Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застрямина
застряти
застування
застувати
застугоніти
застуда
застуджувати
застуджуватися
застужати
застукати
застукотіти
застум
заступ
заступа
заступати
заступатися
заступень
заступець
заступильно
заступити
заступник
заступниця
заступочок
застьол
застьола
засув
засувати
засуватися
засувка
засудити
засудити 2
засукати
засукувати
засукуватися
засулля
засуміти
засумувати
засунути
засурмити
засурпелити
засурпелювати
засуха
засушечок
засушити
засушка
засушок
засушувати
засхнути
засцика
засцикати
засцикатися
засцянка
засцяти
зась!
засябрувати
засягати
засяти
засяяти
затаїти
затакати
заталанити
заталапати
заталапатися
затамувати
затамуватися
затанцювати
затанцюватися
затанчити
затарабанити
затарасувати
затарасуватися
затаскати
затаскувати
затасувати
затахлувати
затаювати
затаюватися
затверджувати
затверділий
затвердіти
затверднути
затеклий
затекти
зателенькати
зателепа
зателепанка
зателепати
зателепатися
зателепкуватий
зателіпати
зателіпатися
затемнення
затемнити
затемніти
затемнювати
затемняти
затемперувати
затемрітиси
затенетити
затепла
затепліти
затерпнути
затерчати
затесати
затикати
затикати 2
затикатися
затилля
затилок
затильний
затин
затинати
затинатися
затинити
затинка
затинчивий
затинчливий
затирати
затираха
затирач
Головина, -ни, ж. = голова. Порубали Ігнаткові усю головину. Закр. 72.
Жанда́р, -ра, м. Жандармъ. Там жандари ходили, Марусеньку водили. Чуб. V. 981. Ум. жандарик. Як побігла Бондарівна темними лугами, а за, нею жандарики з гострими шаблями. Грин. ІІІ. 613.
Забербе́рити, -рю, -риш, гл. Обмочить.
Кріпость, -пости, ж. 1) Сила, крѣпость. Ти — Господь моєї кріпости і сили. К. Псалт. 103. 2) Крѣпость, укрѣпленіе. Дорош розміряв окопи.., бо знав і кріпості будувать. Стор. II. 55.
Надякува́тися 2, -ку́юся, -єшся, гл. Побыть достаточно долго дьячкомъ.
Підзамча, -ча, с. Мѣстность передъ замкомъ. Св. Л. 214.
Понадрізувати, -зую, -єш, гл. Надрѣзать (во множествѣ). Це дуже широкі чохли будуть, — може понадрізувати? Васильк. у.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Присвітка, -ки, ж. Освѣщеніе какого либо предмета или кому либо при его дѣйствіяхъ. Не було мені присвітки, я й упав на сходах.
Скребнути, -бну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ скребти. Скребнув редьку, що аж із хати тікай. Ном. № 3448.
Нас спонсорують: