Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголодрабіти
зголоситися
зголошуватися
зголубити
згомоніти
згон
згонини
згонити
згораний
згорбатіти
згорбити
згорбитися
згорбулитися
згорда
згорджати
згордувати
згоржати
згори
згористий
згористо
згорівка
згоріти
згорнути
згородити
згортати
згортатися
згострити
зготовити
зготовляти
зготувати
зграсувати
зграя
згребло
згребти
згриз
згризати
згризота
згризти
згрібати
згрібатися
згрібшій
згріб'я
згрізна
згрізність
згрізнутися
згріти
згрішати
згромаджувати
згромаджуватися
згрошити
згрузити
згрязити
згуба
згубити
згубитися
згубний
згуда
згук
згукнути
згукуватися
згуляти
згуртитися
згуртувати
згуслий
згуснути
згуста
згустити
згусуватися
згучатися
зґарда
зґвалтувати
зґедзатися
зґіґнути
зґляґатися
зґоя
зґрунтувати
здавати
здаватися
здавити
здавлювати
здавна
здавній
здавніти
здавну
здалека
здалий
здалити
здалі
зданий
здання
здарити
здармувати
здарувати
здати
здатний
здатність
здатно
здача
здвиг
здвигати
здвигатися
здвигувати
здвиж
здвиження
здвижжя
здвижовина
здвинути
здебела
здебільша
здекретувати
здекуційник
здерати
здератися
здеревіти
здерев'янілий
здерев'яніти
здержати
здержувати
здержуватися
здерти
Відпанувати, -ную, -єш, гл. Окончить господствовать, царствовать.
Голодовий, -а, -е. Голодный. Голодовий рік. Вх. Лем. 404.
Єднора́льський, -а, -е. Генеральскій. Раді ж ми ся. додому вернути, нас єднорал не пускає. Ей не так єднорал, як єдноральськая мати. Чуб. V. 999.
Жакува́ння, -ня, с. Разграбленіе, расхищеніе. Збагатили хижу силу жакуванням-лупом. К. МБ. X. 13.
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж. Вх. Пч. І. 8.
Обтріпати Cм. обтріпувати.
Попроциндрювати, -рюю, -єш, гл. Промотать, растратить (во множествѣ). Люде... гроші попроциндрювали. К. ЦН. 227.
Протрусити, -шу́, -сиш, гл. Протрясти.
Сторожа, -жі, ж. Стража, караулъ. ЗОЮР. I. 60. Стоїть сторожа, гострая вартонька, коло твоєї хати. Чуб. V. 290. Гонят, мамко, на сторожу, під Чорний ліс на могилу. АД. I. 134. на сторо́жі. На стражѣ, на караулѣ. Усі кури на сідалі, півень на сторожі; всі хлопята на юлиці, мій милий в дорозі. Мет. 16. Ум. сторо́женька. Чуб. ІІІ. 58.
Уродливий, -а, -е. 1) Красивый, пригожій. Не родись богатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. Ном. № 1673. А виросла як панна, чорнобрива, уродлива. Шевч. 268. 2) Способный, даровитый. Там такий був чоловік на все вродливий. Рудч. Ск. І. 74. 3) Урожайный. Лани мої уродливі. ЗЮЗО. І. 549.
Нас спонсорують: