Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зам'яти
зам'ятися
зам'ятня
зам'яття
зана
занадити
занадитися
занадто
занапастити
занапащати
занапрасно
занатужитися
занатуритися
заневидніти
заневільний
заневірнити
заневірніти
заневірняти
заневолений
заневолити
заневолювати
занегодитися
занедбання
занедбати
занедбовувати
занедужати
занездоровіти
занепад
занепадати
занепалий
занепасти
занести
занехання
занехати
занехаювати
занехлюювати
занехтувати
занечуяти
занив
занивати
занидіти
занизування
занизувати
заникнути
заникуватися
занити
занишкнути
занишпорити
занишпоритися
занівечити
заніз
занізка
заніколитися
занікчемніти
занімати
заніматися
занімити
заніміти
заніска
занісно
занітувати
зановать
заново
заногтиця
заножити
заноза
занозина
занорити
заноричитися
заносити
заноситися
заночувати
зануда
занудити
занудитися
занузд
зануздати
занурити
зануряти
занурятися
занютувати
занюхати
занявкати
заняти
заоблогувати
заодітися
заопирувати
заорандарювати
заорандувати
заорати
заори
заорудити
заорудувати
заорювання
заорювати
заохати
заохота
заохотити
заохочування
заохочувати
заочити
заочний
запад
западати
западатися
западень
западенька
западина
западистий
западний
западниця
западня
западок
западь
запазушний
запаковувати
запал
запала
запалати
запалахкотіти
Запу́сканка, -ки, ж. Яйцо, изъ котораго сквозь небольшую дырочку выпущено содержимое, а затѣмъ скорлупа наполнена смолой или воскомъ; употребляется при игрѣ навбитки. Черк. у.
Звірни́к, -ка́, м. Звѣринецъ. Вх. Лем. 418.
Лушпи́ння, -ня, с. соб. = лушпина. Лушпиння з яєць повкидала в піч. Кв. І. 71. Ум. лушпиннячко.
Описковий, -а, -е. Нарисованный опискою (Cм.) Вас. 184.
Передавати, -даю́, -єш, сов. в. передати, -дам, -даси, гл. 1) Передавать, передать. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. Шевч. 151.ким. Черезъ кого. Треба передати Йваном. Лохв. у. 2) Передавать, передать, дать лишнее.
Підходити, -джу, -диш, сов. в. підійти, -дійду, -деш, гл. 1) Подходить, подойти. Підходять до теї хатки — аж кіт їсть м'ясо. Рудч. Ск. І. 22. 2) Быть похожимъ на кого. Чоловік до чоловіка бува підходе. Волч. у. 3)під кого. Соблазнять, соблазнить кого. К. ЦН. 220. Можна під її підійти, чи ні? О. 1862. VII. 37. 4) Подниматься, подняться. Як пустили його в колодязь, то вода вгору підходить. Рудч. Ск. і. 102. Тісто підходить. 5)під мислі. Нравиться, понравиться. Хорошая дочка твоя під мислі підходить. Чуб. V. 901. 6)під ласку. Пріобрѣтать, пріобрѣсти чью любовь, благосклонность. 7) — що. О водѣ: подмывать, подмыть, течь подъ что. Де ти, барвінку, ріс, ріс, що такий красний виріс? Я в лісі при керниці, при студеній водиці; мене вода підходила, мене вона холодила. О. 1862. IV. 3. 8) — кого. Брать, взять кого хитростью. Ми тобі дамо гроші які схочеш великі, лише ти підійди єго, чим би го з світа мож згладити. Гн. І. 36. Соблазнять, соблазнить. Нечистий дух ся з'явив з первовіка і взяв підходити чоловіка. А чим підходив? грішми. Ез. V. 100. 9) підійти димом. Побывъ въ дыму, отдавать, пахнуть дымомъ. Жито димом підійшло, як пожежа була, так чоловік дешево продавав. Г. Барв. 299.
Розсунути, -ся. Cм. розсувати, -ся.
Ропуха, -хи, ж. = ропавка. Вх. Пч. II. 16.
Смичка, -ки, ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.
Цедулка, -ки, ж. Записка. Стор. II. 258.
Нас спонсорують: