Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зичний

Зи́чний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧНИЙ"
Волосся, -ся, с. соб. Волоса. Багацько, як у лисого волосся. Ном. № 7710. В його золоте волосся на голові. Рудч. Ск. І. 108.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.
Да́чка, -ки, ж. Денежный сборъ, податной сборъ. Шух. І. 51.
Ирчок, -чка, м. = ирджок. Вх. Уг. 242.
Кучерявіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться кудрявымъ. Желех.
Пирга, -ги, ж. Собака-дворняшка. Шух. I. 107.
Прокрадатися, -да́юся, -єшся, сов. в. прокрастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Ловиться, пойматься на воровствѣ, прокрасться. Крав, крав, але ж і прокрався. Подольск. г. Слюсарь прокрався, а коваля покарали. Ком. Пp. № 157. 2) Прокрадываться, прокрасться. пройти тайкомъ. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох. Шевч. 189.
Розліт, -ту, м. Разлетаніе въ разныя стороны. Кинулись в розліт, як курчата від шуляка. Св. Л. 223.
Хабаз, -зу, м. Хворостъ, прутья. Шейк.
Шкляриха, -хи, ж. = скляриха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.