Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуздріти
зуздрітися
зузити
зузулина
зузуля
зукрасити
зукрашати
зумати
зумисне
зумитися
зуміти
зуміти 2
зумітися
зумлятися
зумогти
зумрати
зумствувати
зуніятити
зуноватися
зупин
зупинити
зупинка
зупиняти
зупинятися
зуповний
зуривочний
зуритити
зурка
зурочення
зурочити
зусилля
зусім
зуски
зуспитися
зуспіт
зуспіти
зустрівати
зустріватися
зустріч
зустрічати
зустрічатися
зустрічний
зух
зухвалий
зухвальство
зуховатий
зучати
зучатися
зцапіти
зціджувати
зцілення
зцілити
зціліти
зцілющий
зціляти
зцілятися
зціпити
зціпіти
зціплювати
зцупити
зцуплювати
зцуратися
зцяцькувати
зчалити
зчарувати
зчаста
зчезати
зчепити
зчепурити
зчервоніти
зчесати
зчинити
зчиняти
зчинятися
зчистити
зчисток
зчищати
зчіплювати
зчіплюватися
зчісувати
зчорніти
зчохом
зчудуватися
зшивати
зшилити
зшити
зшиток
зшпортати
зшукати
зшукатися
зшукувати
зшумати
зюбрій
зюзник
зюзя
зюрити
з'юртуватися
зяб
зябля
зябра
зябрій
з'ява
зяви
з'явитися
з'являтися
з'язувати
з'язуватися
з'ясирити
з'яструбіти
з'ясувати
зятенько
зяти
зятів
зятній
зять
зятько
зяяти
Бздюха, -хи, ж. 1) Родъ гриба: дождевикъ, Lycuperdon Bovista L. 2) Насѣкомое: вонючка. Ум. бздюшка.
Вуставка, -ки, ж. = уставка.
Костоправ, -ва, м. Костоправъ. Подольск. г.
Ливни́й, -а́, -е́ Проливной (дождь). Мнж. 148.
Обіздріти, -дрю, -риш, гл. 1) Увидѣть. Борз. у. 2) поки сонце обіздріє. Пока роса спадетъ. Мнж. 187.
Отой, ота, оте, мѣст. Вотъ тотъ. Побила мене ота чужа нива та позичений серп. Ном. № 2140.
Підбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підібрати, підберу, -ре́ш, гл. Подбирать, подобрать. Вона одною рукою миттю зірвала з пліч хустку, а другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу. Стор.
Утверджувати, -джую, -єш, сов. в. утвердити, -джу, -диш, гл. Утверждать, утвердить, укрѣпить. Утвердив ти мою долю мов ту гору серед моря. К. Псал. 66.
Фуфалиця, фуфелиця, -ці, фуфеля, -лі, ж. = завірюха. Шух. І. 107. Желех.
Халасати, -саю, -єш, гл. = хавкати і. Желех.
Нас спонсорують: