Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змикитити
змикнути
змилини
змилити
змилитися
змилка
змилок
змилосердитися
змилоститися
змилування
змилуватися
змилювати
змилюватися
змимрити
змирити
змиршавіти
змирщина
змисел
змислений
змислити
змисний
змити
змідніти
зміж
змізкувати
зміїв
зміїний
зміїха
змій
змійка
змійок
зміна
змінити
змінний
змінчик
зміняти I
зміняти II
змінятися I
змінятися II
змірати
змірити
зміркувати
зміркуватися
змірок
зміряти
змісити
змістити
змітати
змітка
змітки
зміток
зміцнити
зміцніти
зміцнювати
змішання
змішати
змішувати
змішуватися
зміщати
зміщатися
зміюк
зміюка
змія
зміястий
змлоїти
змова
змовини
змовити
змовка
змовкати
змовленник
змовляти
змовлятися
змовчати
змога
змогти
змогтися
зможність
змокати
змоклий
змокравіти
змокріти
змокти
змолодикувати
змолодіти
змолоду
змолоти
змолотися
змолотити
змолочувати
зморгнути
зморгнутися
змордувати
змордуватися
зморити
зморитися
зморозити
зморокувати
зморхнутися
зморхтися
зморшка
зморшкуватий
зморщити
зморщитися
зморщка
змоскалілий
змоскаліти
змоскалювати
змостити
змотати
змотувати
змотуватися
змотузити
змочи
змочити
змочувати
змощувати
змощуватися
змрік
змружити
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці. Гол. II. 484.
Де́нний, -а, -е. Дневной. Нічна зозуля денну перекує. Ном. № 9088. Як освітить денним світом тії темпі ходи, тоді тілько буде користь із Жовтої води. К. Досв. 202. І зачули вони (Адам та Ева) голос Господа Бога, що ходив по саду денною прохолодою. Св. П. І. кн. Мус. ІІІ. 8.
Каювання, -ня, с. Деревянные рубленные замки, для связи, напр., въ закромѣ. Мнж. 181.
Магомета́нський, -а, -е. Магометанскій. Желех.
Обіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. обня́ти, -німу, -меш, гл. 1) Обнимать, обнять, обхватывать, обхватить. Обніміте ж, брати мої, найменшого брата. Шевч. Одну ручку в головоньку, а другою обіймала. Лукаш. 238. 2) Охватывать, охватить. Страх обняв його. Єв. Л. І. 12. Журба обняла. Чуб. V. 154. Стала їх темна нічка обіймати. АД. І. 118. 3) О водѣ: заливать, залить. Уже лужки-бережки вода й обняла. КС. 1883. II. 378.
Понадкорочувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ).
Пустопашний, -а, -е. . — худо́ба Скотъ, не употребляющійся въ работу. Вх. Зн. 58.
Рибалчин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный рыбаку. Рибалчина хата. Левиц. Пов. 273.
Селечко, -ка, с. Ум. отъ село.
Сундачитися, -чуся, -чишся, гл. Плестись, тянуться. Школяри вже сундачуться. Сквир. у.
Нас спонсорують: