Вовчок, -чка, м.
1) Ум. отъ вовк.
2) Названіе собаки.
3) — муха. Нас. ктирь, Asilus.
4) Долгоносикъ амбарный, Calandra granaria.
5) Личинка майскаго жука.
6) Раст. Orobanche ramosa L.
7) Сережка на вербѣ.
8) Побѣгъ отъ древеснаго корня.
9) Зубъ у лошади, мѣшающій ѣдѣ.
Ґа́ва 2, -ви, ж. 1) Ворона. Як ґава до Юр'я у житі сховається, — буде добре жито. 2) об. Зѣвака, ротозѣй. Ґа́ви лови́ти. Ротозѣйничать. Він ґав ловив та витрішки продавав.
Доско́цький, -а, -е. Прыткій, умѣющій добывать. Бач, який доскоцький, перший вихопився.
Ло́же, -жа, с. = ложа. Іде Мариня до ложа. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. панського ло́жа. Знатнаго рода. неправого ло́жа. Незаконнорожденный.
Нагрі́ти, -ся. Cм. нагрівати, -ся.
Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті.
Походеньки, -ків, м. Хожденіе, постоянное хожденіе. Походеньки та посиденьки справляє. А він по всяк час у походеньках.
Росточувати, -чую, -єш, сов. в. росточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Разбрасывать, разбросать, раскидать, развѣять. Расточено, поволочено по сінях. Тоді вигуби їх. Боже, росточи, розвій, як сміття.
2) Разливать, разлить изъ бочки по бутылкамъ. З) Увеличивать, увеличить (зданіе, одежду). Ми оце будемо церкву росточувати. Рукава вузькі, треба росточити.
4) Истачивать, источить, изгрызать, изгрызть. Ян ню впали вуши, блохи і всілякий гид, то такой ї на місці расточили.
Цілик, -ка, м. = цілина.
Шевцюга, -ги, шевцю́ра, -ри, м. Презрит.: сапожникъ.
