Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збіговисько
збігти
збідкатися
збіднити
збіднитися
збідніння
збідніти
збіднюватися I
збіднюватися II
збідняти
збіжжя
збій
збійник
збілілий
збіліти
збін
збір
збіраний
збіранина
збіранка
збірати
збіратися
збіржа
збіржаник
збірка
збірний
збірник
збірниця
збірничок
збірня
збіросвіт
збірослов
збіса
збіч
збічи
зближати
зближатися
зблизька
зблідлий
збліднути
зблудити
зблужатися
зблукати
зблукатися
зблякнути
зблякувати
збогарадитися
збогатити
збоєцький
збожевільніти
збожеволілий
збожеволіти
збожжя
збожілля
збоїни
збоїч
збоку
зборгувити
зборонити
збороняти
збороти
зборчий
збочити
збочитися
збоятися
збрататися
збреніти
збресклий
збрести
збрехати
збриднути
збризкати
збризнути
збродити
зброїти
зброїтися
зброїця
збройний
збройниця
збройно
зброя
збрудити
збрудніти
збруя
збрязкнути
збування
збувати
збуватися
збуджувати
збуджуватися
збудування
збудувати
збудь-вік
збудьок
збуй
збуй-вік
збуйнувати
збунтувати
збунтуватися
збур
збурення
збурити
збурлакуватіти
збурмати
збурматися
збурник
збур'януватіти
збуряти
збурятися
збут
збутвілий
збутвіти
збути
збуток
збутяно
збучавіти
зваба
звабити
звабливий
звабляти
Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Виличковувати, -вую, -єш, сов. в. виличкувати, -кую, -єш, гл. Очищать, очистить шкуру отъ шерсти.
Виродок, -дка, м. Выродокъ. Cм. вирід. Мав уродиться чоловік, та вилупивсь виродок. Ном. № 2917. Всі люде як люде, а ти мов виродок який. О. 1862. II. 25.
Вицмоктати, -кчу, -чеш, гл. = висмоктати.
Вудвуд, -да, м. = одуд.
Наддніпря́нський, -а, -е. Приднѣпровскій.
Нурта, -ти, ж. Пучина, бездна.
Оцирклювати, -клю́ю, -єш, гл. 1) = обцірклювати. 2) Переносно: поставить въ безвыходное положеніе? Опутать? Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював. Греб. 350.
Скороздрий, -а, -е. = скороздрілий. Черк. у. Се ягода скороздра, то тим рано й поспіла. Новомоск. у.
Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить. Лубен. у. (В. Леонтовичъ).
Нас спонсорують: