Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуздріти
зуздрітися
зузити
зузулина
зузуля
зукрасити
зукрашати
зумати
зумисне
зумитися
зуміти
зуміти 2
зумітися
зумлятися
зумогти
зумрати
зумствувати
зуніятити
зуноватися
зупин
зупинити
зупинка
зупиняти
зупинятися
зуповний
зуривочний
зуритити
зурка
зурочення
зурочити
зусилля
зусім
зуски
зуспитися
зуспіт
зуспіти
зустрівати
зустріватися
зустріч
зустрічати
зустрічатися
зустрічний
зух
зухвалий
зухвальство
зуховатий
зучати
зучатися
зцапіти
зціджувати
зцілення
зцілити
зціліти
зцілющий
зціляти
зцілятися
зціпити
зціпіти
зціплювати
зцупити
зцуплювати
зцуратися
зцяцькувати
зчалити
зчарувати
зчаста
зчезати
зчепити
зчепурити
зчервоніти
зчесати
зчинити
зчиняти
зчинятися
зчистити
зчисток
зчищати
зчіплювати
зчіплюватися
зчісувати
зчорніти
зчохом
зчудуватися
зшивати
зшилити
зшити
зшиток
зшпортати
зшукати
зшукатися
зшукувати
зшумати
зюбрій
зюзник
зюзя
зюрити
з'юртуватися
зяб
зябля
зябра
зябрій
з'ява
зяви
з'явитися
з'являтися
з'язувати
з'язуватися
з'ясирити
з'яструбіти
з'ясувати
зятенько
зяти
зятів
зятній
зять
зятько
зяяти
Вдовицький, -а, -е. = удовицький.
Засно́вувати, -вую, -єш, сов. в. заснува́ти, -ну́ю, є́ш, гл. 1) Засновывать, засновать, затыкать, заткать. Заснуєм ліси все поворозками. Н. п. Павук заснував усе вікно. 2) Основывать, основать. Нову Січ на Чортомлику заснувати. К. Бай. 114.
Ільмак, ільм'я́к, -ка, м. = ілем. Валк. у. ЗЮЗО. І. 140.
Історія, -рії, ж. Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.
Лучня́, -ні́, ж. = лушня. Харьк.
Менджу́н, -на, м. Барышникъ, занимающійся мѣной лошадей. Найшов менджуна: продавай, кажу, мого коня аби кому. Лебед. у.
Полегкий, -а, -е. Легковатый.
Скорух, -ха, м. Дерево рябина. Вх. Лем. 466.
Спорзнитися, -нюся, -нишся, гл. Оскоромиться. Вх. Зн. 66.
Шмигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Шмыгнуть, удрать. Тоді розігналась саме на його, щоб його вбить, а він на бік шмигнув, а змія тоді в море так і затопилась. Рудч. Ск. II. 97.
Нас спонсорують: