Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замаритися
замармузити
замармузитися
замарудити
замасльонити
замастити
замах
замахайло
замахати
замахнути
замахнутися
замаховий
замачати
замашний
замашно
замащувати
замаювати
замаюсити
замаяти
замаячити
замгнути
замекати
замекекекати
замел
замелуватий
замелювати
замелюватися
замережити
замерзання
замерзати
замерзлий
замерзляки
замерзти
замеркотіти
замерлий
замертвіти
замерти
замерхати
замести
замет
замета
заметина
заметистий
заметитися
заметіль
заметличитися
заметушати
заметушитися
замешкати
замивати
замиватися
замиготіти
замигтіти
замизкати
замикання
замикати
замикатися
замилитися
замилитися 2
замилувати 2
замилуватися
замимрити
заминати
заминаха
заминка
замирення
замирити
замиршавий
замискрити
замисл
замислити
замислитися
замисник
замити
замишлівка
замишляти
заміж
заміжжю
заміжжя
заміжний
заміжній
замізкувати
заміль
заміна
замінка
замінний
заміняти
замінятися
замір
замірання
замірати
заміристий
замірити
замірка
заміркуватий
замірок
заміряння
заміряти
замірятися
заміс
замісити
замісто
замістя
замісць
заміський
заміт
замітавка
замітати
замітатися
замітити
замітка
заміткий
замітливий
замітник
замітниця
заміття
замітувати
заміть
замічати
замішанець
Зваря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип'ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. МУЕ. III. 33. А в п'ятницю рано хусти зваряли. Н. п. Левиц. І. (Правда, 1868, 12). Звати, зву, звеш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. Чуб. III. 125. 2) Призывать.
Зовсі и зовсім, нар. Совсѣмъ, вовсе. Був я там, де люд зовсі не такий, як у нас. О. 1862. IV. 81. От пробі — Великдень, а він зовсім не великий. Ном. № 430.
Крас, -су, м. = краса. Вдовонька не дівонька, не дівочий крас. Чуб. V. 71.
Непричкоманар. Точно, будто, сказать-бы. Желех. Купив, пане, коняку, а у неї під хвостом, непричкома як панська шапка. Канев. у.
Порострушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Раструситься, разсыпаться (во множествѣ).
Росколихувати, -хую, -єш, сов. в. росколиха́ти, -ха́ю, -єш и -колишу, -шеш, гл. 1) Раскачивать, раскачать. Серця (в дзвоні) не росколихали. Сим. 178. 2)духа. Воодушевлять, воодушевиться. Росколихавши духа, перейшов од розмови до народніх пісень. К. ХП. 21.
Убіральник, -ка, м. Снарядъ для сниманія шерсти съ кожи (у кожевниковъ). Вх. Зн. 5.
Умиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. умитися, умиюся, -єшся, гл. Умываться, умыться. Вмивайся, молися та за хліб берися. Ном. № 4114. Лебідь буде купатися, а лебідочка вмиватися. Н. п. Так і вмиється слізоньками. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).
Умішувати, -шую, -єш, сов. в. умісити, -шу, -сиш, гл. 1) Вымѣшивать, вымѣсить (тѣсто). 2) сов. в. умішати, -шаю, -єш. Примѣшивать, примѣшать.
Уставляти, -ляю, -єш, сов. в. уставити, -влю, -виш, гл. 1) Вставлять, вставить. Що ж будеш робить! свого розуму не вставиш. Ном. № 6294. у те́бе однії клепки в голові́ нема. тобі треба клепку вставити. Ты глупъ. Тебя нужно вразумить. Ном. № 6254. 2) Ставить, поставить во что. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37.
Нас спонсорують: