Виріст, -росту, м. 1) Выростаніе. до виросту. Пока выростетъ. Як до виросту не запрягаєш лошака, то й буде кінь добрий. До виросту нехай живе у вас дівчина. сукня на виріст. Просторное, длинное платье. 2) Ростъ. На виріст невисокий.
Гай, гаю, м. Роща, небольшой лѣсъ. По гаєві усякий птах літає. Густий гаю, густий — не прогляну. Ум. гайок, гайочок. Гайок зелененький. Ходить милий по гайочку, виграває в сопілочку.
Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк.
Колобок, -бка, м. Лепешка круглой формы. Баба... витопила в печі, замісила яйцями борошно... спекла колобок.
Ли́почка, -ки, ж. Ум. отъ липа.
Накрапля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Дѣлать крапинки. Шовком вишивати, злотом накрапляти.
Ненуж сз. = ніж. Лучче хліб їсти з водою, ненуж буханець з бідою.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його.
Ставити, -влю, -виш, гл.
1) Ставить, уставлять.
2) Строить. На льоду дурний хату ставить. Треба ставити дзвіницю посеред села.
3) — на о́чі. Давать очную ставку.
4) — чим. Выставлять чѣмъ. Не ставити мого батенька брехуном.
Цоркотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать.
2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит.