Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загнилий
загнилість
загнисти
загніватися
загніздитися
загніт
загнітити
загнітиця
загніток
загнічувати
загнічуватися
загноїти
загнуздати
загнуздувати
загнути
загнущатися
загова
заговіни
заговір
заговіти
заговорити
заговорювати
заговорюватися
загоготіти
загоджувати
загоді
загодовувати
загодя
загоїти
загойдати
загойдатися
загокливий
загокуватися
заголити
заголовний
заголовок
заголосити
заголубіти
заголювати
заголюватися
загомоніти
загонистий
загонити
загонючка
загорбатіти
загордитися
загорідка
загорілець
загорілий
загоріти
загорнути
загорода
загороджувати
загородище
загородка
загорожа
загорожувати
загортати
загортатися
загортина
загортка
загорьований
загорювати
загорянин
загоряти
загорятися
загосподарювати
загостити
загострити
загострювати
загострюватися
загостювати
загостюватися
заготувати
заготуритися
загоювати
загоюватися
заграбати
заграбувати
заграва
загравати
заграда
загракатися
заграничити
загранишний
заграти
загратися
загреба
загребелля
загребельний
загребти
загребущий
загремихтіти
загреміти
загривий
загризати
загризатися
загризкуватий
загризти
загримати
загримотіти
загрібати
загрібатися
загрібачка
загрібок
загрівати
загріватися
загрілий
загрімати I
загрімати II
загрімотіти
загріти
загріток
загромаджувати
загромаджуватися
загронитися
загрузати
загрузити
загрунтувати
загрути
Відвість, -ти, ж. Отвѣтное извѣстіе.
Ворочання, -ня, с. Переворачиваніе.
Глейовина, -ни, ж. Глинистая земля. Н. Вол. у.
Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій. Бердич. у.
Пороздовбувати, -бую, -єш, гл. Раздолбить (во множествѣ).
Сарна, -ни, ж. = серна. Незрячі прозрять, а кривії, мов сарна в гаю помайнують. Шевч. Сарна під байрак втікає. Греб. 319.
Скругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. скруглити, -глю, -лиш, гл. 1) Округлять, округлить. Ти мене, мов глину, зліпив, скруглив. К. Іов. 22. 2) Очищать, очистить хлѣбныя зерна вращеніемъ въ решетѣ. Вх. Зн. 64.
Темний, -а, -е. 1) Темный. Темна нічка да й невидная. Н. п. 2) Слѣпой. Не один же я на світі темний: єсть багато сліпих, та й живуть таки якось і без очей. Чуб. II. 46. Темний він був на очі, а ходив без поводиря. К. ЧР. 20. 3) Невѣжественный, непросвѣщенный. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють. К. Псал. 283. — на письмо. Неграмотный. Був один дуже старий чоловік з простого люду, хоч темний на письмо, да дуже розумний. О. 1862. X. 1. 4) Неясный, непонятный. Прислухавсь я пильно до притчі, не буде вона в мене темна. К. Псал. 114. Ум. темненький, темнесенький. Окриє нас нічка темненька. Лукаш.
Ув'язнути, -ну, -неш, гл. 1) Завязнуть. Ув'язла і лисиця зубами, ніяк не вирветься. Рудч. Ск. II. 15. 1) = ув'язатися.
Чабанство, -ва, с. Пастушество (при овцахъ).
Нас спонсорують: