Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замаритися
замармузити
замармузитися
замарудити
замасльонити
замастити
замах
замахайло
замахати
замахнути
замахнутися
замаховий
замачати
замашний
замашно
замащувати
замаювати
замаюсити
замаяти
замаячити
замгнути
замекати
замекекекати
замел
замелуватий
замелювати
замелюватися
замережити
замерзання
замерзати
замерзлий
замерзляки
замерзти
замеркотіти
замерлий
замертвіти
замерти
замерхати
замести
замет
замета
заметина
заметистий
заметитися
заметіль
заметличитися
заметушати
заметушитися
замешкати
замивати
замиватися
замиготіти
замигтіти
замизкати
замикання
замикати
замикатися
замилитися
замилитися 2
замилувати 2
замилуватися
замимрити
заминати
заминаха
заминка
замирення
замирити
замиршавий
замискрити
замисл
замислити
замислитися
замисник
замити
замишлівка
замишляти
заміж
заміжжю
заміжжя
заміжний
заміжній
замізкувати
заміль
заміна
замінка
замінний
заміняти
замінятися
замір
замірання
замірати
заміристий
замірити
замірка
заміркуватий
замірок
заміряння
заміряти
замірятися
заміс
замісити
замісто
замістя
замісць
заміський
заміт
замітавка
замітати
замітатися
замітити
замітка
заміткий
замітливий
замітник
замітниця
заміття
замітувати
заміть
замічати
замішанець
Бідкання, -ня, с. 1) Бѣдствованіе. Як побачиш мою муку, моє бідкання щоденне. К. Псал. 69. Як де заведуться злидні, то отам не переводиться бідкання, аж поки злидні сами не перейдуть куди инде. Чуб. II. 398. 2) Жалобы на судьбу, гореванье. Хведор узявся обома руками за голову і замість бідкання дрібно і весело зареготався. Левиц. І. 179. Чи чує він наше бідкання за ним, чи баче наші сльози? Мир. Пов. І. 123.
Бокатий, -а, -е. Бокастый. Бокатий горщик. Волч. у. Стіг бокатий. Волч. у.
Ведмедча, -ча́ти, с. = ведмеденя. Рудч. Ск. І. 122.
Квартирка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кварта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169. 2) Ум. отъ нварти́ра.
Носик, -ка, м. 1) Ум. отъ ніс. 2) мн. носики комаре́ви. Раст. Delphinium consolida. ЗЮЗО. І. 121.
Підкроїти Cм. підкроювати.
Поміряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрить. Та й малий же, каже, з біса; а ну я тебе поміряю. Рудч. Ск. І. 3. — ніжки, ручки дитині. При купаньѣ ребенка свести вмѣстѣ на моментъ правую ручку съ лѣвой ножкой, а лѣвую ручку съ правой ножкой. Навчаю, як і покупати... як ніжки, ручки поміряти, щоб і своїй дитині, бува, ніжок не звихнула. Г. Барв. 436.
Саджений, -а, -е. Осыпанный (драгоцѣнными камнями). Келеп, саджений изумрудами. К. Бай. 21.
Челепати, -паю, -єш, гл. = чалапати.
Щавій, -вію, м. = щавель, Rumex Acetosa. Вх. Пч. І. 12.
Нас спонсорують: