Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зам'яти
зам'ятися
зам'ятня
зам'яття
зана
занадити
занадитися
занадто
занапастити
занапащати
занапрасно
занатужитися
занатуритися
заневидніти
заневільний
заневірнити
заневірніти
заневірняти
заневолений
заневолити
заневолювати
занегодитися
занедбання
занедбати
занедбовувати
занедужати
занездоровіти
занепад
занепадати
занепалий
занепасти
занести
занехання
занехати
занехаювати
занехлюювати
занехтувати
занечуяти
занив
занивати
занидіти
занизування
занизувати
заникнути
заникуватися
занити
занишкнути
занишпорити
занишпоритися
занівечити
заніз
занізка
заніколитися
занікчемніти
занімати
заніматися
занімити
заніміти
заніска
занісно
занітувати
зановать
заново
заногтиця
заножити
заноза
занозина
занорити
заноричитися
заносити
заноситися
заночувати
зануда
занудити
занудитися
занузд
зануздати
занурити
зануряти
занурятися
занютувати
занюхати
занявкати
заняти
заоблогувати
заодітися
заопирувати
заорандарювати
заорандувати
заорати
заори
заорудити
заорудувати
заорювання
заорювати
заохати
заохота
заохотити
заохочування
заохочувати
заочити
заочний
запад
западати
западатися
западень
западенька
западина
западистий
западний
западниця
западня
западок
западь
запазушний
запаковувати
запал
запала
запалати
запалахкотіти
Вельможний, -а, -е. Знатный, вельможный; могущественный. Доля карай б вельможного й неможного. Ном. Ж 1729. Вельможна громада. Шевч. 126. Була колись шляхетчина, вельможная пані. Шевч. 130. вельможний пане. Милостивый государь (титулъ). Вельможний пане, моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Виляпати, -паю, -єш, гл. Забрызгать грязью.
Засалабо́нити, -ню, -ниш, гл. = засандричити. Оце так засалабонив, що його і чортяка тепер не витягне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Кателик, -ка, м. Католикъ. Іще не заржавіла і шабля, моя сваха... Таки вона й тепер як би розозлилась, то не один кателик лобом догори стане. ЗОЮР. І. 318.
Му́до, -да, с. Ядро (у мужчины, самца). Желех.
Нависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. нави́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть, свѣшиваться, свѣситься. Волосся на лоба нависає. Ой час-пора до куріня, бо вже хмара нависла. Чуб. V. 292. 2) Собираться, собраться во множествѣ. Людей хмарою нависло. Г. Барв. 207.
Недобре нар. 1) Нехорошо, дурно. Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням. МВ. ІІ. 9. 2) Зло. 3) Невкусно.
Потиль нар. = поти. Потиль не перестану, покиль не достану. Чуб. V. 225.
Роспускатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспусти́тися, -щуся, -стишся, гл. 1) Распускаться, распуститься, развернуться. Роспустився як циганська пуга. Ном. № 2848. Довга коса роспустилася по воді. МВ. І. 158. 21. Распускаться, распуститься, развратиться. Розволочиться да і само роспуститься: слова говорять гидкі, старого не поважають. Г. Барв. 438. Наша молодіж так роспустилася, що і ходити на улицях страшно. Левиц. Пов. 132. 3) Растворяться, раствориться, распуститься. Не в кожній воді, мило роспуститься. Ном. № 5322.
Тіпчина, -ни, ж. Мурава, газонъ. Мнж. 193.
Нас спонсорують: