Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забірняк
забіснуватися
забісований
забіч I
забіч II
забічи
забіяка
заблагати
заблаговістити
заблимати
заблискати
заблищати
забліяти
заблуда
заблудити
заблудитися
заблудний
заблукати
забльовувати
забльовуватися
забобони
забобонний
забобонність
забовваніти
забовкати
забовтанка
забовтати
забовтатися
забовтюха
забогарадити
забожитися
забоїстий
забоїсто
забойний
забойство
заболіти
заболотитися
заболотний
забондарювати
забондарюватися
забора
заборка
забормотати
заборозенник
забороло
заборона
заборонити
забороняти
заборонятися
заборотати
заборотатися
заборошнити
заборошнювати
заборошнюватися
заборсати
заборсувати
заборсуватися
заборянин
заборянство
забости
забоцень
забочитися
забрання
забрати
забрезкнути
забреніти
забренькати
забренькнути
забрести
забрехати
забрехатися
забризкати
забризкувати
забризкуватися
забриндзати
забриндзатися
забринжати
забринькати
забрити
забришкати
забришкатися
забрід
заброда
забродити
забродитися
забродчик
забрость
забрудити
забрудитися
забруднити
забрукатися
забрьоха
забрьохати
забрьохувати
забрьохуватися
забрюхнатіти
забрязкати
забрязкотіти
забрязчати
забубнити
забубони
забубоніти
забування
забувати
забуватися
забудинок
забудівля
забудовувати
забудовуватися
забудування
забудувати
забудька
забудько
забудькуватий
забудьок
забужавіти
забужувати
забузанити
забузувати
забулькати
Гріх, -ха́, м. 1) Грѣхъ. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108. Незнай гріха не чинить. Ном. № 106. Б'ють не ляхи, а наші гріхи. Ном. № 866. Де гріх, там і покута. Ном. № 124. 2) Вина. Батько Настусин радіє, що без його гріха сталось таке Грицькові: без вісти зник, вовкулакує. Г. Барв. 452. Ум. Грішо́к, гріше́чок. На душечку спасения, грішечків отпущение. ЕЗ. V. 106.
Ляпону́ти, -ну, -не́ш, гл. 1) Сильно хлопнуть, шлепнуть, плеснуть. 2) Съ шумомъ упасть, шлепнуться. Вх. Уг. 251.
Незримий, -а, -е. Незримый. І зробився я знову незримий. Шевч.
Неспогаданий, -а, -е. 1) Неожиданный. 2) Невообразимый, неизъяснимый.
Позамикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Кв. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало. Драг. 38. 2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну. Харьк. 3) Преградить (многимъ).
Попримежовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и примежувати, но во множествѣ.
Потьмаритися, -рю́ся, -ришся, гл. Помрачиться. Сонце потьмариться. Г. Барв. 522.
Прочатувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Цізю-на! меж. Призывъ для коровы. Вх. Лем. 474. Вх. Уг. 250.
Цукрівка, -ки, ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Нас спонсорують: