Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змикитити
змикнути
змилини
змилити
змилитися
змилка
змилок
змилосердитися
змилоститися
змилування
змилуватися
змилювати
змилюватися
змимрити
змирити
змиршавіти
змирщина
змисел
змислений
змислити
змисний
змити
змідніти
зміж
змізкувати
зміїв
зміїний
зміїха
змій
змійка
змійок
зміна
змінити
змінний
змінчик
зміняти I
зміняти II
змінятися I
змінятися II
змірати
змірити
зміркувати
зміркуватися
змірок
зміряти
змісити
змістити
змітати
змітка
змітки
зміток
зміцнити
зміцніти
зміцнювати
змішання
змішати
змішувати
змішуватися
зміщати
зміщатися
зміюк
зміюка
змія
зміястий
змлоїти
змова
змовини
змовити
змовка
змовкати
змовленник
змовляти
змовлятися
змовчати
змога
змогти
змогтися
зможність
змокати
змоклий
змокравіти
змокріти
змокти
змолодикувати
змолодіти
змолоду
змолоти
змолотися
змолотити
змолочувати
зморгнути
зморгнутися
змордувати
змордуватися
зморити
зморитися
зморозити
зморокувати
зморхнутися
зморхтися
зморшка
зморшкуватий
зморщити
зморщитися
зморщка
змоскалілий
змоскаліти
змоскалювати
змостити
змотати
змотувати
змотуватися
змотузити
змочи
змочити
змочувати
змощувати
змощуватися
змрік
змружити
Варишка, -ки, ж. = вареха. Варишков меду не їдіт, — т. е. лакомства нужно ѣсть понемножку. Фр. Пр. 138. Батько збирав лижкою, а діти їли варишкою. Фр. Пр. 24.
Викрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. викрастися, -дуся, -дешся, гл. Украдкой выходить, выйти, уходить, уйти. До божого дому стала ще частіше ходити, викрадаючись од дітей. Г. Барв. 370.
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
Забі́га, -ги, об. Бродяга, пришелецъ. Та се мабуть якийсь забіга. Харьк.
Кандидат, -та, м. Кандидата. Кандидатам до академії були видані скарбові гроши. Левиц. Пов. 4. Побіжи-но мені до Платона-брата, нехай мені призве Марка-кандидата. Грин. III. 566.
Поснувати, сную, -єш, гл. Сдѣлать основу для ткани; протянуть нитки. Що по нашім двору чорним шовком та посноване. Грин. ІІІ. 470.
Припіл, -по́лу, м. Пола, свернутая такъ, чтобы положить въ нее что нибудь. Чуб. У. 752. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора Безрідного ховали. АД. І. 249.
Рай, раю, м. 1) Рай, жилище прародителей. Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі. Чуб. І. 146. 2) Рай, жилище праведныхъ. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 3) Родъ игры; также рай з пеклом. Ив. 34, 36, 37. 4) На второй день крестинъ обычай омовенія рукъ роженицы и пр., послѣ чего участники (кромѣ роженицы) идутъ въ шинокъ угощаться на деньги бабки; все это называется ходити в рай. ХС. VIІ. 433. Ум. райо́к, райо́чок. Шевч. 630. Чуб. III. 322.
Роскриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роскри́тися, -риюся, -єшся, гл. Раскрываться, раскрыться. Білі рученята раскидала, роскрилася. Шевч. 24.
Сноза, -зи ж., преимущ. во мн. ч. снози. 1) Въ ульѣ: тоненькія палочки для поддерживанія сотовъ. Подольск. г. 2) Часть плуга. Тепер моя головонька в тузі, що поламались всі снозоньки в плузі. Н. п. 3) Поперечныя связи 4-хъ жердей, составляющихъ остовъ плетеной дымовой трубы. 4) Небольшой дубовый колышекъ, которымъ соединяются концы лопаток въ однобортномъ колесѣ водяной мельницы. Черн. у. Ум. снізка.
Нас спонсорують: