Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змружувати
змудрувати
змулити
змулювати
змунити
змурувати
змусити
змусувати
змусуватися
змутити
змучити
змучитися
змушати
зм'якчити
зм'якшіти
зм'яти
знабочитися
знавати
знавець
знавідитися
знавіснілий
знавісніти
знагла
знагодитися
знадвірній
знадвору
знаджувати
знаджуватися
знадний
знадоба
знадобитися
знадоблятися
знадоб'я
знадтом
знаємість
знайда
знайдибіда
знайдух
знайко
знайомий
знайомісінький
знайомість
знайтися
знак
знакімець
знакімля
знакомий
знакомитель
знакомитий
знакомість
знаменитий
знамено
знаменуватися
знаменята
знамірнтися
знамірятися
знаний
знаник
знання
знарок
знарошне
знаряддя
знарядити
знаряжати
знаскока
знати
знатий
знатися
знатний
знатник
знатниця
знатно
знаття
знатурити
знатуритися
знаха
знахарка
знахарство
знахарський
знахарь
знахарювати
знахід
знахідка
знаходити
знаходитися
знахожати
знахожатися
знахорка
знахоровитий
знахуровитий
значити I
значити II
значитися
значіння
значіння 2
значка
значкий
значковий
значний
значність
значно
значок
знаюка
знаючий
знебачки
знебожитися
знебути
знебутися
зневага
зневажати
зневажливий
зневажливо
зневажний
зневажно
зневіжити
зневіра
зневіритися
зневолення
зневолити
зневолювати
Вимня, -ня, с. = вим'я. Ум. ви́мнячко.
Затанцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Затанцевать. 2) Заработать танцами. 3) Заглушить, осилить при помощи танцевъ (горе, печаль и пр.). Не втекла... таки од свого лиха і не загуляла й не заспівала, й не затанцювала. Левиц. І. 86.
Ле́ґавий, -а, -е. Лѣнивый, уклоняющійся отъ работы. Балт. у.
Ме́рхти, -хну, -неш, м. = мерктиЗорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44.
Поприкипати, -па́ю, -єш, гл. То-же, что и прикипіти, но во множествѣ. Ми так і поприкипали на місті. МВ. І. 70.
Порізати, -жу, -жеш, гл. 1) Порѣзать, обрѣзать. 2) Перерѣзать (многихъ). Найшли пуд мостом дітей порізаних. Чуб. II. 475.
Схоронення, -ня, с. Сохраненіе. Дала я свої гроші до схоронення. Харьк. г.
Треш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
Усиновити Cм. усиновляти.
Ухопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Кінву-чвертівку в руки вхопи, та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи. ЗОЮР. І. 204. Ухопили батька, як чорт грішну душу. Ном. № 2346. Ухопила його за серце тая чудовная краса. К. (ЗЮЗО. II. 203). ухопив за чесну гриву — схватилъ за волосы. Ном. 3992. — як собака обме́тиці, — шилом па́токи. Потерпѣлъ неудачу. Ном. № 12155, 1814. одними рука́ми не вхоплю. Не въ состояніи всего сама сдѣлать. Г. Барв. 98. вхопити тропи. Попасть на надлежащую, дорогу, а переносно — найтись какъ поступить, собразить; оріентироваться. Не вхопиш тропи, куди йти. Мир. ХРВ. 389. От доля! ніяк не вхоплю тропи. Г. Барв. 410. Воно б то й гаразд, та не вхопили тропи, як і що треба. Харьк. г. Якими ж шляхами й куди мандрувати, щоб не вхопив Процько тропи доганяти?
Нас спонсорують: