Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

захмарювати
захмарюватися
захмелити
захмулений
захмурытыся
захмызуваты
захова
заховання
заховати
заховатыся
заховстаты
заховъ
заходень
заходенькы
заходжуватыся 1
заходжуватыся 2
заходжый
заходитися
заходыты 1
заходыты 2
заходытыся
захожалый
захожаты
захождаты
захожуваты
захожуватыся
захожый
захолітаты
захолітатыся
захолод
захолода
захолоджуваты
захолоджуватыся
захолодиты
захолодка
захоложуваты
захолонуты
захоп
захоплювати
захоробрытыся
захорона
захоронний
захороныти
захороняты
захорошиты
захоруваты
захотиты
захотитыся
захотінка
захрабруваты
захрестыты
захрестытыся
захропты
захрумкаты
захрумтіти
захрупаты
захрупостіты
захрущаты
захрыпнуты
захрьожаты
захряснуты
захрясыты
захтиты
захтитыся
захудиты
захудыты
захукаты
захурчаты
зацаринський
зацарювати
зацвенькати
зацвилити
зацвірінькати
зацвіріньчати
зацвірчати
зацвісти
зацвітати
зацвяхувати
зацирувати
зацитькати
зацитькувати
зацідити
зацілувати
заціпеніти
заціпити
заціпкуватий
заціпнути
зацмокати
зацокотати
зацокотіти
зацупити
зацупіти
зацурати
зацуратися
зацурувати
зацькувати
зацюкати
зацюцяти
зачавити
зачавліти
зачадити
зачадіти
зачаклувати
зачалити
зачало
зачапати
зачаровувати
зачати
зачатія
зачаток
зачатувати
зачахти
зачвакати
зачвалати
зачванитися
зачвиркати
зачеберхнути
зачекати
зачелядкувати
заченцювати
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Чуб. VII. 394. Шух. І. 185. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. МВ. ІІ. 134. В чужій загороді овець не росплодиш. Ном. № 9659. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. ЗОЮР. І. 264. 3) Садъ; огородъ. Вх. Лем. 415. Ум. загорі́дка. Вх. Лем. 415. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок. Грин. II. 155.
Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. Макс. (1834), 15.
Мря́чний, -а, -е. Туманный, дождливый.
Наляща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, пронзительно крича.
Повитісувати, -сую, -єш, гл. Вытесать (во множествѣ). Чи ти вже повитісував кілочки на граблі? Харьк. у.
Прилипчик, -ка, м. Эпитетъ чіпчика, очіпка въ свад. пѣснѣ. (Чуб. IV. 432). Вже мені бинда обридла, а вже ж мені чіпчик прилипчик — т. е. мов прилип до голови — такъ хорошо пришелся.
Рожево нар. Розовымъ цвѣтомъ, розово. Тілько з краєчку рожево зорялося од схід сонця. МВ. ІІ. 188. І синьо, й рожево коло тії хатки. МВ. І. 18.
Старощі, -щей и -щів, ж. мн. Старость, старыя лѣта. Старощей материних догледіла. Г. Барв. 42.
Утина, -ни, ж. = утка. Ой, десь моя дитина, як на морі утина. Чуб. V. 461.
Ціновка, -ки, ж. Аукціонъ, продажа съ аукціоннаго торга. Тепер у нас у городі цінують одного купця.... Треба нам на ціновку вистигать. Тільки гляди, вийдуть два купці, будуть торгувать, а ти вийдеш третій на ту ціновку. Будуть говорить: «хто шо дає за сі два доми?» То ти не озивайся, а мовчи, хай вони свою ціну дають. Один надає дві тисячі, другий — чотирі, а як крикнуть утретє: «хто більше?», то ти аж тоді вже набавляй. Грин. І. 113.
Нас спонсорують: