Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заженихатися
зажерливість
зажерти
зажив
заживаний
заживання
заживати
заживатися
заживитися
заживний
заживок
зажигати
зажигатися
зажидати
зажимки
зажин
зажинати
зажинки
зажира
зажирака
зажиракуватий
зажирати
зажирливий
зажирливість
зажирливо
зажирний
зажирувати
зажити
зажитий
зажитися
зажма
зажмурити
зажнивний
зажовклий
зажовтити
зажовтілий
зажовтіти тію
зажога
зажон
зажохатися
зажохнутися
зажурити
зажурювати
зажурюватися
зазбірувати
зазвати
зазвеніти
заздалегідний
заздалегідь
заздоровний
заздрений
заздрити
заздритися
заздрівий
заздрісний
заздрісно
заздрість
заздріти
заздро
заздростити
заздрощі
заздрувати
зазеленити
зазеленіти
зазелень
заззяти
зазив
зазивати
зазивний
зазир
зазирати
зазирити
зазирний
зазирнути
зазичати
зазімки
зазімкуватий
зазімований
зазімувати
зазір
зазіхання
зазіхати
зазлити
зазлістно
зазлість
зазлостити
зазмагатися
зазнавання
зазнавати
зазнаватися
зазнайбіда
зазнайомити
зазнайомлювати
зазнайомлюватися
зазнаки
зазнакомитися
зазначити
зазначка
зазначувати
зазначуватися
зазнобка
зазовини
зазолити
зазолотити
зазолотитися
зазолотіти
зазорений
зазорити
зазоріти
зазоряти
зазорятися
зазріти
зазуб
зазубелити
зазубень
зазубець
зазубити
зазублювати
зазублюватися
зазуванець
Бердулець, -льця, м. Раст. Rhododendron. Вх. Пч. II. 35.
Вісімка, -ки, ж. 1) Восьмая часть. 2) Восьмерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463.
Жу́жмом нар. Скомкавши. Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Черк. у. Переносно: безпорядочно. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10.
Звір Ii, -ра, -ру, м. 1) Звѣрь. З теї тучи в темний ліс, — нехай мене звір іззість. Чуб. V. 180. 2) Волкъ. Ум. зві́рик, звіро́к. Звірок утішний білка. Сим. 210. Ув. звірю́ка, звіря́ка.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Ном. № 2757. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ЗОЮР. І. 26. стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Посл. Млин на два камені. Желех. Шух. І. 261. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. Закр. Гол. Од. 39. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Рк. Макс. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Н. п. Бодай пани при дорозі каміньчики били. Н. п.
Невдалий, -а, -е. Неудачный, неудавшійся. Не лихо окурить і чужа сторона, а невдала жінка. Ном. № 9112.
Повивішувати, -шую, -єш, гл. Вывѣсить (во множествѣ).
Позамокати, -каємо, -єте, гл. Замокнуть (во множествѣ).
Процвиндрювати, -рюю, -єш, сов. в. процви́ндрити, -рю, -риш, гл. = проциндрювати, проциндрити. За його порядками троха чи не процвиндрили б швидко і всії худоби. Кв. Гроші процвиндрював у карти. Морд. Пл. 67.
Скомезитися, -жуся, -зишся, гл. Закапризничать, заупрямиться. О. 1861. XI. Кух. 12. Чи він справді скомезився. Полт. г.
Нас спонсорують: