Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замаритися
замармузити
замармузитися
замарудити
замасльонити
замастити
замах
замахайло
замахати
замахнути
замахнутися
замаховий
замачати
замашний
замашно
замащувати
замаювати
замаюсити
замаяти
замаячити
замгнути
замекати
замекекекати
замел
замелуватий
замелювати
замелюватися
замережити
замерзання
замерзати
замерзлий
замерзляки
замерзти
замеркотіти
замерлий
замертвіти
замерти
замерхати
замести
замет
замета
заметина
заметистий
заметитися
заметіль
заметличитися
заметушати
заметушитися
замешкати
замивати
замиватися
замиготіти
замигтіти
замизкати
замикання
замикати
замикатися
замилитися
замилитися 2
замилувати 2
замилуватися
замимрити
заминати
заминаха
заминка
замирення
замирити
замиршавий
замискрити
замисл
замислити
замислитися
замисник
замити
замишлівка
замишляти
заміж
заміжжю
заміжжя
заміжний
заміжній
замізкувати
заміль
заміна
замінка
замінний
заміняти
замінятися
замір
замірання
замірати
заміристий
замірити
замірка
заміркуватий
замірок
заміряння
заміряти
замірятися
заміс
замісити
замісто
замістя
замісць
заміський
заміт
замітавка
замітати
замітатися
замітити
замітка
заміткий
замітливий
замітник
замітниця
заміття
замітувати
заміть
замічати
замішанець
Жерли́стий, -а, -е. = джерелистий.
Куп I меж. отъ гл. 1) купати. 2) купувати. На місті так: куп, та й луп. Ном. № 10478.
Настинати, -на́ю, -єш, гл. Срубить много, убить многихъ рѣжущимъ орудіемъ. Повен двір і сад їх настинато та навішано горопах. К. ЦН. 274.
Неслух, -ха, м. Непослушный человѣкъ.
Писарювати, -рюю, -єш, гл. Быть писаремъ. О. 1862. VI. 96.
Поперекульбачувати, -чую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Різанка, -ки, ж. 1) Срѣзокъ, половина бочки. 2) Лапша. Вх. Зн. 59. Cм. ло́кша, ло́кшина.
Роланик, -ка, м. пт. = ремез. Вх. Пч. II. 13.
Темник, -ка, м. Погребъ? Темное помѣщеніе? Кучерявий мельник завів мене в темник. Чуб. IV. 498.
Шагнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ шагати. А з печі як попре, як шагне. Канев. у.
Нас спонсорують: