Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загнилий
загнилість
загнисти
загніватися
загніздитися
загніт
загнітити
загнітиця
загніток
загнічувати
загнічуватися
загноїти
загнуздати
загнуздувати
загнути
загнущатися
загова
заговіни
заговір
заговіти
заговорити
заговорювати
заговорюватися
загоготіти
загоджувати
загоді
загодовувати
загодя
загоїти
загойдати
загойдатися
загокливий
загокуватися
заголити
заголовний
заголовок
заголосити
заголубіти
заголювати
заголюватися
загомоніти
загонистий
загонити
загонючка
загорбатіти
загордитися
загорідка
загорілець
загорілий
загоріти
загорнути
загорода
загороджувати
загородище
загородка
загорожа
загорожувати
загортати
загортатися
загортина
загортка
загорьований
загорювати
загорянин
загоряти
загорятися
загосподарювати
загостити
загострити
загострювати
загострюватися
загостювати
загостюватися
заготувати
заготуритися
загоювати
загоюватися
заграбати
заграбувати
заграва
загравати
заграда
загракатися
заграничити
загранишний
заграти
загратися
загреба
загребелля
загребельний
загребти
загребущий
загремихтіти
загреміти
загривий
загризати
загризатися
загризкуватий
загризти
загримати
загримотіти
загрібати
загрібатися
загрібачка
загрібок
загрівати
загріватися
загрілий
загрімати I
загрімати II
загрімотіти
загріти
загріток
загромаджувати
загромаджуватися
загронитися
загрузати
загрузити
загрунтувати
загрути
Віддрючкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побить палкой. Славяносерб. у.
Війтувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть війтом. КС. 1882. V. 354.
Докона́тися, -на́юся, -єшся, гл. Убѣдиться, испытать- Я вже цім доконався. Н. Вол. у. Я вже тебе доконався, який то ти. Н. Вол. у.
Мужи́чити, -чу, -чиш, гл. Говорить мужичьимъ языкомъ (объ ученикахъ бурсы, употребляющихъ украинскій языкъ). Кожного, хто «мужичив», записують в журнал і за кару назначають вивчити скілька десять латинських слів. Св. Л. 29.
Непорушний, -а, -е. Неподвижный, недвижимый. Скелі стояли непорушні над водою. Левиц. І. 96.
Окопувати, -пую, -єш, сов. в. окопа́ти, -па́ю, -єш, гл. = обкопувати, обкопати.
Перегуляти, -ля́ю, -єш, гл. Прогулять.
Простирало, -ла, с. Простыня. Камен. у. То дайте ж нам, дайте, щосьте нам обіцяли: три подушок імхових і тоє простирало, що шовком вишивано. Лукаш. 163. Узяв, закрив сі простиралом вочі, аби ся не дивив. Гн. І. 31.
Характерствувати, -вую, -єш, гл. Колдовать, чародѣйствовать. Вже ворожитья, характерствує. К. ЧР. 144.
Червчистий, -а, -е. Употребляется какъ эпитетъ червцю. Да пішов дощик краплистий, да вродив червчик червчистий. Н. п.
Нас спонсорують: