Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застрямина
застряти
застування
застувати
застугоніти
застуда
застуджувати
застуджуватися
застужати
застукати
застукотіти
застум
заступ
заступа
заступати
заступатися
заступень
заступець
заступильно
заступити
заступник
заступниця
заступочок
застьол
застьола
засув
засувати
засуватися
засувка
засудити
засудити 2
засукати
засукувати
засукуватися
засулля
засуміти
засумувати
засунути
засурмити
засурпелити
засурпелювати
засуха
засушечок
засушити
засушка
засушок
засушувати
засхнути
засцика
засцикати
засцикатися
засцянка
засцяти
зась!
засябрувати
засягати
засяти
засяяти
затаїти
затакати
заталанити
заталапати
заталапатися
затамувати
затамуватися
затанцювати
затанцюватися
затанчити
затарабанити
затарасувати
затарасуватися
затаскати
затаскувати
затасувати
затахлувати
затаювати
затаюватися
затверджувати
затверділий
затвердіти
затверднути
затеклий
затекти
зателенькати
зателепа
зателепанка
зателепати
зателепатися
зателепкуватий
зателіпати
зателіпатися
затемнення
затемнити
затемніти
затемнювати
затемняти
затемперувати
затемрітиси
затенетити
затепла
затепліти
затерпнути
затерчати
затесати
затикати
затикати 2
затикатися
затилля
затилок
затильний
затин
затинати
затинатися
затинити
затинка
затинчивий
затинчливий
затирати
затираха
затирач
Виссати Cм. висисати.
Гороб'я́, -я́ти, с. = Горобеня.
Захвоща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. Заторопиться, засуетиться. Чого він так захвощався сьогодня їхати? Ну, завтра б і їхав. Зміев. у.
Ломи́тися, -млюся, -мишся, гл. 1) = ламатись. Щастя на коліні не ломиться. Ном. № 1711. Як не намочити обручі, то ломлються. Н. Вол. у. 2) Пробиваться сквозь лѣсъ, тростникъ. Слуха — ломиться щось, ломиться байрачком. Сим. 217. Гойдається де небудь поверх очерету гайок. Отто вже Мина начухрав там всячини і так з гіллям і листом і ломиться. Сим. 200.
Обмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. обмахну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обмахиваться, обмахнуться, отмахнуться. Обмахувався, оборонявся руками. Левиц. Пов. 165.
Обскубати, -баю, -єш, сов. в. обскубти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Ощипывать, ощипать (перья, волоса). Задрипаний такий (півень), обскублений, гребінь на йому покльований, крила мов деркачі. Сим. 211. 2) Обрывать, оборвать, обдергать. Обскубли йому таки добре чуба.
Прожерка, -ки, ж. Раст. Paris quadri folia. Лв. 100.
Розливчастий, -а, -е. Разливающійся, разливной. Розливчаста ріка. Васильк. у.
Цьвапкати, -каю, -єш, гл. = цв'якати. Вх. Уг. 273.
Шухляда, -ди, ж. 1) Ящикъ въ столѣ, выдвижной ящикъ. 3) Шкатулка. Ум. шухлядка.
Нас спонсорують: