Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зам'яти
зам'ятися
зам'ятня
зам'яття
зана
занадити
занадитися
занадто
занапастити
занапащати
занапрасно
занатужитися
занатуритися
заневидніти
заневільний
заневірнити
заневірніти
заневірняти
заневолений
заневолити
заневолювати
занегодитися
занедбання
занедбати
занедбовувати
занедужати
занездоровіти
занепад
занепадати
занепалий
занепасти
занести
занехання
занехати
занехаювати
занехлюювати
занехтувати
занечуяти
занив
занивати
занидіти
занизування
занизувати
заникнути
заникуватися
занити
занишкнути
занишпорити
занишпоритися
занівечити
заніз
занізка
заніколитися
занікчемніти
занімати
заніматися
занімити
заніміти
заніска
занісно
занітувати
зановать
заново
заногтиця
заножити
заноза
занозина
занорити
заноричитися
заносити
заноситися
заночувати
зануда
занудити
занудитися
занузд
зануздати
занурити
зануряти
занурятися
занютувати
занюхати
занявкати
заняти
заоблогувати
заодітися
заопирувати
заорандарювати
заорандувати
заорати
заори
заорудити
заорудувати
заорювання
заорювати
заохати
заохота
заохотити
заохочування
заохочувати
заочити
заочний
запад
западати
западатися
западень
западенька
западина
западистий
западний
западниця
западня
западок
западь
запазушний
запаковувати
запал
запала
запалати
запалахкотіти
Берізонька, -ки, ж. Ум. отъ береза.
Гроба́к, -ка́, м. Червякъ, личинка насѣкомаго. І квасницю гробак гризе. Ном. № 9796. Ум. Гробачо́к.
Кляскати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кля́снути, -сну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть. Біс перістий свиснув, кляснув. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 106). 2)язиком. Щелкать, щелкнуть языкомъ. Вх. Лем. 425.
На́долок, -лку, м. Нижняя часть платья. Желех.
Орендарський, -а, -е. Арендаторскій.
Остуджувати, -джую, -єш, сов. в. остудити, -джу, -диш, гл. Остуживать, остудить, охладить. Якими зіллями бідне серце моє остудити. Г. Барв. 394. Як Бог творив землю, то єї перше варив, а послі разом остудив. Чуб. І. 39.
Поснутися, снемо́ся, -нете́ся, гл. = поснути. Я думала, що ви поснулись, аж воно й ні. Лебед. у.
Протягати, -га́ю, -єш, сов. в. протягти, -гну, -неш, гл. 1) Протягивать, протянуть. Ой протягну я волоконце крізь віконце. Чуб. V. 618. Іде і тягне за собою рядно, — по всьому двору протяг. Харьк. у. 2) Продолжать, продолжить, продлить. Господь не протяг їй віку. Стор. МПр. 63.
Розлепетатися, розлепетітися, -чуся, -чешся, гл. Разболтаться, разговориться. Розлепетілась так, що за тобою ніхто й словом не похопиться. Полт. г.
Хвосьнути, -ну, -неш, гл. = хвисьнути. Хвосьнув коня батогом. Грин. II. 179.
Нас спонсорують: