Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуздріти
зуздрітися
зузити
зузулина
зузуля
зукрасити
зукрашати
зумати
зумисне
зумитися
зуміти
зуміти 2
зумітися
зумлятися
зумогти
зумрати
зумствувати
зуніятити
зуноватися
зупин
зупинити
зупинка
зупиняти
зупинятися
зуповний
зуривочний
зуритити
зурка
зурочення
зурочити
зусилля
зусім
зуски
зуспитися
зуспіт
зуспіти
зустрівати
зустріватися
зустріч
зустрічати
зустрічатися
зустрічний
зух
зухвалий
зухвальство
зуховатий
зучати
зучатися
зцапіти
зціджувати
зцілення
зцілити
зціліти
зцілющий
зціляти
зцілятися
зціпити
зціпіти
зціплювати
зцупити
зцуплювати
зцуратися
зцяцькувати
зчалити
зчарувати
зчаста
зчезати
зчепити
зчепурити
зчервоніти
зчесати
зчинити
зчиняти
зчинятися
зчистити
зчисток
зчищати
зчіплювати
зчіплюватися
зчісувати
зчорніти
зчохом
зчудуватися
зшивати
зшилити
зшити
зшиток
зшпортати
зшукати
зшукатися
зшукувати
зшумати
зюбрій
зюзник
зюзя
зюрити
з'юртуватися
зяб
зябля
зябра
зябрій
з'ява
зяви
з'явитися
з'являтися
з'язувати
з'язуватися
з'ясирити
з'яструбіти
з'ясувати
зятенько
зяти
зятів
зятній
зять
зятько
зяяти
Брехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брехати. 1) Соврать. Можна і брехнути. Котл. Н. П. 358. 3) = гавкнути. Телята ревнули, собаки брехнули. ХС. ІІ. 195.
Верзікати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Джере́ловий, -а, -е. Относящійся къ джерелу.
Зау́лок, -лка, м. Глухой переулокъ. Хожу, хожу, тілько улиці й заулки перехрещую. МВ.
Переїди, -дів, м. мн. Остатки сѣна и соломы изъ подъ яслей. Херсон. г. Н. Вол. у. Cм. 3'іди. Объѣдки. Дзьобали виноград... і, об'ївши ґрону, або складали переїди на вікно, або кидали через голову. Св. Л. 219. Ум. переїдки. Kolb. І. 65.
Поплазка, -ки, ж. Родъ пресмыкающагося? Гидкий як поплазка. Ном. № 8494.
Пошкрябати, -ба́ю, -єш, гл. Поскресть, поцарапать.
Присукати, -ся. Cм. присукувати, -ся.
Роздзяпити, -ся. Cм. роздзяплювати, -ся.
Стрюковиння, -ня, с. Стебли стручковаго растенія. Лебед. у.
Нас спонсорують: