Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зароблящий
заробок
зароботящий
зародити
зародитися
зародок
зарожедний
зарожедно
зарожений
зароїтись
заросити
зароситися
зарослий
зарослі
заросся
заростати
заростка
заросянський
зарохкати
зарошаний
зарощений
заруб
зарубати
зарубина
зарубка
зарубувати
заружжа
зарука
зарукований
зарумати
зарумсати
зарум'янити
зарум'янитися
зарусявіти
зарути
заручання
заручати
заручатися
заручини
заручити
зарюмати
зарюмсати
зарюмсатися
зарябіти
заряд
заряджувати
зарядити
зарядка
заряжати
зарязь
зарясніти
зарятовувати
зарятовуватися
засада
засадець
засаджувати
засадистий
засадити
засадич
засадний
засадчик
засадчичок
засадьок
засакраментуватися
засалабонити
засалити
засалювати
засалюватися
засандричити
засандричитися
засапатися
засапуватися
засатарити
засваритися
засватати
засвататися
засвашкувати
засвербіти
засвистати
засвідчення
засвідчити
засвідчувати
засвітати
засвітити
засвітла
засвічувати
засвічуватися
засвоїти
засвоювати
засвяткувати
заселити
заселище
заселювати
заселюватися
засера
засивіти
засиджувати
засиджуватися
засилати
засилити
засилка I
засилка II
засилок
засилювати
засинати
засинити
засинитися
засиніти
засинітися
засип
засипати I
засипати II
засипатися 1
засипатися 2
засипляти
засирнити
засирнювати
засиротити
засиротіти
засисати
Відбуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбутися, -будуся, -дешся, гл. Исполняться, исполниться, совершиться, имѣть мѣсто. Весілля відбулося вчора. 2) = збутись. Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання. Левиц. І. 387. 3) = відбути. Брехнею не відбудешся. О. 1862. І. 32.
Лузга́, -ги, ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки.
Полім'Я, -м'я, с. = полум'я. А він загадав їй рибу варити без вогню і без полім'я. Чуб. V. 820.
Полубіс, -са, м. Полу-бѣсъ, полу-человѣкъ. Мабуть вона полубіса вродила? Греб. 373.
Сироватка, -ки, ж. Сыворотка молочная. І вже такі дари: сметанку ізбери, а сироватку дай. Ном. № 4772.
Талярок, -рка, таляронько, -ка, таляро́чок, -чка, м. Ум. отъ таляр.
Тузати, -заю, -єш, гл. Бить, тузить.
Узяток, -тку, м. 1) Пожива, добыча. Де попам, або музикам не було взятку. Мкр. Н. 33. 2) Сборъ меда и воску у пчелъ. Вже гречки цвітуть — буде добрий взяток. Подол. г.  
Укопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. укопатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Зарываться, зарыться, закопаться, углубиться. Од ворога сховаєшся, як у землю вкопаєшся. Ном. № 14255. 2) Вскапывая свое поле, прихватывать, прихватить чужаго.
Чіпець, -пця, м. 1) = чепець 1. Русую кісоньку під чіпець. Грин. III. 548. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. Ном. заг. № 145. 2) = чепчик 3. В чіпці уродився, а на посторонку згине. Ном. № 4091. 3) = чепець 4. О. 1862. V. Кух. 39.
Нас спонсорують: