Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загнилий
загнилість
загнисти
загніватися
загніздитися
загніт
загнітити
загнітиця
загніток
загнічувати
загнічуватися
загноїти
загнуздати
загнуздувати
загнути
загнущатися
загова
заговіни
заговір
заговіти
заговорити
заговорювати
заговорюватися
загоготіти
загоджувати
загоді
загодовувати
загодя
загоїти
загойдати
загойдатися
загокливий
загокуватися
заголити
заголовний
заголовок
заголосити
заголубіти
заголювати
заголюватися
загомоніти
загонистий
загонити
загонючка
загорбатіти
загордитися
загорідка
загорілець
загорілий
загоріти
загорнути
загорода
загороджувати
загородище
загородка
загорожа
загорожувати
загортати
загортатися
загортина
загортка
загорьований
загорювати
загорянин
загоряти
загорятися
загосподарювати
загостити
загострити
загострювати
загострюватися
загостювати
загостюватися
заготувати
заготуритися
загоювати
загоюватися
заграбати
заграбувати
заграва
загравати
заграда
загракатися
заграничити
загранишний
заграти
загратися
загреба
загребелля
загребельний
загребти
загребущий
загремихтіти
загреміти
загривий
загризати
загризатися
загризкуватий
загризти
загримати
загримотіти
загрібати
загрібатися
загрібачка
загрібок
загрівати
загріватися
загрілий
загрімати I
загрімати II
загрімотіти
загріти
загріток
загромаджувати
загромаджуватися
загронитися
загрузати
загрузити
загрунтувати
загрути
Визирцем нар. Высматривая.
Домонта́рь, -ря́, м. Домосѣдъ. Будуть мене козаки за хліб, за сіль поважати, тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Дума.
Дошква́рювати, -рюю, -єш, сов. в. дошква́рити, -рю, -риш, гл. Дожаривать, дожарить (о жирѣ).
Змовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать. Брат змовчав, тільки по головці дівчину погладив. МВ. І. 12.
Кіска, -ки, ж. Ум. отъ коса. 1) Употребляется какъ уменьшительное въ указанныхъ при словѣ коса значеніяхъ, преимущ. 1 и 2. Дівки гуляють, кісками мають. Грин. III. 85. 2) Ножъ изъ куска косы; употребляется какъ обыкновенный ножъ, а иногда служить и вмѣсто бритвы. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько, як у млині. Левиц. І. 102. 3) Родъ огорожи изъ хворосту. О. 1861. XI. Свидн. 63. О. 1862. V. Кух. 38. 4) Въ гуцульскихъ хатахъ вѣшаютъ, въ видѣ украшенія подъ образами соединенные попарно початки кукурузы, для чего покрывающіе ихъ листья сплетаются въ кіску. Шух. І. 100. 5) Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158.  
Науверти нар. Обиняками. Угор.
Обіч нар. 1) Въ сторонѣ. 2) = побіч.
Потім нар. 1) Потомъ. Як би той розум поперед, що потім назаді знайдеться. Ном. № 5406. 2) Тѣмъ болѣе, подавно. Алв. 38. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. Котл. МЧ. 453. У Одесі нема землі, а у Чорноморії і потім нема. Черк. у. 3) Впрочемъ. Семен казав, що він наче у Безлюдовій, а потім — хто його зка. Харьк. у.
Товкання, -ня, с. Толканіе.
Угасити, -шу, -сиш, гл. Потушить. Зоставсь ти без роду, без хати на світі, щоб родом коханим серця не скувати, хатнім упокоєм духа, не вгасити. К. Досв. 31.
Нас спонсорують: