Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загнилий
загнилість
загнисти
загніватися
загніздитися
загніт
загнітити
загнітиця
загніток
загнічувати
загнічуватися
загноїти
загнуздати
загнуздувати
загнути
загнущатися
загова
заговіни
заговір
заговіти
заговорити
заговорювати
заговорюватися
загоготіти
загоджувати
загоді
загодовувати
загодя
загоїти
загойдати
загойдатися
загокливий
загокуватися
заголити
заголовний
заголовок
заголосити
заголубіти
заголювати
заголюватися
загомоніти
загонистий
загонити
загонючка
загорбатіти
загордитися
загорідка
загорілець
загорілий
загоріти
загорнути
загорода
загороджувати
загородище
загородка
загорожа
загорожувати
загортати
загортатися
загортина
загортка
загорьований
загорювати
загорянин
загоряти
загорятися
загосподарювати
загостити
загострити
загострювати
загострюватися
загостювати
загостюватися
заготувати
заготуритися
загоювати
загоюватися
заграбати
заграбувати
заграва
загравати
заграда
загракатися
заграничити
загранишний
заграти
загратися
загреба
загребелля
загребельний
загребти
загребущий
загремихтіти
загреміти
загривий
загризати
загризатися
загризкуватий
загризти
загримати
загримотіти
загрібати
загрібатися
загрібачка
загрібок
загрівати
загріватися
загрілий
загрімати I
загрімати II
загрімотіти
загріти
загріток
загромаджувати
загромаджуватися
загронитися
загрузати
загрузити
загрунтувати
загрути
Ковбота, -ти, ж. Яма въ болотѣ, рѣкѣ. Cм. ковбаня. Сим. 145.
Крутнути, -ся. Cм. крутити, -ся.
Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Повідлічувати, -чую, -єш, гл. Отсчитать (во множествѣ).
Позанедужувати, -жуємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ).
Попільник, -ка́, м. = попельня. Новомоск. у.  
Соннивий, -а, -е. = сонливий. Я хоч соннивий, та все таки раніше встав. Зміев. у. Невістка соннивая, дрімливая. Н. п. Черн. у.
Терх, -ха, м. 1) Вьюкъ на верховой лошади. Шух. І. 79, 197. Вх. Зн. 69. 2) Мѣра жидкости. Та наварив путилянам горівочки з медом.... та наметав по терьхові, щоби тото пити. Гол. III. 224. Шинкарі посідали з повними терхами. Федьк.
Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать. Мнж. 193.
Частувати, -ту́ю, -єш, гл. Потчивать, угощать. Грин. III. 528. Як будуть частувать, так і ночувать. Ном. № 11292. А ну лишень, жінко, частуй любих гостей. МВ. ІІ. 171.
Нас спонсорують: