Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затуркати
затуркотіти
затурчати
затушкати
затушковувати
затушковуватися
затушкувати
затхнутися
затьмити
затьон
затьопа
затьопатися
затьор
затьорач
затьохкати
затюкати
затюпати
затяг
затягати
затягатися
затягач
затяготніти
затягти
затяжець
затяжити
затяжний
затяжок
затямити
затяти
затятий
заубожати
зауважати
заужати
зауздати
заулок
заупиняти
заутеріти
заухати
заушник
заушниця
зафактувати
зафарбувати
зафундувати
захакатися
захандричити
захапати
захапатися
захапувати
захарамаркати
захарастрити
захарастритися
захаркати
захарлати
захарчати
захарчувати
захаяти
захвабрувати
захвалити
захвальшувати
захвалювання
захвалювати
захваляти
захвататися
захватити
захватич
захвачувати
захвилювати
захвирсувати
захвойдати
захвойдаха
захворіти
захвортунити
захвостати
захвостати 2
захвостуватий
захвоськати
захвощатися
захекатися
захидный
захид-сонця
захидъ
захилий
захилити
захиляти
захилятися
захимерити
захирілий
захиріти
захист
захистити
захистний
захистник
захистя
захитати
захитатися
захихикати
захищ
захищати
захищатися
захімлыты
захланний
захланник
захланнисть
захлынатыся
захлыпаты
захлыпатыся
захлыстувати
захлыстуватися
захлюндрытыся
захлюпаты
захлюпатыся
захлюпостаты
захлюпотати
захлюстати
захлюстатыся
захлющытыся
захлянути
захляпатыся
захлясти
захмарити
Вернина, -ни, ж. = колотвиця. Вх. Зн. 27.
Глумота, -ти, ж. Подниманіе на смѣхъ, издѣвательство.
Грудни́стий, -а, -е. Имѣющій большую грудь, грудастый. (Чаще говорится о женщинахъ). Грудниста жінка. Міусск. окр.
Залюбки́ нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. Черк. у. На Наталю молодую залюбки дивились. Мкр. Н. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки. МВ. І. 17.
Кривоп'ятий, -а, -е. Съ кривыми пятками. Хотіла мене мати за п'ятого оддати, аж той п'ятий стидким, кривоп'ятий. Чуб. V. 497.
Позарівнювати, -нюю, -єш, гл. Заравнять (во многихъ мѣстахъ). Заміси глини та позарівнюй ямки в долівці. Черниг. у.
Пообдимати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и обдути, но во множествѣ.
Семиліток, -тка, об. Имѣющій или имѣющая семь лѣтъ. Грин. II. 269, 344. Найменший брат семиліток. Чуб. II. 167. Мати вмерла, я семилітком зосталась. Г. Барв. 462. Оженивсь я у петрівку та взяв дівку семилітку. Грин. III. 313.
Утьоком нар. = навтек.
Хутко нар. Скоро, быстро. Хутко, як оком змигнуть. Ном. № 7737. Ой Бог знає, Бог і відає, чи побачимось хутко. Кіевск. у. Не так хутко діється, як хутко говориться. Ном. № 5603. Ум. хутенько. Рудч. Ск. І. 172. Хутенько йди! МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).
Нас спонсорують: