Беґечати, -ча́ю, -єш, гл. Пѣть козлинымъ голосомъ.
Дністер, Дністро́, -стра́, м. Рѣка Днѣстръ. А ти прощай, Дністер, ой ти річко мутная, вже ж нам більше з тебе води не пити. Ум. Дністрочок.
Доцу́плювати, -люю, -єш, сов. в. доцу́пити, -плю, -пиш, гл. Дотаскивать, дотащить что-либо.
Загла́джувати, -джую, -єш, сов. в. загла́дити, -джу, -диш, гл. 1) Заглаживать, загладить, приглаживать, пригладить. Та вмий біле личко, та загладь головочку. 2) Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Загладжують безбожники границі. Він хоче загладити наше обличчє серед народів.
Оберем, -му, м. = оберемок.
Підслизити, -зю́, -зи́ш, гл. Смочивъ, сдѣлать скользкимъ. Дощем підслизило трохи шлях і коні аж падають.
Попідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Подставить (во множествѣ).
Примощати, -ща́ю, -єш, гл. = примощувати. Прийди, прийди, мій миленький, сю ніч ночувати: хоч лавочки узесенькі, — буду примощати.
Проява, -ви, ж.
1) Происшествіе. Росказує, як то їй добре було ійти на базарь холодком, що бачила на місці.... і кого бачила, і з ким говорила, і яка проява лучалась.
2) об. Удивительный, странный человѣкъ. Хоча б ти шанував піч та лаву, та себе прояву. І ходить мій Охрім, неначе та проява. Ум. проявка. Въ сказкѣ: Жабка-проявка.
Укмічати, -чаю, -єш, сов. в. укмітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить, подмѣчать, подмѣтить. Зразу укмітити, що не такий народ. Мале, та й те вкмітило, що в просі кузька є. Зразу вкмітить дитина.