Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замаритися
замармузити
замармузитися
замарудити
замасльонити
замастити
замах
замахайло
замахати
замахнути
замахнутися
замаховий
замачати
замашний
замашно
замащувати
замаювати
замаюсити
замаяти
замаячити
замгнути
замекати
замекекекати
замел
замелуватий
замелювати
замелюватися
замережити
замерзання
замерзати
замерзлий
замерзляки
замерзти
замеркотіти
замерлий
замертвіти
замерти
замерхати
замести
замет
замета
заметина
заметистий
заметитися
заметіль
заметличитися
заметушати
заметушитися
замешкати
замивати
замиватися
замиготіти
замигтіти
замизкати
замикання
замикати
замикатися
замилитися
замилитися 2
замилувати 2
замилуватися
замимрити
заминати
заминаха
заминка
замирення
замирити
замиршавий
замискрити
замисл
замислити
замислитися
замисник
замити
замишлівка
замишляти
заміж
заміжжю
заміжжя
заміжний
заміжній
замізкувати
заміль
заміна
замінка
замінний
заміняти
замінятися
замір
замірання
замірати
заміристий
замірити
замірка
заміркуватий
замірок
заміряння
заміряти
замірятися
заміс
замісити
замісто
замістя
замісць
заміський
заміт
замітавка
замітати
замітатися
замітити
замітка
заміткий
замітливий
замітник
замітниця
заміття
замітувати
заміть
замічати
замішанець
Витришкати, -каю, -єш, гл. 1) Выпроводить, прогнать. Сьогодня насилу витришкала його, — поїхав до бджіл, а то все дома сидить. Зміев. у. 2) Попусту растратить. Поїхав на ярмарок, нічого не купив, а всі гроші витришкав. Зміев. у.
Гріхува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Считать грѣхомъ, почитать себѣ за грѣхъ. Я гріхувався воза мастити в неділю. Камен. у.
Заме́люватися, -лююся, -єшся, гл. Завираться. Він уже замелюється. Харьк. у.
Їдло, -ла, с. Пища, ѣда. Драг. 307. Вх. Уг. А Прокіп наче ніч темна ходить, і вже тоді ні до їдла, ні до питва, ні до розмови. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62).
Кервель, -лю, м. Раст. Scandix Cerefolium L. ЗЮЗО. І. 135.
Мачухі́вна, -ни, ж. Дочь мачехи, сестра по отцу, но не по матери. Черк. у.
Мудра́к, -ка́, м. Смышленный, разумный человѣкъ; мудрствующій. Е, та він у мене мудрак на всячину.
Полапцем нар. = полапки. От, не встаючи, полапцем намацаєш котру (грушу) біля себе пт й їси. Греб. 402.
Попосваритися, -рюся, -ришся, гл. Нассориться, много поссориться. Коло кожного воза треба попосваритись. О. 1862. VI. 98.
Чигати, -га́ю, -єш, гл. Подстерегать. К. ЧР. 312, 16, 167. Піднялись чужі на мене, на люю чигають душу. К. Псал. 125.
Нас спонсорують: