Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збіговисько
збігти
збідкатися
збіднити
збіднитися
збідніння
збідніти
збіднюватися I
збіднюватися II
збідняти
збіжжя
збій
збійник
збілілий
збіліти
збін
збір
збіраний
збіранина
збіранка
збірати
збіратися
збіржа
збіржаник
збірка
збірний
збірник
збірниця
збірничок
збірня
збіросвіт
збірослов
збіса
збіч
збічи
зближати
зближатися
зблизька
зблідлий
збліднути
зблудити
зблужатися
зблукати
зблукатися
зблякнути
зблякувати
збогарадитися
збогатити
збоєцький
збожевільніти
збожеволілий
збожеволіти
збожжя
збожілля
збоїни
збоїч
збоку
зборгувити
зборонити
збороняти
збороти
зборчий
збочити
збочитися
збоятися
збрататися
збреніти
збресклий
збрести
збрехати
збриднути
збризкати
збризнути
збродити
зброїти
зброїтися
зброїця
збройний
збройниця
збройно
зброя
збрудити
збрудніти
збруя
збрязкнути
збування
збувати
збуватися
збуджувати
збуджуватися
збудування
збудувати
збудь-вік
збудьок
збуй
збуй-вік
збуйнувати
збунтувати
збунтуватися
збур
збурення
збурити
збурлакуватіти
збурмати
збурматися
збурник
збур'януватіти
збуряти
збурятися
збут
збутвілий
збутвіти
збути
збуток
збутяно
збучавіти
зваба
звабити
звабливий
звабляти
Бортняк, -ка, м. Эпитетъ медвѣдя. Широко ступав він, неначе ведмідь-бортняк. Стор. МПр. 109.
Койлити, -лю, -лиш, гл. У днѣстров. скихъ рыбаковъ: складывать канатъ кругами.  
Лига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Сходиться съ кѣмъ, связываться съ кѣмъ; соединяться.
Незвичайний, -а, -е. 1) Необыкновенный, необычайный, необычный. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4. Тільки вип'є що незвичайне — то й знову хвороба. 2) Невѣжливый, неприличный. А за рід їх хто тут скаже незвичайне слово? Мкр. Н.
Обісмілюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обісмілитися, -люся, -лишся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться смѣлѣе, осмѣлиться. Мовчав він, то дітвора обісмілювалась і підійшли до його ступнів з-на десять. Св. Л. 192.
Повчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться (о многихъ). Дітвора йому в тли повчіплювалась. О. 1861. IV. 149.
Путлище, -ща, с. Три нитки у бумажнаго змѣя, связанныя однимъ концемъ.
Розмаяти Cм. розмаювати.
Скрут, -ту, м. 1) = скрута. Сим. 204. До скруту як прийшлося, а він тоді: батечку, голубчику, не буду вже! Канев. у. Ой скрут же мій та й дуже важкий: що ж я маю робити. Канев. у. До пристані прибудеш, дорожний скрут, нудьгу забудеш. Мкр. Г. 43. До скруту треба. Крайне необходимо. Туди він не часто забігав; хиба вже до скруту чого треба, то зайде. Мир. Пов. II. 42. 2) Въ водяной мельницѣ: снарядъ, при помощи котораго кіш можно передвинуть въ сторону отъ жернова. Мик. 481. 3) Продолговатый клубокъ, смотанный изъ выплетенной для приготовленія шляпъ соломенной ленты. Гол. Од. 56.
Четверинка, -ки, ж. Въ загадкѣ каждая штука изъ четырехъ. Чотирі четверинки, п'ята п'ятиринка, шосте гостре, сьоме просте (вікно). Ном. № 284, стр. 298.
Нас спонсорують: