Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуздріти
зуздрітися
зузити
зузулина
зузуля
зукрасити
зукрашати
зумати
зумисне
зумитися
зуміти
зуміти 2
зумітися
зумлятися
зумогти
зумрати
зумствувати
зуніятити
зуноватися
зупин
зупинити
зупинка
зупиняти
зупинятися
зуповний
зуривочний
зуритити
зурка
зурочення
зурочити
зусилля
зусім
зуски
зуспитися
зуспіт
зуспіти
зустрівати
зустріватися
зустріч
зустрічати
зустрічатися
зустрічний
зух
зухвалий
зухвальство
зуховатий
зучати
зучатися
зцапіти
зціджувати
зцілення
зцілити
зціліти
зцілющий
зціляти
зцілятися
зціпити
зціпіти
зціплювати
зцупити
зцуплювати
зцуратися
зцяцькувати
зчалити
зчарувати
зчаста
зчезати
зчепити
зчепурити
зчервоніти
зчесати
зчинити
зчиняти
зчинятися
зчистити
зчисток
зчищати
зчіплювати
зчіплюватися
зчісувати
зчорніти
зчохом
зчудуватися
зшивати
зшилити
зшити
зшиток
зшпортати
зшукати
зшукатися
зшукувати
зшумати
зюбрій
зюзник
зюзя
зюрити
з'юртуватися
зяб
зябля
зябра
зябрій
з'ява
зяви
з'явитися
з'являтися
з'язувати
з'язуватися
з'ясирити
з'яструбіти
з'ясувати
зятенько
зяти
зятів
зятній
зять
зятько
зяяти
Гидосно нар. = гидко. Левч. 25.
Доситі́шати, -шаю, -єш, гл. Пожирѣть, потолстѣть. Я все буду пастись, та й доситішаю. Рудч. Ск. I. 1.
Молоди́чий, -а, -е. Женскій, замужней женщины. Гірке молодиче життя за ледачим чоловіком та за старою свекрушиною головою. Г. Барв. 437.
Мотузо́чок, -чка, м. Ум. отъ мотузок.
Позадь, -ді, ж. = послід 1. Вх. Зн. 51.
Познівечувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и знівечити, но многихъ, или многое. Желех.
Розрюмсатися, -саюся, -єшся, гл. Расплакаться.
Роскопати, -ся. Cм. роскопувати, -ся.
Скакавиця, -ці, скакавка, -ки, гл. Лягушка. Вх. Зн. 63.
Тирка, -ки, ж. Птица съ обтрепанными перьями. Летить усяка птиця.... Чи не знаєте.... де шлях?... Ні, кажуть, не знаємо, хиба може тирка зна. А то.... була та така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілько крилом. Мнж. 19.
Нас спонсорують: