Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застрямина
застряти
застування
застувати
застугоніти
застуда
застуджувати
застуджуватися
застужати
застукати
застукотіти
застум
заступ
заступа
заступати
заступатися
заступень
заступець
заступильно
заступити
заступник
заступниця
заступочок
застьол
застьола
засув
засувати
засуватися
засувка
засудити
засудити 2
засукати
засукувати
засукуватися
засулля
засуміти
засумувати
засунути
засурмити
засурпелити
засурпелювати
засуха
засушечок
засушити
засушка
засушок
засушувати
засхнути
засцика
засцикати
засцикатися
засцянка
засцяти
зась!
засябрувати
засягати
засяти
засяяти
затаїти
затакати
заталанити
заталапати
заталапатися
затамувати
затамуватися
затанцювати
затанцюватися
затанчити
затарабанити
затарасувати
затарасуватися
затаскати
затаскувати
затасувати
затахлувати
затаювати
затаюватися
затверджувати
затверділий
затвердіти
затверднути
затеклий
затекти
зателенькати
зателепа
зателепанка
зателепати
зателепатися
зателепкуватий
зателіпати
зателіпатися
затемнення
затемнити
затемніти
затемнювати
затемняти
затемперувати
затемрітиси
затенетити
затепла
затепліти
затерпнути
затерчати
затесати
затикати
затикати 2
затикатися
затилля
затилок
затильний
затин
затинати
затинатися
затинити
затинка
затинчивий
затинчливий
затирати
затираха
затирач
Здовжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Сдѣлать длиннымъ. Аф.
Коновой, -вою, м. = конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть. Рудч. Чп. 85.
Навска́ч нар. Въ галопъ.
Наля́кувати, -кую, -єш, сов. в. наляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, напугать. Налякав міх, що й торби страшно. Ном. № 5794. Іде чоловік і дуже журиться, і такий наляканий! Г. Барв. 326.
Поскрібач, -ча, м. Царапающій. Вх. Уг. 262.
Прямий, -а́, -е́ 1) Прямой. Рубайся дерево і пряме, й криве. Рудч. Ск. II. 7. 2) Настоящій. То ж не татари, то но прямії, — то бояри молодії. Грин. III. 470. Ум. пряменький, прямесенький. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201.
Рівчастий, -а, -е. Имѣющій въ себѣ желобокъ, сдѣланный желобкомъ, желобчатый. Шух. І. 256.
Сторожкий, -а, -е. Осторожный; чуткій. К. Бай. 148. Утя сторожка птиця. Греб. 402. Птиця, бач, дуже сторожка. Стор. II. 75. І собаки не держу, такий я сторожкий.... і миш не пробіжить, щоб я не почув. Г. Барв. 193.
Управлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. управитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Управляться, управиться. Гаразд управились з мишами. Гліб. 2) Вставляться, вставиться.
Цісарь, -ря, м. Императоръ. Драг. 207. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ном. № 146. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Федьк. Ум. цісаронько, цісарик, цісаречок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш? ЕЗ. V. 143.
Нас спонсорують: