Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замаритися
замармузити
замармузитися
замарудити
замасльонити
замастити
замах
замахайло
замахати
замахнути
замахнутися
замаховий
замачати
замашний
замашно
замащувати
замаювати
замаюсити
замаяти
замаячити
замгнути
замекати
замекекекати
замел
замелуватий
замелювати
замелюватися
замережити
замерзання
замерзати
замерзлий
замерзляки
замерзти
замеркотіти
замерлий
замертвіти
замерти
замерхати
замести
замет
замета
заметина
заметистий
заметитися
заметіль
заметличитися
заметушати
заметушитися
замешкати
замивати
замиватися
замиготіти
замигтіти
замизкати
замикання
замикати
замикатися
замилитися
замилитися 2
замилувати 2
замилуватися
замимрити
заминати
заминаха
заминка
замирення
замирити
замиршавий
замискрити
замисл
замислити
замислитися
замисник
замити
замишлівка
замишляти
заміж
заміжжю
заміжжя
заміжний
заміжній
замізкувати
заміль
заміна
замінка
замінний
заміняти
замінятися
замір
замірання
замірати
заміристий
замірити
замірка
заміркуватий
замірок
заміряння
заміряти
замірятися
заміс
замісити
замісто
замістя
замісць
заміський
заміт
замітавка
замітати
замітатися
замітити
замітка
заміткий
замітливий
замітник
замітниця
заміття
замітувати
заміть
замічати
замішанець
Дія́кон, -на, м. = Дякон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити. Чуб. V. 152.
Застіба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. застібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Застегивать, застегнуть. Застіба повагом ґудзик. Сим. 230.
Мурза́к, -ка́, м. Татаринь. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да назад руки в'яже. Грин. III. 585.
Пасинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пасынковать, обрѣзывать, обрывать побочные отростки, листья травянистыхъ растеній. Черниг. г.
Подорожити, -жу, -жи́ш, гл. = подорожитися.
Правий 2, -а, -е. 1) Ровный и прямой, перпендикулярный. Рубайся, деревце, криве і праве. Чуб. II. 114. Правими робить стежки його. Єв. Л. III. 4. Як права солома, так добре топити, а як стара та перебита, так погано горить. Пирят. у. Права пила; правий ніж. Шух. І. 175. 291. Ой не ступай, мила, правою ногою. Чуб. V. 244. правий бік полотна, сукна (вишиваного). Лицевая сторона полотна, сукна (вышитаго). Шух. І. 154., Ум. праве́нький, правесенький. Квітойки рвала правенькою рукою. Чуб. V. 6. Виросла бузинка, та така гарна, правенька. Мнж. 58.
Сучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сука. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 484. 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика. О. 1862. XI. Кух. 27. 5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба. Мнж. 179.
Форкотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать, много говорить. Вх. Лем. 477.
Хухкати, -каю, -єш, гл. = хухати.
Часом нар. 1) Иногда, порой. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. 2) Въ случаѣ. Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить. ЗОЮР. І. 174. Случайно, случается. На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь. Єв. Мт. IV. 6. Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся. Рудч. Ск. І. 11. а він не прийде до нас часом? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? а сам би він не зробив часом? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?
Нас спонсорують: