Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здохнути
здохти
здоювати
здрабисувати
здрада
здриги
здригнути
здригнутися
здрібна
здрібніти
здрігати
здрігатися
здріжати
здріжатися
здрік
здрімати
здрімнути
здрінка
здріти
здрочитися
здрубцювати
здружити
здружитися
здрянка
здубитися
здувати
здуватися
здудніти
здужати
здумати
здумитися
здумувати
здумуватися
здуплавіти
здупленатіти
здурити
здуріти
здурніти
здурняти
здуру
здути
здухвина
здуховина
здякуватися
здячитися
зезюльки
зелемизелоня
зеленастий
зелененький
зелененько
зеленесенько
зеленець
зелений
зеленити
зеленісенько
зеленісінько
зеленість
зеленіти
зеленка
зеленкуватий
зелено
зеленоокий
зеленочок
зеленуватий
зеленуха
зеленцем
зелень
зеленява
зеленяк
зелепуга
зелізник
зелізняк
зелізо
зелінка
зело
зельман
зем
земена грань
земизеленя
земледух
земленька
землепис
землеписний
земля
земляк
земляний
землянин
землянка
земляцтво
земляцький
землячка
земний
земно
земняк
земозелець
земство
земський
зем'яний
зенджул
зеренце
зеріпати
зеркало
зернаїстий
зернатий
зернечко
зернина
зернистий
зерниця
зерно
зерновий
зерня
з'єґовдуватися
з'єднати
з'єднатися
з'єдник
з'єдночення
з'єдночити
з'єзуїтити
з'єретичити
з'єхидствувати
Завіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Распустить сопли, запачкаться соплями. Прийшла Венера іскривившись, заплакавшись і завіскрившись. Котл. Ен. І. 12.
Коренастий и коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. К. ЧР. 169. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих. МВ. ІІІ. 134.
Немудрий, -а, -е. 1) Глупый, безтолковый. 2) Немудреный. Привітай же в своїй главі і мою вбогу лепту — думу немудрую. Шевч.
Позасіювати, -сіюю, -єш, гл. = позасівати.
Позасновувати, -вую, -єш, гл. 1) Основать (во множествѣ). 2) Заткать (паутиной во многихъ мѣстахъ). Павутиною павуки позасновували. Г. Барв. 285.
Потакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать. Зміев. у. Мовчи та потакуй. Ном. № 1113. Я потакую за ним; а він і росказав мені усе. Черк. у. Люде потакують за ним. Н. Вол. у.
Селяниця, -ці, ж. = селянка. А із місця та міщаночки, а із села селяниці, хорошії молодиці. МУЕ. III. 83.
Точення, -ня, с. Точеніе на токарномъ станкѣ.
Удобряти, -ряю, -єш, гл. Задабривать. Треба старшину вдобряти, щоб не віддав під суд. Харьк.
Хлопчик, -ка, м. 1) Ум. отъ хлопець. 2) Подставка въ дышлѣ воловьяго воза (війї), чтобы оно не могло совсѣмъ опуститься на землю. Рудч. Чп. 250. 3) У гребенщиковъ: палка съ нарѣзками, поддерживающая роговую пластинку на верстакѣ во время строганія. Вас. 164.
Нас спонсорують: