Гнівно нар.
1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його.
2) Обидно, непріятно. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько.
Єрети́цький, -а, -е. Еретическій.
Звіря́, -ря́ти, с. Животное. Опам'ятайсь: чи ми ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має. Ум. звіря́тко.
Зубр, -ра, м. Зубръ.
Кулка, -ки, ж. Коса. Заплелась в кулку (warkocz).
Овалашити, -шу, -шиш, гл.
1) Оскопить.
2) Украсть. Прийде та овалашить що небудь та й піде.
Перехамнути, -ну, -неш, гл. Перекусить наскоро. Зібрався чоловік щоб з'їхать у друге місце і ввішов у хату перехамнуть.
Підбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підбитися, підіб'ю́ся, -бешся, гл.
1) Подыматься, подняться. Як підбився сизий голубочок угору високо, та зострівся сизий голубочок з буйними вітрами. Прокинеться козак, у віконце, — аж підбилось під обід сонце.
2) Устать, утомиться. Пустіть, каже, люде добрі переночувать: дорога далека з неба на землю, я підбився. Пішки йшли, мішки несли, підбилися, потомилися.
Пригадати, -ся. Cм. пригадувати, -ся.
Роланик, -ка, м. пт. = ремез.