Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зароблящий
заробок
зароботящий
зародити
зародитися
зародок
зарожедний
зарожедно
зарожений
зароїтись
заросити
зароситися
зарослий
зарослі
заросся
заростати
заростка
заросянський
зарохкати
зарошаний
зарощений
заруб
зарубати
зарубина
зарубка
зарубувати
заружжа
зарука
зарукований
зарумати
зарумсати
зарум'янити
зарум'янитися
зарусявіти
зарути
заручання
заручати
заручатися
заручини
заручити
зарюмати
зарюмсати
зарюмсатися
зарябіти
заряд
заряджувати
зарядити
зарядка
заряжати
зарязь
зарясніти
зарятовувати
зарятовуватися
засада
засадець
засаджувати
засадистий
засадити
засадич
засадний
засадчик
засадчичок
засадьок
засакраментуватися
засалабонити
засалити
засалювати
засалюватися
засандричити
засандричитися
засапатися
засапуватися
засатарити
засваритися
засватати
засвататися
засвашкувати
засвербіти
засвистати
засвідчення
засвідчити
засвідчувати
засвітати
засвітити
засвітла
засвічувати
засвічуватися
засвоїти
засвоювати
засвяткувати
заселити
заселище
заселювати
заселюватися
засера
засивіти
засиджувати
засиджуватися
засилати
засилити
засилка I
засилка II
засилок
засилювати
засинати
засинити
засинитися
засиніти
засинітися
засип
засипати I
засипати II
засипатися 1
засипатися 2
засипляти
засирнити
засирнювати
засиротити
засиротіти
засисати
Бадилля, -ля
Двоно́гий, -а, -е. Двуногій. К. Дз. 138.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Рудч. Ск. І. 148. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Рудч. Ск. І. 22. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку. Мет. 234.
Ме́жень, -жня, м. Люде казали, що сей год на гречки добрий межень буде, на проси не так, а на гречки добрий.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы. Вх. Пч. І. 14.
Оглобля, -лі, ж. = голобля. Чуб. V. 1074.
Парубчук, -ка, м. = парубчак.
Скрикнути Cм. скрикувати.
Тартачина, -ни, м. = тартак. Шейк. Ум. тартачи́нна.
Тонісінький, -а, -е. Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси. Левиц. І. 296.
Нас спонсорують: