Воловий, -а, -е. Воловій, бычачій. Що він загадав тобі — на воловій шкурі не списати. Треба мені волового воза. волове око, очко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus. б), Насѣк. Hipparchia Hyperanthus. в) также волові очі. Раст. полевая астра, Aster amellus. воловий язик. Раст. собачій корень. a) Anchusa officinalis L. б) Cynoglossum officinale. в) Symphytum officinale L.
Добала́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину.
Заквокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. О насѣдкѣ: закудахкать.
Котолупня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ убиваютъ и обдираютъ кошекъ, а въ переносномъ смыслѣ — мѣсто пытокъ.
Лигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Удариться. Що се в тебе око підбите? — Та се я нахилилась хату мести та як лигнулась об стіл, об ріжок, та й набила.
Підтрухнути 1, -ну́, -не́ш, гл. = підтрусити.
Пропій, -по́ю, м.
1) Пропой; пьянство. Заробітку а ніякого! — А на пропій є? Де попаде яку копійку, — все на пропій.
2) Пьяница. Ой я стала приступати, стала його устижати: «Ой пропою, пропою, пропала я за тобою».
Стрільня, -ні́, ж. = стрільба 1.
Тернянка, -ки, ж. = тернослива.
Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Сього дива — аби хіть. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Хіті з вола, а сили з комаря. хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш?