Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змикитити
змикнути
змилини
змилити
змилитися
змилка
змилок
змилосердитися
змилоститися
змилування
змилуватися
змилювати
змилюватися
змимрити
змирити
змиршавіти
змирщина
змисел
змислений
змислити
змисний
змити
змідніти
зміж
змізкувати
зміїв
зміїний
зміїха
змій
змійка
змійок
зміна
змінити
змінний
змінчик
зміняти I
зміняти II
змінятися I
змінятися II
змірати
змірити
зміркувати
зміркуватися
змірок
зміряти
змісити
змістити
змітати
змітка
змітки
зміток
зміцнити
зміцніти
зміцнювати
змішання
змішати
змішувати
змішуватися
зміщати
зміщатися
зміюк
зміюка
змія
зміястий
змлоїти
змова
змовини
змовити
змовка
змовкати
змовленник
змовляти
змовлятися
змовчати
змога
змогти
змогтися
зможність
змокати
змоклий
змокравіти
змокріти
змокти
змолодикувати
змолодіти
змолоду
змолоти
змолотися
змолотити
змолочувати
зморгнути
зморгнутися
змордувати
змордуватися
зморити
зморитися
зморозити
зморокувати
зморхнутися
зморхтися
зморшка
зморшкуватий
зморщити
зморщитися
зморщка
змоскалілий
змоскаліти
змоскалювати
змостити
змотати
змотувати
змотуватися
змотузити
змочи
змочити
змочувати
змощувати
змощуватися
змрік
змружити
Вистріл, -лу, м. Выстрѣлъ. Стор. II. 156.
Вовкун, -на, м. = вовкулака. Теща зробила зятя вовкуном. МУЕ. ІІІ. 54.
Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Допо́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Задощи́тися, -щу́ся, -щи́шся, гл. 1) Замокнуть отъ дождя. Задощилося сіно. Конст. у. 2) Задощи́ться, безл. Наступить дождливой погодѣ. Задощимся: вже третій день дощ. Конст. у.
Ложкоми́й, -мия, м. 1) Моющій ложки. 2) Блюдолизъ. Котл. Ен. V. 49.
Наси́льство, -ва, с. Насиліе. Насильство і тиранство. К. ХП. 127.
Натечи, -чу, -че́ш, гл. = натекти. Желех.
Разком нар. 1) За одинъ разъ. Я вимету разком та вивезу возком. Чуб. V. 1112. 2) Вмѣстѣ. Вставайте, та разом холодком і побіжимо до господи. Левиц. Пов. 219.
Шолудивець, -вця, м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці. Чуб. III. 229.
Нас спонсорують: