Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зичний

Зи́чний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧНИЙ"
Дово́дливість, -вости, ж. Доказательность, убѣдительность. Черном.
Живжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = жевжикувати.
Жмі́ль, -ля́, м. = джміль. Грин. ІІІ. 203.
Обськавати, -ва́ю, -єш, сов. в. обіськати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Находить, найти. Грин. III. 449. 2) Искать, поискать въ головѣ. Хто ж їм буде головочки обськавати? Мил. 222. Хто ж мені обіськає мою головочку. Грин. ІІІ. 690.
Переквилити, -лю́, -лиш, гл. Перестать квилити.
Понаряджати, -джа́ю, -єш, гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.
Попередити, -ся. Cм. попережати, -ся.
Потемніти, -ні́ю, -єш, гл. Потемнѣть. Калино-малино, чого потемніла? Н. п.
Роззіпатися, -паюся, -єшся, гл. Раскричаться. Дитина роззіпалась.
Шануватися, -нуюся, -єшся, гл. Вести себя хорошо, уважать себя. Хто шанується, і люде того шанувать будуть. Ном. № 4429. Чому не Маруся, аби шанувалась. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.