Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зароблящий
заробок
зароботящий
зародити
зародитися
зародок
зарожедний
зарожедно
зарожений
зароїтись
заросити
зароситися
зарослий
зарослі
заросся
заростати
заростка
заросянський
зарохкати
зарошаний
зарощений
заруб
зарубати
зарубина
зарубка
зарубувати
заружжа
зарука
зарукований
зарумати
зарумсати
зарум'янити
зарум'янитися
зарусявіти
зарути
заручання
заручати
заручатися
заручини
заручити
зарюмати
зарюмсати
зарюмсатися
зарябіти
заряд
заряджувати
зарядити
зарядка
заряжати
зарязь
зарясніти
зарятовувати
зарятовуватися
засада
засадець
засаджувати
засадистий
засадити
засадич
засадний
засадчик
засадчичок
засадьок
засакраментуватися
засалабонити
засалити
засалювати
засалюватися
засандричити
засандричитися
засапатися
засапуватися
засатарити
засваритися
засватати
засвататися
засвашкувати
засвербіти
засвистати
засвідчення
засвідчити
засвідчувати
засвітати
засвітити
засвітла
засвічувати
засвічуватися
засвоїти
засвоювати
засвяткувати
заселити
заселище
заселювати
заселюватися
засера
засивіти
засиджувати
засиджуватися
засилати
засилити
засилка I
засилка II
засилок
засилювати
засинати
засинити
засинитися
засиніти
засинітися
засип
засипати I
засипати II
засипатися 1
засипатися 2
засипляти
засирнити
засирнювати
засиротити
засиротіти
засисати
Ганус, -су, м. Анисъ. Левч. 1.
Дра́ти, деру́, -ре́ш, гл. = дерти.
Забі́гати, -гаю, -єш, гл. Забѣгать, начать бѣгать. Заворушились, забігали люде.
Кервель, -лю, м. Раст. Scandix Cerefolium L. ЗЮЗО. І. 135.
Котеня, -ня́ти, с. = кошеня.
Ми́лощі, -щей и -щів, ж. мн. Ласки, любовныя ласки. Ні любощам, ні милощам не йму віри. К. Досв. Добридень тобі, сонечко яснеє... освіти мене, рабу божу... добротою, красотою, любощами й милощами. Чуб. І. 93.
Пиндючити, -чу, -чиш, гл. Надувать; выпячивать. Ми попіласті всі, а він один між нас своє пиндючить пір'я біле. Греб. 362. (Пані) пиндючили якіїсь бочки, мостили в пазусі платочки. Котл. Ен.
Поди, -дів, м. Низменныя мѣста, долина. Черном. Cм. під 1.
Речник, -ка, м. 1) Ораторъ, витія. К. ЧР. 200. І хочуть знати, що від речника почують. К. МБ. II. 120. Була вже рада, чули вже доволі речей прихильних, речників розумних. К. ЦП. 197. Сеймові речники. К. ПС. 83. 2) Представитель, заступникъ, ходатай, адвокатъ. Славних потентатів намістники і речники достойні. К. Бай. 23.
Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть. Зеньк. у.
Нас спонсорують: