Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забірняк
забіснуватися
забісований
забіч I
забіч II
забічи
забіяка
заблагати
заблаговістити
заблимати
заблискати
заблищати
забліяти
заблуда
заблудити
заблудитися
заблудний
заблукати
забльовувати
забльовуватися
забобони
забобонний
забобонність
забовваніти
забовкати
забовтанка
забовтати
забовтатися
забовтюха
забогарадити
забожитися
забоїстий
забоїсто
забойний
забойство
заболіти
заболотитися
заболотний
забондарювати
забондарюватися
забора
заборка
забормотати
заборозенник
забороло
заборона
заборонити
забороняти
заборонятися
заборотати
заборотатися
заборошнити
заборошнювати
заборошнюватися
заборсати
заборсувати
заборсуватися
заборянин
заборянство
забости
забоцень
забочитися
забрання
забрати
забрезкнути
забреніти
забренькати
забренькнути
забрести
забрехати
забрехатися
забризкати
забризкувати
забризкуватися
забриндзати
забриндзатися
забринжати
забринькати
забрити
забришкати
забришкатися
забрід
заброда
забродити
забродитися
забродчик
забрость
забрудити
забрудитися
забруднити
забрукатися
забрьоха
забрьохати
забрьохувати
забрьохуватися
забрюхнатіти
забрязкати
забрязкотіти
забрязчати
забубнити
забубони
забубоніти
забування
забувати
забуватися
забудинок
забудівля
забудовувати
забудовуватися
забудування
забудувати
забудька
забудько
забудькуватий
забудьок
забужавіти
забужувати
забузанити
забузувати
забулькати
Габовий, -а, -е. Сдѣланный изъ бѣлаго сукна габи. Рукавичейки габові. Гол. II. 119.
Дрочли́вий, -а, -е. Легко раздражаемый укусами оводовъ и мечущійся подъ вліяніемъ ихъ (о скотѣ). Cм. дрочитися. Як корова отелиться, то принісши теля у хату, зараз затуляють одежою, або чим другим, пічку, щоб не дрочливе було після. Чуб. І. 50.
Позсихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Ссохнуться (во множествѣ). Не єретичі його й постоли! як же позсихались!... Насилу нацупив. О. 1862. II. 26.
Постирати, -ра́ю, -єш, гл. Вытереть, стереть. Візьми он стирок та постирай лави.
Припівзити, -жу, -зиш, гл. Укрѣпить соломенную крышу півзинами. Чуб. III. 390.
Скінчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Окончиться. 2) Скончаться. Постій, милий, не женися: ще ж я не скінчилась. Н. п.
Трупоїд, -да, м. Червь, поѣдающій трупы. Шейк.
Урясити, -шу, -сиш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.
Шкідно нар. 1) Вредно. 2) Съ причиненіемъ вреда. Шкідно ударив вола. Камен. у.
Шугалія, -лії, ж. Большая лодка. Н. Вол. у. Слово встрѣчается также у Климентія: Робят окрент, кораблі і гемії, каторги, обшивні струги і шугалії. О. 1861. І. 230.
Нас спонсорують: