Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здохнути
здохти
здоювати
здрабисувати
здрада
здриги
здригнути
здригнутися
здрібна
здрібніти
здрігати
здрігатися
здріжати
здріжатися
здрік
здрімати
здрімнути
здрінка
здріти
здрочитися
здрубцювати
здружити
здружитися
здрянка
здубитися
здувати
здуватися
здудніти
здужати
здумати
здумитися
здумувати
здумуватися
здуплавіти
здупленатіти
здурити
здуріти
здурніти
здурняти
здуру
здути
здухвина
здуховина
здякуватися
здячитися
зезюльки
зелемизелоня
зеленастий
зелененький
зелененько
зеленесенько
зеленець
зелений
зеленити
зеленісенько
зеленісінько
зеленість
зеленіти
зеленка
зеленкуватий
зелено
зеленоокий
зеленочок
зеленуватий
зеленуха
зеленцем
зелень
зеленява
зеленяк
зелепуга
зелізник
зелізняк
зелізо
зелінка
зело
зельман
зем
земена грань
земизеленя
земледух
земленька
землепис
землеписний
земля
земляк
земляний
землянин
землянка
земляцтво
земляцький
землячка
земний
земно
земняк
земозелець
земство
земський
зем'яний
зенджул
зеренце
зеріпати
зеркало
зернаїстий
зернатий
зернечко
зернина
зернистий
зерниця
зерно
зерновий
зерня
з'єґовдуватися
з'єднати
з'єднатися
з'єдник
з'єдночення
з'єдночити
з'єзуїтити
з'єретичити
з'єхидствувати
Бійкуватий, -а, -е. Драчливый. Нѣжин. у.
Виплюнути Cм. випльовувати.
Голосний, -а, -е. 1) Громкій, голосистый, звучный. Отець Хома вага голосний. Шевч. 503. Голосний, як дзвін та дурний, як довбня. Ном. № 6313. Голосна гармата. Шевч. 450. Голосна луна розляглась серед тихої ночі. Левиц. І. 109. 2) Гласный (о звукахъ рѣчи). Левиц. І. 163. О. 1862. І. 67. Ум. голосненький.
Золотковий, -вого? = злот? Не хочу я червоного, дайте мені золоткового (о деньгахъ). Чуб. IV. 198.
Кив! I меж. Выражаетъ киваніе. Вона йому кив оддалеки головою. Г. Барв. 461. Кив-морг на його! Н. п.
Пекарка, -ки, ж. Пекарка, булочница.
П'ятдесятка, -ки, ж. Ассигнація въ 50 гульденовъ. Желех.
Седми числ. Семью.
Угадувати, -дую, -єш, сов. в. угада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Угадывать, угадать, отгадывать, отгадать, догадываться, догадаться. Так і циган угадував, що завтра буде хоч дощ, хоч сніг, хоч сояшно. Ном. № 6515. Вгадай мені, мати, сей сон. Макс. Божих сил не можна вгадать. Ном. № 31. Я вгадував, що щось буде. Шевч. 101. Чи такий же він?... Хиба по собі вгадуєш. Св. Л. 293. 2) Узнавать, узнать. Добри-вечір — кажу — чи вгадали мене? О. 1862. X. 7. Живо його вгадав і каже: здоров, свату. Грин. І. 106. З) Замѣчать, замѣтить. Довго сиділа я у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались. О. 1862. X. 6.
Цьвох меж., выражающее ударъ кнутомъ. А економ його батогом цьвох, цьвох. Ном. № 2346.
Нас спонсорують: