Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заженихатися
зажерливість
зажерти
зажив
заживаний
заживання
заживати
заживатися
заживитися
заживний
заживок
зажигати
зажигатися
зажидати
зажимки
зажин
зажинати
зажинки
зажира
зажирака
зажиракуватий
зажирати
зажирливий
зажирливість
зажирливо
зажирний
зажирувати
зажити
зажитий
зажитися
зажма
зажмурити
зажнивний
зажовклий
зажовтити
зажовтілий
зажовтіти тію
зажога
зажон
зажохатися
зажохнутися
зажурити
зажурювати
зажурюватися
зазбірувати
зазвати
зазвеніти
заздалегідний
заздалегідь
заздоровний
заздрений
заздрити
заздритися
заздрівий
заздрісний
заздрісно
заздрість
заздріти
заздро
заздростити
заздрощі
заздрувати
зазеленити
зазеленіти
зазелень
заззяти
зазив
зазивати
зазивний
зазир
зазирати
зазирити
зазирний
зазирнути
зазичати
зазімки
зазімкуватий
зазімований
зазімувати
зазір
зазіхання
зазіхати
зазлити
зазлістно
зазлість
зазлостити
зазмагатися
зазнавання
зазнавати
зазнаватися
зазнайбіда
зазнайомити
зазнайомлювати
зазнайомлюватися
зазнаки
зазнакомитися
зазначити
зазначка
зазначувати
зазначуватися
зазнобка
зазовини
зазолити
зазолотити
зазолотитися
зазолотіти
зазорений
зазорити
зазоріти
зазоряти
зазорятися
зазріти
зазуб
зазубелити
зазубень
зазубець
зазубити
зазублювати
зазублюватися
зазуванець
Бахуруватий, -а, -е. Охотникъ до чужихъ женъ, ловеласъ. Черк. у.
Бігучка, -ки, ж. = бігавка.
Випливати, -ва́ю, -єш, сов. в. випливти и виплисти, -пливу, -веш, гл. Выплывать, выплыть. Випливає з води мати. Шевч. 24. Випливає щука. Рудч. Ск. II. 105. Виплив човен з очерету. Із за лісу, з-за туману місяць випливає. Шевч. 150.
Вп.... Cм. уп...
Дожирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Дошалиться. Дожирувалися, що й миску з столу звалили. Харьк. г.
Дрік, дроку, м. 1) Раст. дрокъ, Genista tinctoria. Лв. 99. А в городі чистоколі два кущики дроку. Мет. 70. Оці квітоньки так, каже, звуться, а оця травиця так.... оце березка, оце чебрець, оце дрік. Сим. 2) Оводъ.
Змордувати, -ду́ю, -єш, гл. Измучить, изнурить. Ой не їдь, рідненький, бо доріженька злая: коня змордуєш. Мет. 32.
Письменний, -а, -е. Грамотный. Рудч. Ск. І. 5. Письменному книжка в руки. Ном. № 6016.
Сарана, -ни, ж. Саранча. Накочувала сарана. Ном. № 9246.
Троскати, -каю, -єш, гл. 1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ. Шейк. 2) Бить.
Нас спонсорують: