Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збіговисько
збігти
збідкатися
збіднити
збіднитися
збідніння
збідніти
збіднюватися I
збіднюватися II
збідняти
збіжжя
збій
збійник
збілілий
збіліти
збін
збір
збіраний
збіранина
збіранка
збірати
збіратися
збіржа
збіржаник
збірка
збірний
збірник
збірниця
збірничок
збірня
збіросвіт
збірослов
збіса
збіч
збічи
зближати
зближатися
зблизька
зблідлий
збліднути
зблудити
зблужатися
зблукати
зблукатися
зблякнути
зблякувати
збогарадитися
збогатити
збоєцький
збожевільніти
збожеволілий
збожеволіти
збожжя
збожілля
збоїни
збоїч
збоку
зборгувити
зборонити
збороняти
збороти
зборчий
збочити
збочитися
збоятися
збрататися
збреніти
збресклий
збрести
збрехати
збриднути
збризкати
збризнути
збродити
зброїти
зброїтися
зброїця
збройний
збройниця
збройно
зброя
збрудити
збрудніти
збруя
збрязкнути
збування
збувати
збуватися
збуджувати
збуджуватися
збудування
збудувати
збудь-вік
збудьок
збуй
збуй-вік
збуйнувати
збунтувати
збунтуватися
збур
збурення
збурити
збурлакуватіти
збурмати
збурматися
збурник
збур'януватіти
збуряти
збурятися
збут
збутвілий
збутвіти
збути
збуток
збутяно
збучавіти
зваба
звабити
звабливий
звабляти
Вибовтувати, -тую, -єш, сов. в. ви́бовтати, -таю, -єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Висмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. висмикнутися, -нуся, -нешся, гл. Выдергиваться, выдернуться. Висмикнувся кінець мотузка.
Ле́дарь, -ря, м. Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів! Левиц. Пов. 184.
Лік, -ку, м. 1) Счетъ, число. А людей, людей! без ліку. МВ. 22. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Шевч. 548. без ліку-міри. Безчисленное множество. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі. Федьк. ліком остатись. Остаться такъ немного, что счесть можно. Усе сімня (з конопель) визбірали горобці — ліком осталось. Черк. у. 2) Лѣкарство. Як дасть Бог на вік, то найдеться й лік. Ном. № 8344. Хто здоров, той ліків не потребує. Ном. 8345. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання, — пропала навіки. Чуб. V. 3.
Лу́чний, -а, -е. 1) = влучний. 2) Лучной. 3) Согнутый въ дугу.
Пороскрадати, -да́ю, -єш, гл. Разокрасть (многое).
Таточків, -кова, -ве = татків. Шейк.
Туша, -ші, ж. Туша. Туші жидам та й попродав, шкіри в кожух наклав. ЗЮЗО. II. 546. Ум. тушка. Лисичка-сестричка тушку з'їла, а кишечки під себе поховала. Мнж. 4.
Увинути, -ся. Cм. увивати, -ся.
Шамряти, -ряю, -єш, гл. 1) = шамрити. Харьк. у. 2) сумління шамряє. Совѣсть не чиста. Радіють всі; хиба той мовчав, в кого сумління шамряло, бо трясся, що й йому може доведеться. Св. Л. 297.
Нас спонсорують: