Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголодрабіти
зголоситися
зголошуватися
зголубити
згомоніти
згон
згонини
згонити
згораний
згорбатіти
згорбити
згорбитися
згорбулитися
згорда
згорджати
згордувати
згоржати
згори
згористий
згористо
згорівка
згоріти
згорнути
згородити
згортати
згортатися
згострити
зготовити
зготовляти
зготувати
зграсувати
зграя
згребло
згребти
згриз
згризати
згризота
згризти
згрібати
згрібатися
згрібшій
згріб'я
згрізна
згрізність
згрізнутися
згріти
згрішати
згромаджувати
згромаджуватися
згрошити
згрузити
згрязити
згуба
згубити
згубитися
згубний
згуда
згук
згукнути
згукуватися
згуляти
згуртитися
згуртувати
згуслий
згуснути
згуста
згустити
згусуватися
згучатися
зґарда
зґвалтувати
зґедзатися
зґіґнути
зґляґатися
зґоя
зґрунтувати
здавати
здаватися
здавити
здавлювати
здавна
здавній
здавніти
здавну
здалека
здалий
здалити
здалі
зданий
здання
здарити
здармувати
здарувати
здати
здатний
здатність
здатно
здача
здвиг
здвигати
здвигатися
здвигувати
здвиж
здвиження
здвижжя
здвижовина
здвинути
здебела
здебільша
здекретувати
здекуційник
здерати
здератися
здеревіти
здерев'янілий
здерев'яніти
здержати
здержувати
здержуватися
здерти
Багняний, -а, -е. = Багнистий. Желех.
Валкий, -а, -е. О гончарной глинѣ: тощая глина, требующая примѣси болѣе жирной глины. Вас. 177.
Добри́вечір, добри́день, добри́досвіток Cм. Добрий 9, 10 и 11.
Забаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. забари́ти, -рю́, -риш, гл. Замедлять, замедлить, задерживать, задержать. То у Івасечка ласкавий панотченько, забарив нас ласкавими словами. Лукаш. 95. Жидам довжок забарила. Грин. III. 326.
Звід, зво́ду, м. 1) Уничтоженіе, разореніе. Так їм на звід пішлось; не один пан у нас звівся; поживе оце, поживе, та й спустує, бур'яном поросте й двір. 2) Обманъ. Чи її щиро любиш? Бо як єї держиш у зводі, долю її загубиш. Гол. III. 392. 3) Очень (въ колодезѣ). Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Чуб. V. 102. 4) Родъ ловушки съ пружиной для ловли лисиць, волковъ и пр. Шух. І. 237.
Каблі, -лів м., мн. Вилы съ тремя остріями. Канев. у.
Ми́сленька, -ки, ж. Ум. отъ мисль.
Ранок, -нку, м. 1) Утро. Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? Чуб. V. 461. Я завше Бога прошу з вечора до ранку. Мет. 59. що-ранку. Каждое утро. Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. Ум. раночок. Чуб. V. 586. Мил. 148.
Розслухати, -хаю, -єш, гл. Разслышать. Чи через.... жаб, чи.... через кого.... я щось не розслухав. Кв. І. 78.
Сплисти Cм. спливати.
Нас спонсорують: