Ворітниця, -ці, ж.
1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці!
2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота.
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій.
Добротво́рець, -рця, м. Благодѣтель.
Єпархія́́льний, -а, -е. Епархіальный.
Жураве́ць, -вця́, м. 1) = журавель. 2) Раст. Hypericum perforatum L.
Завини́тель, -ля, м. Обвинитель.
Закля́сти, -ся. Cм. заклинати, -ся.
Натирачка, -ки, ж. У сапожн.: деревянный брусокъ для приглаживанія каблука.
Перемурувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестроить что нибудь каменное, кирпичное.
Топленина, -ни, ж. Расплавленныя вещества. Ум. топлени́нка.