Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголодрабіти
зголоситися
зголошуватися
зголубити
згомоніти
згон
згонини
згонити
згораний
згорбатіти
згорбити
згорбитися
згорбулитися
згорда
згорджати
згордувати
згоржати
згори
згористий
згористо
згорівка
згоріти
згорнути
згородити
згортати
згортатися
згострити
зготовити
зготовляти
зготувати
зграсувати
зграя
згребло
згребти
згриз
згризати
згризота
згризти
згрібати
згрібатися
згрібшій
згріб'я
згрізна
згрізність
згрізнутися
згріти
згрішати
згромаджувати
згромаджуватися
згрошити
згрузити
згрязити
згуба
згубити
згубитися
згубний
згуда
згук
згукнути
згукуватися
згуляти
згуртитися
згуртувати
згуслий
згуснути
згуста
згустити
згусуватися
згучатися
зґарда
зґвалтувати
зґедзатися
зґіґнути
зґляґатися
зґоя
зґрунтувати
здавати
здаватися
здавити
здавлювати
здавна
здавній
здавніти
здавну
здалека
здалий
здалити
здалі
зданий
здання
здарити
здармувати
здарувати
здати
здатний
здатність
здатно
здача
здвиг
здвигати
здвигатися
здвигувати
здвиж
здвиження
здвижжя
здвижовина
здвинути
здебела
здебільша
здекретувати
здекуційник
здерати
здератися
здеревіти
здерев'янілий
здерев'яніти
здержати
здержувати
здержуватися
здерти
Березка, -ки, ж. 1) = берізка. Очерет, повитий березкою. О. 1862. ѴІІІ. 16. 2) — болотяна. Betulahumilis Schrank. ЗЮЗО. І. 114.
Берівка, -ки, ж. = барівка = барилка. Шух. І. 307. Гн. II. 175. Ум. берівочка. Шух. І. 250, 251.
Зручний, -а, -е. Ловкій; удобный. Левиц. Пов. 141.
Зрущик, -ка, м. Въ ловушкахъ для звѣрей: палочка, толчокъ въ которую со стороны звѣря заставляетъ дѣйствовать ловушку. Шух. I. 236, 237. Cм. пасть.
Кашоварка, -ки, ж. Кашеварка. Желех.
Крекотень, -тня, м. Крехтунъ, старый, постоянно крехтящій человѣкъ. Хорольск. у.
Надходи́ти 2, -джу́, -диш, гл. Повредить немного отъ хожденія обувь, одежду.
Неродючий, -а, -е. Безплодный, не родящій. Тепер поля неродючії. Грин. III. 434.
Посліпити, -плю, -пиш, гл. Ослѣпить (многихъ). К. МБ. X. 14. Баньки їм бодай посліпило. Ном. № 3714.
Тиць меж. 1) Для выраженія неожиданнаго появленія, встрѣчи. Тиць, аж і Гриць. Шейк. ХС. 1. 47. Я — тиць на поріг, а очі зараз і зустріли, чого бажали. Г. Барв. 67. А він мені тиць на зустріч. Шейк. 2) Отъ глагола ткнути. Вона йому тиць бублик у руки. Шейк. Хома зараз тут свою кирпу тиць. Г. Барв. 191. 3) тиць-миць = тик-мик. Багатирі глянули один на одного: тиць-миць, а того багатиря... і нема. Грин. І. 194.
Нас спонсорують: