Дійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. дійня́ти, (дойняти), -дійму́, -меш, гл. 1) Донимать. Його а ні пуга, ні кій не діймають. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. 2) Понимать. Торочиш йому, аж піт тобі котить, а він нічого не діймає. 3) Добирать, добрать, дополучать, дополучить. Сам купив кобилу за шістьдесят, а продав за сорок, — цілих двадцять рублів не дойняв. Cм. Донімати. 4) Діймати ві́ри, пра́вди. Вѣрить, довѣрять. А козак добре дбає, на жінку не потурає, жінці віри не діймає. Хиба ти йому доймаєш правди?
Коповий, -а́, -е́ Общественный, мірской. Вічовий, каповий, громадський суд. Cм. копа 1.
Осіянка, -ки, ж. Названіе матки у пчелъ. = матка осіянська.
Охрещатися, -щаюся, -єшся, сов. в. охреститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Получать, получить крещеніе. Чи без щастя уродився, чи без щастя охрестився.
2) Перекреститься. Тільки ж що доїв окрайця й сала четвертину, охрестився.
Порозвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Развалиться (во множествѣ). Сказано без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося.
Примилувати, -лую, -єш, гл. Приласкать. Не тупай, не тупай, ляшку, ногою: не ляжу, не ляжу спати з тобою; а хоть і ляжу, — не поцілую, до свого серденька не примилую.
Прокахикати, -каю, -єш, гл. Прокашлять сухимъ кашлемъ.
Розумний, -а, -е. 1) Разумный, одаренный разумомъ. І скотина розумна, даром, що не говорить.
2) Умный. Було собі три брати — два розумних, а третій дурний. Ум. розумненький, розумне́сенький.
Скликанчик, -ка, м. Ум. отъ скликанець. На дзвіниці дзвонять у скликанчик.
Сподом нар. Внизу. Сподом обірвали вишні, а вгорі ще.