Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуздріти
зуздрітися
зузити
зузулина
зузуля
зукрасити
зукрашати
зумати
зумисне
зумитися
зуміти
зуміти 2
зумітися
зумлятися
зумогти
зумрати
зумствувати
зуніятити
зуноватися
зупин
зупинити
зупинка
зупиняти
зупинятися
зуповний
зуривочний
зуритити
зурка
зурочення
зурочити
зусилля
зусім
зуски
зуспитися
зуспіт
зуспіти
зустрівати
зустріватися
зустріч
зустрічати
зустрічатися
зустрічний
зух
зухвалий
зухвальство
зуховатий
зучати
зучатися
зцапіти
зціджувати
зцілення
зцілити
зціліти
зцілющий
зціляти
зцілятися
зціпити
зціпіти
зціплювати
зцупити
зцуплювати
зцуратися
зцяцькувати
зчалити
зчарувати
зчаста
зчезати
зчепити
зчепурити
зчервоніти
зчесати
зчинити
зчиняти
зчинятися
зчистити
зчисток
зчищати
зчіплювати
зчіплюватися
зчісувати
зчорніти
зчохом
зчудуватися
зшивати
зшилити
зшити
зшиток
зшпортати
зшукати
зшукатися
зшукувати
зшумати
зюбрій
зюзник
зюзя
зюрити
з'юртуватися
зяб
зябля
зябра
зябрій
з'ява
зяви
з'явитися
з'являтися
з'язувати
з'язуватися
з'ясирити
з'яструбіти
з'ясувати
зятенько
зяти
зятів
зятній
зять
зятько
зяяти
Дри́мба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Танцовать, подплясывать. Найду собі цимбали, щоб ніженьки дримбали. Чуб. V. 1155.
Дубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Колотить, бить.
Китюх, -ха, м. Лисій хвостъ. Вх. Пч. II. 5. Cм. кита 2.
Окропити Cм. окропляти.
Підвода, -ди, ж. Подвода. Приїхав підводами та й повибірав усю рибу. Рудч. Ск. II. 173.
Прийдешній, -я, -є. Будущій. Яке моє щастя? Не було в минулому, не буде й в прийдешньому. Сквир. у. На прийдешній тиждень покинути б молотити, а до буряків узятись. Брацл. у. Не пора ще про прийдешнє ціх дітей балакати. Брацл. у.
Уважливість, -вости, ж. = уважність. Шейк.
Узувати, -ва́ю, -єш, сов. в. узути, узую, -єш, гл. Обувать, обуть. В свої чоботи хоче його взути. Ном. № 3092. Взутті, а слід босий. Ном. № 1182.
Челядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Служить, быть слугой, наемнымъ работникомъ.
Шолупина, -ни, ж. = шолупайка.
Нас спонсорують: