Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замаритися
замармузити
замармузитися
замарудити
замасльонити
замастити
замах
замахайло
замахати
замахнути
замахнутися
замаховий
замачати
замашний
замашно
замащувати
замаювати
замаюсити
замаяти
замаячити
замгнути
замекати
замекекекати
замел
замелуватий
замелювати
замелюватися
замережити
замерзання
замерзати
замерзлий
замерзляки
замерзти
замеркотіти
замерлий
замертвіти
замерти
замерхати
замести
замет
замета
заметина
заметистий
заметитися
заметіль
заметличитися
заметушати
заметушитися
замешкати
замивати
замиватися
замиготіти
замигтіти
замизкати
замикання
замикати
замикатися
замилитися
замилитися 2
замилувати 2
замилуватися
замимрити
заминати
заминаха
заминка
замирення
замирити
замиршавий
замискрити
замисл
замислити
замислитися
замисник
замити
замишлівка
замишляти
заміж
заміжжю
заміжжя
заміжний
заміжній
замізкувати
заміль
заміна
замінка
замінний
заміняти
замінятися
замір
замірання
замірати
заміристий
замірити
замірка
заміркуватий
замірок
заміряння
заміряти
замірятися
заміс
замісити
замісто
замістя
замісць
заміський
заміт
замітавка
замітати
замітатися
замітити
замітка
заміткий
замітливий
замітник
замітниця
заміття
замітувати
заміть
замічати
замішанець
Вичавити Cм. вичавлювати.
Запле́катися, -каюся, -єшся, гл. Забрести, забраться. По глубоких лісах, далеко від людських осель, заплекавсь і заложив собі гайно медвідь. Шух. I. 22. Cм. заплентатися.
Засині́тися, -ні́юся, -єшся, гл. = засиніти. Сине море засинілося. Чуб. V. 985.
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть. Вх. Зн. 22. Желех.
Мурашня́, -ні, ж. соб. = мурашва. Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть. Св. Л. 213.
Напрути́ти Cм. напручувати.
Присмолювати, -люю, -єш, сов. в. присмолити, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить. Діжечка тече в дні, — присмолити трохи треба. Черниг. у.
Розгасати, -сає, сов. в. розгасти, -сне, гл. безл. Размерзать, размерзнуть, таять, растаять. Саме спочатку весни розгасло так, що крий Боже! таке багновище, що ні йти, ні їхать. Канев. у. То була грязь затужавіла, як мороз був, а тепер то знов розгасла. Волч. у.
Трафляти, -ля́ю, -єш, сов. в. трафити, -флю, -фиш, гл. = трапляти, трапити. Трафила коса на камінь. Шейк.
Чабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ овецъ. Желех.
Нас спонсорують: