Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замаритися
замармузити
замармузитися
замарудити
замасльонити
замастити
замах
замахайло
замахати
замахнути
замахнутися
замаховий
замачати
замашний
замашно
замащувати
замаювати
замаюсити
замаяти
замаячити
замгнути
замекати
замекекекати
замел
замелуватий
замелювати
замелюватися
замережити
замерзання
замерзати
замерзлий
замерзляки
замерзти
замеркотіти
замерлий
замертвіти
замерти
замерхати
замести
замет
замета
заметина
заметистий
заметитися
заметіль
заметличитися
заметушати
заметушитися
замешкати
замивати
замиватися
замиготіти
замигтіти
замизкати
замикання
замикати
замикатися
замилитися
замилитися 2
замилувати 2
замилуватися
замимрити
заминати
заминаха
заминка
замирення
замирити
замиршавий
замискрити
замисл
замислити
замислитися
замисник
замити
замишлівка
замишляти
заміж
заміжжю
заміжжя
заміжний
заміжній
замізкувати
заміль
заміна
замінка
замінний
заміняти
замінятися
замір
замірання
замірати
заміристий
замірити
замірка
заміркуватий
замірок
заміряння
заміряти
замірятися
заміс
замісити
замісто
замістя
замісць
заміський
заміт
замітавка
замітати
замітатися
замітити
замітка
заміткий
замітливий
замітник
замітниця
заміття
замітувати
заміть
замічати
замішанець
Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка.  
Дишкула́, -ли, ж. = Дишкант.
Завча́с нар. = завчасу.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Н. п. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
Макогі́н, -го́ну, м. 1) Деревянный песть для растиранія соли, маку, пшена и пр. Лисий як макогін. Ном. № 8661. макогін облизати. Получить отказъ въ сватовствѣ, то-же, что и гарбуза вхопити. О. 1862. Русин. весілля. IV. 1. 2) Пестъ толчеи для зерна или сукна. Шух. І. 104, 113. 3) У мосяжник'овъ: а) при инкрустаціи: родъ деревянной колотушки для вбиванія въ дерево металлическихъ украшеній. Шух. І. 278; б) при выдѣлкѣ глиняныхъ формъ для отливки мѣдныхъ вещей: родъ колотушки, втискивающей модели въ глину для полученія формы. Шух. I. 281, 283.
Піклуватися, -луюся, -єшся, гл. 1) Заботиться, печься. Та таки й дитина, хоча воно і підросло, та все ж таки треба коло його піклуватись. Шевч. 2) Безпокоиться. Тебе не було, не дуже я за тобою піклувалась. Черк. у.
Плиг II, -гу, м. Прыжокъ. з пли́гу збитися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився. Котл. Ен. II. 30.
Простота, -ти, ж. 1) Простота. Щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28. Світ простоти і покою — стародавній заповіт. Щог. Сл. 99. 2) Простой народъ. О. 1862. І. 57. Ні, зникнете ви, горді духи, почезнете, як і простота. К. Псал. 192. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють. К. Псал. 283. 3) Неучъ; наивный человѣкъ. Левиц. І. 215.
Ушковий, -а, -е. Съ ушками (о посудѣ). ушкова діжка. Родъ ушата. Вас. 145.
Шкіра, -ри, ж. = шкура. Не стала шкіра за виправку. Ном. № 10572. Ум. шкі́рка, шкі́рочка. Рудч. Чп. 121.
Нас спонсорують: