Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злочин
злочинець
злочинний
злочинство
злувати
злузнути
злузнутися
злука
злукавити
злукавіти
злукавнувати
злуктечко
злукто
злупати
злупити
злупитися
злупок
злускати
злучати
злучатися
злучення
злучити
злущити
злущувати
злюбини
злюбити
злюбитися
злюдніти
злюка
злюлятися
злюпатися
злючий
злючка
злющий
зляганий
злягання
злягати
злягатися
злягчи
злякати
злякатися
злякнути
злякнутися
зляку
зляпати
зляпатися
злячи
зляшити
зляшіти
змага
змагання
змагати
змагатися
змагливий
змагнутися
змажка
змазати
змазувати
змазуватися
змазуритися
змайнути
змайструвати
змаленьку
змалитися
змаліти
змалку
змалювання
змалювати
змандрувати
зманити
змантити
зманювати
змарнити
змарнілий
змарніти
змарнувати
змаститися
зматчілий
змахнути
змахувати
змеж
змеженіти
змежи
змелений
змельнути
зменчати
зменшати
зменшати 2
зменшатися
зменшення
зменшити
зменшування
зменшувати
зменшуватися
змервити
змережити
змережування
змережувати
змережуватися
змерзлий
змерзлюка
змерзлюх
змерзнути
змерзти
змерлий
змертвіти
змерти
змести
зметюхкати
змивання
змивати
змиватися
змиг
змигнути
змигнутися
змизерніти
змизкати
змийовина
змикати
змикатися
Броїтися, -їться, гл. безл. Мерещиться. Це тобі броїться. Шейк.
Бучавий, -а, -е. Ссохшійся. Які бучаві чоботи! щоб було другого дня вимазать дьогтем, після дощу. Канев. у.
Віддалити, -ся. Cм. віддаляти, -ся.
Жукови́на, -ни, ж. ? Ой через воду, та й через Дунай.... стоят, мостоньки калиновії, калиновії, покощенії, попощенії жуковинами. Гол. II. 27—28.
Здіб, здо́бу, м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. вона на такий здіб, що і... Она такова же по внѣшнему виду, какъ и... Вх. Зн. 21.
Йолом, -ма, м. Смушковая высокая шапка съ закругленнымъ верхомъ. Вас. 156.
Клепач, -ча, ж. 1) Молотокъ. Угор. 2) = клепачка. Чуб. VII. 575.
Повичісувати, -сую, -єш, гл. Вычесать (многихъ). Дітям голови позмивала, повичісувала. Богод. у. Головки помиті і повичісувані. Чуб. II. 405.
Прогрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. прогріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Погрѣшить, погрѣшить. Що ж єм прогрішив, о що тя питаю, ти ж сама знаєш, як тя кохаю. Гол. Т. 349.
Школуб, -ба, м. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 474.  
Нас спонсорують: