Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіпака
зіпати
зіпнути
зіпнутися
зіпонути
зіпратися
зіпріти
зіпсувати
зіпсуватися
зіпхнути
зіп'ясти
зіп'ястися
зір
зіра
зірвати
зірк!
зірка
зіркатий
зіркач
зіркий
зіркнути
зірко 1
зірко 2
зірниця
зірно
зірнути
зіронька
зірочний
зіскакувати
зіслати
зіспити
зіставати
зіставатися
зіставити
зіставляти
зістарити
зістаритися
зістрінути
зісхнути
зітерти
зіткати
зіткнутися
зітліти
зітнути
зітнутися
зітхання
зітхати
зіхати
зіхідний
зіхнути
зіходити
зіходитися
зіхожати
з'їддя
з'їдень
з'їди
з'їднати
з'їдун
з'їжа
з'їжджати
з'їжитися
з'їжка
з'їзд
з'їздини
з'їздити
з'їздити 2
з'їздитися
з'їздитися 2
з'їмати
з'їсти
з'їхати
зк..
злагідливий
злагідливо
злагідний
злагідно
злагода
злагоджувати
злагоджуватися
злагодити
злагожуватися
злада
зладнати
зладнатися
злазити
злазитися
злакомити
злакомитися
зламаний
зламати
зламок
зламувати
злапати
зласкавитися
златинити
златкувати
злато
златоглав
златоглавий
златограний
златокований
златомальований
златосиній
златоскований
злаяти
зле
злебедати
злебедіти
злебеніти
злегенька
злегесенька
злегка
злеглий
злегтися
злегчити
злегчитися
зледащілий
зледащіти
злежатися
злежень
Вибава, -ви, ж. Уничтоженіе, истребленіе. Уман. І. 317.
Гепонути, -ну, -неш, гл. То же, что и гепнути, но съ силой. Аф. 358.
Ду́нути Cм. дути.
Ли́зкати, -каю, -єш, гл. 1) Лизать, вылизывать. Черк. у. 2) Часто понемногу ѣсть. Сіло б та наїлось одразу, а то й лизкає увесь день. Черниг. у.
Назува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. назу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть на ноги, обувать, обуть. Бери чобіт, назувай! На ногах черевички нові..., ще не назувані. Св. Л. 74.
Нива, -ви, ж. Вспаханное поле. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою, та засійся, чорна ниво, волею ясною. Шевч. 652. Ум. нивка, нивонька. Ой ми нивку виорем, виорем, й а ми просо засієм, засієм. Мет. 297.
Осяйний, -а́, -е́ Сіяющій, блестящій. Стала одежа його осяйна. Єв. Мр. IX. 3. Куди сей дука осяйний прямує. К. Бай. 109. Мрії далекі, осяйні мені веселкою замріють. Г. Барв. 535.
Ошпарювати, -рюю, -єш, сов. в. ошпарити, -рю, -риш, гл. = обшпарювати, обшпарити.
Подвижник, -ка, м. Подвижникъ. Г. Гр. 56.
Шмата, -ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата. ЕЗ. V. 200.  
Нас спонсорують: