Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замаритися
замармузити
замармузитися
замарудити
замасльонити
замастити
замах
замахайло
замахати
замахнути
замахнутися
замаховий
замачати
замашний
замашно
замащувати
замаювати
замаюсити
замаяти
замаячити
замгнути
замекати
замекекекати
замел
замелуватий
замелювати
замелюватися
замережити
замерзання
замерзати
замерзлий
замерзляки
замерзти
замеркотіти
замерлий
замертвіти
замерти
замерхати
замести
замет
замета
заметина
заметистий
заметитися
заметіль
заметличитися
заметушати
заметушитися
замешкати
замивати
замиватися
замиготіти
замигтіти
замизкати
замикання
замикати
замикатися
замилитися
замилитися 2
замилувати 2
замилуватися
замимрити
заминати
заминаха
заминка
замирення
замирити
замиршавий
замискрити
замисл
замислити
замислитися
замисник
замити
замишлівка
замишляти
заміж
заміжжю
заміжжя
заміжний
заміжній
замізкувати
заміль
заміна
замінка
замінний
заміняти
замінятися
замір
замірання
замірати
заміристий
замірити
замірка
заміркуватий
замірок
заміряння
заміряти
замірятися
заміс
замісити
замісто
замістя
замісць
заміський
заміт
замітавка
замітати
замітатися
замітити
замітка
заміткий
замітливий
замітник
замітниця
заміття
замітувати
заміть
замічати
замішанець
Вовчий, -а, -е. Волчій. Вовк, то вовче й думає. Ном. № 2913. п'є на вовчу шкуру. Пьетъ въ счетъ будущихъ благъ. Ном. № 2615. дати кому вовчого білета. Прогнать кого. Йому видно дато вовчого білета, — прошпетився, кажуть. Кролев. у. — біб. Водяной ипрей, Sparganium. — горох. Раст. Astragalus grycyphyllos. вовчі жили. Раст. Сухоядникъ, Comarum palustre. — зуб. Раст. Leontodon taraxacum. — корінь. Раст. Acconitum lycostonum. — копит, вовча лапа. Раст. Trollius europaeus L. ЗЮЗО. І. 166. вовчі лапки. Раст. Geranium pratense L. ЗЮЗО. I. 124. вовче лико, личко. Раст. a) Daphne mezereum. ЗЮЗО. I. 121. Шух. І. 21. б) Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. 123. вовче молоко. Раст. Tythymalus. вовчі серги. Раст. Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. I. 123 (Cм. вовче лико). вовча стопа. Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. І. 124. — тіло. Раст. Comarum palustre. ЗЮЗО. І. 119. — трава. Раст. Ononis spinosa L. ЗЮЗО. I. 129. вовчі ягоди. Раст. а) Толокнянка, Aretostaphylos Uva ursi. б) Actala spicata L. ЗЮЗО. I. 109. в) Ligustrum vulgare L. ЗЮЗО. I. 126. г) Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. I. 136.
Жасми́н, -ну, м. Жасминъ, Philadelphus coronarius L. ЗЮЗО. І. 131. Цвіли кущі рожі, бузку, жасмину. Левиц. Пов. 20.
Кліть, -ті, ж. 1) Клѣтка. Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів. Н. п. 2) = комора. Шух. І. 105. Узяла сестру попід силу та веде в кліть. Федьк.  
Коротушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коротуха. 2) Короткая свитка.
Обидві числ. Обѣ. Маю висіти за одну ногу, волію за обидві. Ном. № 7308.
Погуляння, -ня, с. 1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу. МВ. І. 85. 2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Чуб. V. 767. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? Чуб. V. 703. А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє. ЗОЮР. І. 118. 3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Новомоск. у. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся. МУЕ. III. 138.
Процокотіти, -кочу, -тиш, гл. = процокотати.
Рагляк, -ка, м. = олень. Вх. Пч. II. 6.
Сахарець, -рцю, м. Ум. отъ сахарь.
Хикалка, -ки, ж. = икавкаМил. 9.
Нас спонсорують: