Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачеп
зачепа
зачепити
зачервивити
зачервивіти
зачервонити
зачервоніти
зачервонітися
зачереватіти
зачерети
зачерпати
зачерпнути
зачерпнутися
зачерствіти
зачеряпити
зачесати
зачесно
зачин
зачинання
зачинати
зачинатися
зачинити
зачиняти
зачинятий
зачинятися
зачиркати
зачитати
зачитатися
зачілябити
зачіляпнути
зачіпати
зачіпатися
зачіпенька
зачіпка
зачіси
зачіска
зачісувати
зачісуватися
зачмелити
зачмихати
зачмутувати
зачовгати
зачопувати
зачорнити
зачорніти
зачортований
зачубитися
зачувати
зачуватися
зачудувати
зачудуватися
зачужа
зачумакувати
зачумити
зачуміти
зачумлений
зачути
зачуханий
зачухатися
зачухрати
зачучверіти
зачхати
зашавкати
зашалювати
зашамотатися
зашамотіти
зашаритися
зашарпати
зашарудіти
зашастувати
зашатирити
зашахратися
зашварґотати
зашвендяти
зашелестіти
зашепнути
зашепотати
зашепотіти
зашептувати
зашеретувати
зашеретуватися
зашерхати
зашивати
зашиватися
зашийок
зашинкувати
зашипіти
зашипотіти
зашити
зашкалубина
зашкалубити
зашкандибати
зашкарубнути
зашкарупитися
зашкарупіти
зашкварити
зашкваркотіти
зашкварювати
зашкодити
зашкруміти
зашкрябати
зашкулити
зашкурний
зашлюбити
зашлюбитися
зашмагати
зашмалити
зашморг
зашморгнути
зашморгувати
зашморгуватися
зашнурувати
зашолудивіти
зашпигати
зашпилити
зашпінкувати
зашпори
зашпотатися
зашпувати
зашпунтувати
Глабчастий, -а, -е. О возѣ, саняхъ: ящикъ котораго обшитъ лубомъ. Н. Вол. у.
Грабува́ння, -ня, с. 1) Грабежъ. Черк. у. 2) Взятіе движимости за долги. КС. 1889. ѴІІ. 670. 3) Взысканіе податей.
Дерев'я́чка, -ки, ж. Ум. отъ дерев'яка.
На́дзелень нар. Недозрѣлымъ. Жали жито ще надзелень.
Повсть, -ті и -ти, ж. Войлокъ. Мали собі од вітру і хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182. повсті бити. Дѣлать войлокъ. Сим. 197.
Розглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. розглядітися, -джуся, -дишся, гл. Осматриваться, осмотрѣться. Хотіла м його шанувати, своє серце йому дати, а він собі розібрав, розглядівся да й не взяв. Чуб. V. 196.
Ростъ, -ти, ж. Растительность. Там в окопі і рость є.
Трута, -ти, ж. Ядъ, отрава. Треба трути роздобути. Шевч. Трута-зілля. Ядовитое растеніе. Там ходила-гуляла, трути-зілля шукала. Лукаш. 150. Ум. трутка.
Утечище, -ща, с. Убѣжище. Ти, втечище моє, спасеш мене в тісноті. К. Псал. 72.
Хрестильниця, -ці, ж. 1) Купель для крещенія дѣтей. 2) Сосудъ со святой водой, стоящій въ домѣ, — въ этой водѣ омочаютъ пальцы. Гн. II. 93.
Нас спонсорують: