Аву́рр! меж., выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком..., до тая сучка: «авурр!»
Відімчати, -чу, -чиш, гл. Быстро отвезти или отнести. Ой ти, коте сірий, та вимети сіни, а та, кішко, не ворчи, піди сміття одімчи. Одімчить було.
Відмічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Відсіватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Кончать, кончить сѣять, кончить посѣвы. Вже люде відсіваються. — Живуть усю весну.... на полі, поки одсіються.
Гречва́, -ви́ ж., соб. Греки. Се ж не сама татарва; є тут і гречви достолиха.
Заступо́чок, -чка, м. Ум. отъ заступ.
Перестрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перестріти, -стріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Аж от перестріва його на дорозі становий. Ішов, ішов, аж перестріва його три старці.
Тіль-тіль, нар. Чуть-чуть, едва. Бігла собака за зайцем так близько — тіль-тіль не вхопить. Тіль-тіль що пам'ятаю се.
Черкес, -са, м.
1) Черкесъ. І всі черкеси в табуни летучих коней попускали.
2) = чемериця, Veratrum album L.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав.