Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загнилий
загнилість
загнисти
загніватися
загніздитися
загніт
загнітити
загнітиця
загніток
загнічувати
загнічуватися
загноїти
загнуздати
загнуздувати
загнути
загнущатися
загова
заговіни
заговір
заговіти
заговорити
заговорювати
заговорюватися
загоготіти
загоджувати
загоді
загодовувати
загодя
загоїти
загойдати
загойдатися
загокливий
загокуватися
заголити
заголовний
заголовок
заголосити
заголубіти
заголювати
заголюватися
загомоніти
загонистий
загонити
загонючка
загорбатіти
загордитися
загорідка
загорілець
загорілий
загоріти
загорнути
загорода
загороджувати
загородище
загородка
загорожа
загорожувати
загортати
загортатися
загортина
загортка
загорьований
загорювати
загорянин
загоряти
загорятися
загосподарювати
загостити
загострити
загострювати
загострюватися
загостювати
загостюватися
заготувати
заготуритися
загоювати
загоюватися
заграбати
заграбувати
заграва
загравати
заграда
загракатися
заграничити
загранишний
заграти
загратися
загреба
загребелля
загребельний
загребти
загребущий
загремихтіти
загреміти
загривий
загризати
загризатися
загризкуватий
загризти
загримати
загримотіти
загрібати
загрібатися
загрібачка
загрібок
загрівати
загріватися
загрілий
загрімати I
загрімати II
загрімотіти
загріти
загріток
загромаджувати
загромаджуватися
загронитися
загрузати
загрузити
загрунтувати
загрути
Бріх, (ха?), м. = живіт. Вх. Лем. 394.
Гладкий, -а, -е. 1) Гладкій, ровный. Скоро їх Бог скарає на гладкій дорозі. Ном. № 4108. 2) О посудѣ: одноцвѣтный. Шух. І. 265. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Ном. № 1723. Гладкий аж шкура тріщить. Ном. № 8629., Ум. гладенький, гладесенький. Сравн. степ. гладший.
Ґлюч, -ча, м. Рыба: Cottus, бычекъ. Cм. Головач, бабець. Вх. Пч. II. 19.
Діжкува́тий, -а, -е. Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік.
Задобі́д нар. Въ предобѣденное время. О. 1862. І. 81.
Здогі́н, -го́ну, м. Доганка, погоня. на здогін. Въ догонку, въ погоню. Я за ним на здогін, — на тобі макогін. Чуб. V. 1160.
Курочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ курка. Нема тієї курочки, що несла золотії яєчка. Ном. № 1843. 2) Куриная слѣпота. У мене курочка була на очах... Так мені видно стало, наче не було в мене курочки. Грин. II. 95.
Підтич, -чі, ж. Палка для развѣшиванія сѣти. Хазяїн позабивав рядами підтичі для мереж та неводів. Левиц. І.
Стрепенути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. І шкурою сірий бугай стрепенув. Шевч. Вони пили, полинули, крилечками стрепенули. Чуб. V. 58. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мет. 103. Мене пан за ухо стрепенув. Г. Барв. 56. Тут матінку уже не страх, а нагла радість стрепенула. Мкр. Г. 56.
Шишкобгальниця, -ці, ж. Дѣлающая шишки 3. Мил. 149.
Нас спонсорують: