Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застрямина
застряти
застування
застувати
застугоніти
застуда
застуджувати
застуджуватися
застужати
застукати
застукотіти
застум
заступ
заступа
заступати
заступатися
заступень
заступець
заступильно
заступити
заступник
заступниця
заступочок
застьол
застьола
засув
засувати
засуватися
засувка
засудити
засудити 2
засукати
засукувати
засукуватися
засулля
засуміти
засумувати
засунути
засурмити
засурпелити
засурпелювати
засуха
засушечок
засушити
засушка
засушок
засушувати
засхнути
засцика
засцикати
засцикатися
засцянка
засцяти
зась!
засябрувати
засягати
засяти
засяяти
затаїти
затакати
заталанити
заталапати
заталапатися
затамувати
затамуватися
затанцювати
затанцюватися
затанчити
затарабанити
затарасувати
затарасуватися
затаскати
затаскувати
затасувати
затахлувати
затаювати
затаюватися
затверджувати
затверділий
затвердіти
затверднути
затеклий
затекти
зателенькати
зателепа
зателепанка
зателепати
зателепатися
зателепкуватий
зателіпати
зателіпатися
затемнення
затемнити
затемніти
затемнювати
затемняти
затемперувати
затемрітиси
затенетити
затепла
затепліти
затерпнути
затерчати
затесати
затикати
затикати 2
затикатися
затилля
затилок
затильний
затин
затинати
затинатися
затинити
затинка
затинчивий
затинчливий
затирати
затираха
затирач
Вилизати, -ся. Cм. вилизувати, -ся.
Відтавати, -таю, -єш, сов. в. відтанути, -ну, -неш, гл. Оттаивать, оттаять.
Гишки, -шок, ж. мн. = гижки. Желех. Ум. гишечки.
Гу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Ніздря, -рі, ж. Ноздря. Так з ніздер полум'я і паше. Ном. № 10227.
Оба, обі, чис. = обоє, обидва, обидві. Оба хороші, оба богацкі сини. Федьк.
Позсихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Ссохнуться (во множествѣ). Не єретичі його й постоли! як же позсихались!... Насилу нацупив. О. 1862. II. 26.
Уволю нар. Вволю, вдоволь, достаточно. Дав їм хліба вволю. К. Псал. 7. Дай, Боже, щастя, долю, хліба вволю. Ном. № 11575.
Ханів, -нова, -ве Принадлежащій хану. На князя, ладо моє миле, ти ханови метаєш стріли. Шевч. 634.
Хилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. Н. п. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться? Мил. 188. 2)під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Під мене хиляться і добрі, й злющі. К. ПС. 43.
Нас спонсорують: