Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застрямина
застряти
застування
застувати
застугоніти
застуда
застуджувати
застуджуватися
застужати
застукати
застукотіти
застум
заступ
заступа
заступати
заступатися
заступень
заступець
заступильно
заступити
заступник
заступниця
заступочок
застьол
застьола
засув
засувати
засуватися
засувка
засудити
засудити 2
засукати
засукувати
засукуватися
засулля
засуміти
засумувати
засунути
засурмити
засурпелити
засурпелювати
засуха
засушечок
засушити
засушка
засушок
засушувати
засхнути
засцика
засцикати
засцикатися
засцянка
засцяти
зась!
засябрувати
засягати
засяти
засяяти
затаїти
затакати
заталанити
заталапати
заталапатися
затамувати
затамуватися
затанцювати
затанцюватися
затанчити
затарабанити
затарасувати
затарасуватися
затаскати
затаскувати
затасувати
затахлувати
затаювати
затаюватися
затверджувати
затверділий
затвердіти
затверднути
затеклий
затекти
зателенькати
зателепа
зателепанка
зателепати
зателепатися
зателепкуватий
зателіпати
зателіпатися
затемнення
затемнити
затемніти
затемнювати
затемняти
затемперувати
затемрітиси
затенетити
затепла
затепліти
затерпнути
затерчати
затесати
затикати
затикати 2
затикатися
затилля
затилок
затильний
затин
затинати
затинатися
затинити
затинка
затинчивий
затинчливий
затирати
затираха
затирач
Ґала! = Гайда! Сів на коня та й ґала на той плац. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дри́ґа́ння, -ня, с. Быстрое движеніе ногою; судорожное подергиваніе членовъ.
Зви́чно нар. 1) Привычно. 2) Обычно, въ обычаѣ. К. ЦН. 301.
Карафковий, -а, -е. Графинный.
Кільце, -ця, с. 1) Кругъ, кружекъ. Ой у місці в крайній хаті кільцем танець ходить. Гатц. 296. 2) Кольцо вообще, за исключеніемъ носимаго на пальцѣ. Ведмідь здоровий, та кільце в носі. Ном. № 4228. Хто старцям милостину подавав, то все перед ним і лежить: чи шматок хліба, чи кільце ковбаски. ЗОЮР. І. 306. 3) Звено. Біда за біду чепляється, як у ланцюзі кільце за кільце. Ном. № 2164.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Папірниця, -ці, ж.? Василева мати пішла щедрувати край стола стала, чесний хрест держала, золотую кадильницю, срібную папірницю. Чуб. III. 446.
Пороспоряжати, -жа́ю, -єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає. Грин. III. 692.
Приморозок, -зку, м. Утренній морозъ. Н. Вол. у. Почалися на дворі приморозки. Левиц. І. 385. Приморозком підемо у Жванець зраня. Камен. у.
Шпиця, -ці, ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: