Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зично

Зи́чно нар. Громко, звучно. Громада зично загула. Шевч. 558.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧНО"
Безгоміння, -ня, с. Безмолвіе. На місяцеві спокон-віку безвітря, безгоміння. Ком. І. 41.
Возик, -ка, м. Ум. отъ віз.
Вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Мензе́ря, -рі, ж. Дойная овца. Херс. г.
Нага́й, -гая́, м. Нагайка, плеть. Як візьме нагая в руки, як почне періщить жидів! Рудч. Ск. II. 194. Донським нагаєм підганяє. Котл. Ув. нагаїще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Наменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = найменувати.
Натопкуваний, -а, -е. = натоптуваний.
Оцарок, -рка, м. Загонъ для скота. Мирг. у.
Ошмульгати, -га́ю, -єш, гл. = обшморгати. Так він (мотузок) обшмульгав його молоде, ніжне тіло. Левиц. Пов. 236.
Чинбарня, -ні, ж. Заведеніе для выдѣлки кожъ. ( Залюбовск.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЧНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.