Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Се ж мій братічок ріднесенький! Братічок помре, — я й загину. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Братоньку милий, прибудь до мене. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. б) Trifolium medium L.
Гремі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Гремѣть, издавать сильный, раскатистый звукъ. Грім гремить. Ой стучить гремишь з поля сторожа.
Доти́чний, -а, -е. Касающійся чего.
Зупинити, -ся. Cм. зупиняти, -ся.
Копотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить.
Метла́, -ли, ж. = мітла. Тільки явиться на небі метла, то буде війна.
Пригніток, -тка, м.
1) Прессъ.
2) Угнетенный человѣкъ.
Промаршалкувати, -ку́ю, -єш Пробыть извѣстное время маршалком.
Служниця, -ці, ж. = служебка. Ум. служни́ченька. Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. Сварилися дві дівки, служниці на попівстві.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). 2) Крики (на кого), брань.