Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замаритися
замармузити
замармузитися
замарудити
замасльонити
замастити
замах
замахайло
замахати
замахнути
замахнутися
замаховий
замачати
замашний
замашно
замащувати
замаювати
замаюсити
замаяти
замаячити
замгнути
замекати
замекекекати
замел
замелуватий
замелювати
замелюватися
замережити
замерзання
замерзати
замерзлий
замерзляки
замерзти
замеркотіти
замерлий
замертвіти
замерти
замерхати
замести
замет
замета
заметина
заметистий
заметитися
заметіль
заметличитися
заметушати
заметушитися
замешкати
замивати
замиватися
замиготіти
замигтіти
замизкати
замикання
замикати
замикатися
замилитися
замилитися 2
замилувати 2
замилуватися
замимрити
заминати
заминаха
заминка
замирення
замирити
замиршавий
замискрити
замисл
замислити
замислитися
замисник
замити
замишлівка
замишляти
заміж
заміжжю
заміжжя
заміжний
заміжній
замізкувати
заміль
заміна
замінка
замінний
заміняти
замінятися
замір
замірання
замірати
заміристий
замірити
замірка
заміркуватий
замірок
заміряння
заміряти
замірятися
заміс
замісити
замісто
замістя
замісць
заміський
заміт
замітавка
замітати
замітатися
замітити
замітка
заміткий
замітливий
замітник
замітниця
заміття
замітувати
заміть
замічати
замішанець
Безпросвітній, -я, -є. Непроглядный, безпросвѣтный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. безпросвітна доля — безотрадная жизнь.
Блошанка, -ки, ж. Ночная рубашка.
Братів, -това, -ве Братовъ, принадлежащій брату. Змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Ой заплачуть братіки по братовій голові: що братова голова в чужім краї полягла. Рудч. Чп. 170.
Діди́зна, -ни, ж. Имѣніе, наслѣдованное отъ предковъ; въ частности — наслѣдство отъ дѣда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. ЗОЮР. I. 65. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади. АД. II. 18.
Дороги́й, -а, -е. 1) Дорогой. Де ж твої, доню, дорогі коралі? Чуб. ІІІ. 144. 2) Дорогой, любимый. Любов дорогая, — розлука тяжкая. Мет. 93. з дорого́ю душе́ю. Очень охотно, отъ всего сердца. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка отець силував одним одну дочку? — Який.... враг просить його силувата? вона з дорогою душею пійде! К. ЧР. 297. Сравн. ст. доро́гший и доро́жчий, доро́жший. К. ЧР. 57. Грин. III. 595. Ум. дороге́нький, дороге́сенький. Г. Барв. 363. Моя порадниця дорогесенька. Мил. 204.
За́мко́вий, -а, -е. Замковый, принадлежащій замку. Приїхали вони під замкову браму. ЗОЮР. І. 242. Замкова брама не одчинилась сіромам і голоті. Стор. МПр. 73. Пожаром обсмалив замкові мури. К. ЦН. 166.
Зруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Разрушить, разорить. Зруйнували Запорожжя. Лукаш. 66. Не зостанеться тут камінь на каміні, щоб не зруйновано. Єв. Мр. XIII. 2. Зруйновано життя моє на світі. К. Іов. 37. 2) Разорить (о потерѣ имущества).
Необачний, -а, -е. Безпечний, неосмотрительный.
Передрати, -ся. Cм. передирати, -ся.
Тонкота, -ти, ж. Тонина. Конст. у.
Нас спонсорують: