Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуздріти
зуздрітися
зузити
зузулина
зузуля
зукрасити
зукрашати
зумати
зумисне
зумитися
зуміти
зуміти 2
зумітися
зумлятися
зумогти
зумрати
зумствувати
зуніятити
зуноватися
зупин
зупинити
зупинка
зупиняти
зупинятися
зуповний
зуривочний
зуритити
зурка
зурочення
зурочити
зусилля
зусім
зуски
зуспитися
зуспіт
зуспіти
зустрівати
зустріватися
зустріч
зустрічати
зустрічатися
зустрічний
зух
зухвалий
зухвальство
зуховатий
зучати
зучатися
зцапіти
зціджувати
зцілення
зцілити
зціліти
зцілющий
зціляти
зцілятися
зціпити
зціпіти
зціплювати
зцупити
зцуплювати
зцуратися
зцяцькувати
зчалити
зчарувати
зчаста
зчезати
зчепити
зчепурити
зчервоніти
зчесати
зчинити
зчиняти
зчинятися
зчистити
зчисток
зчищати
зчіплювати
зчіплюватися
зчісувати
зчорніти
зчохом
зчудуватися
зшивати
зшилити
зшити
зшиток
зшпортати
зшукати
зшукатися
зшукувати
зшумати
зюбрій
зюзник
зюзя
зюрити
з'юртуватися
зяб
зябля
зябра
зябрій
з'ява
зяви
з'явитися
з'являтися
з'язувати
з'язуватися
з'ясирити
з'яструбіти
з'ясувати
зятенько
зяти
зятів
зятній
зять
зятько
зяяти
Баговиння, -ня
Ганчарний, -а, -е = Гончарський. Глина гончарна. Вас. 182.
Запоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручить.
Йти, йтися. Cм. іти, ітися
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Налепета́ти, -печу́, -чеш, гл. Наболтать. Прибігла, нагуркала, налепетала, як у корчмі. Левиц. І. 225.
Нив, -ву, м. 1) Низъ, ниже лежащее мѣсто. Він і покотився на низ. 2) Долина. Пішли низами. 3) Земли Войска Запорожскаго. Славна Чута товстими дубами, ще славніша Низом, козаками. Н. п. 4) мн. низи. Нижній край невода. Азовск. Стрижевск.
Перечіплювати, -люю, -єш, сов. в. перечепити, -плю, -пиш, гл. 1) Зацѣплять, зацѣпить, помѣшавъ идти, двигаться. Він мене перечепив, а я і впав. 2) Мѣшать, помѣшать. Я був би поїхав, та щось перечепило, забув що. Черк. у.
Пригрустити Cм. пригрущати.
Роспозичати, -ча́ю, -єш, гл. = роспозичити. Роспозичав гроші то тому, то иншому. МВ. І. 150.
Нас спонсорують: