Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загнилий
загнилість
загнисти
загніватися
загніздитися
загніт
загнітити
загнітиця
загніток
загнічувати
загнічуватися
загноїти
загнуздати
загнуздувати
загнути
загнущатися
загова
заговіни
заговір
заговіти
заговорити
заговорювати
заговорюватися
загоготіти
загоджувати
загоді
загодовувати
загодя
загоїти
загойдати
загойдатися
загокливий
загокуватися
заголити
заголовний
заголовок
заголосити
заголубіти
заголювати
заголюватися
загомоніти
загонистий
загонити
загонючка
загорбатіти
загордитися
загорідка
загорілець
загорілий
загоріти
загорнути
загорода
загороджувати
загородище
загородка
загорожа
загорожувати
загортати
загортатися
загортина
загортка
загорьований
загорювати
загорянин
загоряти
загорятися
загосподарювати
загостити
загострити
загострювати
загострюватися
загостювати
загостюватися
заготувати
заготуритися
загоювати
загоюватися
заграбати
заграбувати
заграва
загравати
заграда
загракатися
заграничити
загранишний
заграти
загратися
загреба
загребелля
загребельний
загребти
загребущий
загремихтіти
загреміти
загривий
загризати
загризатися
загризкуватий
загризти
загримати
загримотіти
загрібати
загрібатися
загрібачка
загрібок
загрівати
загріватися
загрілий
загрімати I
загрімати II
загрімотіти
загріти
загріток
загромаджувати
загромаджуватися
загронитися
загрузати
загрузити
загрунтувати
загрути
Годунець, -нця, м. = годун. Ном. ст. 301, № 389.
Зади́мка, -ки, ж. Снѣжный вихрь, мятель. Вх. Лем. 415.
Застіба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. застібну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Застегиваться, застегнуться. Ґудзями застібався. Лавр. 4.
Незнарошно нар. Безъ умысла, ненарочно.
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Попередумувати, -мую, -єш, гл. То-же, что и передумати, но во множествѣ.  
Роспарки мн. О сапогахъ, рукавицахъ и пр. = не парные. Мнж. 191. Cм. ii. роспари.
Старезний, старенезний, -а, -е. Очень старый. Старезна вже, стоїть та головою хитає. Ном. № 14179. Сидить стара жінка, стара-старенезна. МВ. ІІ. 65. Дід з сивою довгою бородою та старезний-старезний. Гн. II. 64.
Транда́филь, -лі, трандафира, -ри, ж. Роза, Rosa centifolia L. ЗЮЗО. I. 134. Трандафиль там цвіла, хороша, повна, любо подивиться. Свиня під неї тиць і кинулась назад.... трандафиль поколола пику. Гліб. (1895). 157.
Уймати, -маю, -єш, сов. в. уйми́ти, -млю, -меш и уняти, уйму, -меш, гл. Врать, взять, отнимать, отнять. Був їден богач і тілько вже богацтва мав, аж не мав де подіти. І вже йшов до Господа Бога, аби їму пан Біг троха уймив того богацтва. Гн. ІІ. 132.
Нас спонсорують: