Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змикитити
змикнути
змилини
змилити
змилитися
змилка
змилок
змилосердитися
змилоститися
змилування
змилуватися
змилювати
змилюватися
змимрити
змирити
змиршавіти
змирщина
змисел
змислений
змислити
змисний
змити
змідніти
зміж
змізкувати
зміїв
зміїний
зміїха
змій
змійка
змійок
зміна
змінити
змінний
змінчик
зміняти I
зміняти II
змінятися I
змінятися II
змірати
змірити
зміркувати
зміркуватися
змірок
зміряти
змісити
змістити
змітати
змітка
змітки
зміток
зміцнити
зміцніти
зміцнювати
змішання
змішати
змішувати
змішуватися
зміщати
зміщатися
зміюк
зміюка
змія
зміястий
змлоїти
змова
змовини
змовити
змовка
змовкати
змовленник
змовляти
змовлятися
змовчати
змога
змогти
змогтися
зможність
змокати
змоклий
змокравіти
змокріти
змокти
змолодикувати
змолодіти
змолоду
змолоти
змолотися
змолотити
змолочувати
зморгнути
зморгнутися
змордувати
змордуватися
зморити
зморитися
зморозити
зморокувати
зморхнутися
зморхтися
зморшка
зморшкуватий
зморщити
зморщитися
зморщка
змоскалілий
змоскаліти
змоскалювати
змостити
змотати
змотувати
змотуватися
змотузити
змочи
змочити
змочувати
змощувати
змощуватися
змрік
змружити
Байда, -ди, об. 1) Гуляка, безпечный человѣкъ. байди бити. Бить баклуши. 2) ж. Прозвище неуклюжей женщины. Ном. № 13618. 3) ж. Краюха, ломоть хлѣба. Байда хліба. Фр. Пр. 19.
Бевзень, -зня, м. = бевзь. Бевзні! нікчемники! пеньки головаті! — закричить. Мир. ХРВ. 87.
Видавництво, -ва, с. Издательство. К. XII. 136.
Зла́зити, -жу, -зиш, сов. в. злізти, -зу, -зеш, гл. 1) Слазить, слѣзать, слѣзть; сползать, сползти. З чужого коня серед дороги злазь. Посл. Із неба злізла чорна ніч. Котл. Ен. ІІІ. 22. 2) Взлѣзать, взлѣзть, всползать, всползти. Був собі дід та баба, та злізли на граба. Чуб. III. 186.
Обжати, -ся. Cм. обжинати, -ся.
Обшугати, -ся. Cм. обшугувати, -ся.
Реготітися, -ти́ться, гл. безл. Смѣяться, хохотать. їй реготи́ться. Ей хочется хохотать, она охотно хохочетъ. Щоб ходилось і хотілось (на досвітки), до всіх хлопців раготілось. Мил. 60.
Самовільний, самово́льний, -а, -е. Своевольный.
Уплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. уплутатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Впутываться, впутаться. Нехай же вплутаються в сіла. К. Псал. 156. 2) Приставать, пристать, привязаться. Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі. Новомоск. у.
Чапленя, -няти, с. Птенецъ цапли. Ум. чапленя́тко.
Нас спонсорують: