Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіпака
зіпати
зіпнути
зіпнутися
зіпонути
зіпратися
зіпріти
зіпсувати
зіпсуватися
зіпхнути
зіп'ясти
зіп'ястися
зір
зіра
зірвати
зірк!
зірка
зіркатий
зіркач
зіркий
зіркнути
зірко 1
зірко 2
зірниця
зірно
зірнути
зіронька
зірочний
зіскакувати
зіслати
зіспити
зіставати
зіставатися
зіставити
зіставляти
зістарити
зістаритися
зістрінути
зісхнути
зітерти
зіткати
зіткнутися
зітліти
зітнути
зітнутися
зітхання
зітхати
зіхати
зіхідний
зіхнути
зіходити
зіходитися
зіхожати
з'їддя
з'їдень
з'їди
з'їднати
з'їдун
з'їжа
з'їжджати
з'їжитися
з'їжка
з'їзд
з'їздини
з'їздити
з'їздити 2
з'їздитися
з'їздитися 2
з'їмати
з'їсти
з'їхати
зк..
злагідливий
злагідливо
злагідний
злагідно
злагода
злагоджувати
злагоджуватися
злагодити
злагожуватися
злада
зладнати
зладнатися
злазити
злазитися
злакомити
злакомитися
зламаний
зламати
зламок
зламувати
злапати
зласкавитися
златинити
златкувати
злато
златоглав
златоглавий
златограний
златокований
златомальований
златосиній
златоскований
злаяти
зле
злебедати
злебедіти
злебеніти
злегенька
злегесенька
злегка
злеглий
злегтися
злегчити
злегчитися
зледащілий
зледащіти
злежатися
злежень
Відличка, -ки, ж. Знакъ, которымъ отмѣчаютъ, отмѣтка. Дружки, як молодому пришивають квітку, (співають): Ой дай, мати, голку, ще й ниточку шовку, — пришити квітку, ік зятеві одличку. Грин. ІІІ. 485.
Відтеплінь, -ні, ж. Оттепель. Міусск. окр.
Жада́, -ди, ж. Жажда желаніе.
Зади́млювати, -люю, -єш и задимля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. задими́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Заканчивать, коптить, закоптить. Повісив задимлювати. Н. Вол. у. Стояла... сахарня з високим задимляним стовпом. Левиц. Пов. 370.
Зразковий, -а, -е. Образцовый. Желех.
Півкошик, -ка, м. Рыболовный, плетеный изъ прутьевъ снарядъ, родъ корзины съ небольшимъ отверстіемъ, въ которое вгоняется рыба. Вх. Пч. II. 24.
Пігнутися, -нуся, -нешся, гл. = погнутися. Калина пігнулася. Чуб. V. 563.
Пошпурнути, -ну́, -не́ш, гл. = пошпурити. Мнж. 25.
Прибеґа, -ґи, об. Безпріютный человѣкъ. Ходе, як прибеґа. Лебед. у.
Роспланувати, -ну́ю, -єш, гл. Распланировать Я вже роспланував, де треба й хати становити. Міусск. окр.
Нас спонсорують: