Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зароблящий
заробок
зароботящий
зародити
зародитися
зародок
зарожедний
зарожедно
зарожений
зароїтись
заросити
зароситися
зарослий
зарослі
заросся
заростати
заростка
заросянський
зарохкати
зарошаний
зарощений
заруб
зарубати
зарубина
зарубка
зарубувати
заружжа
зарука
зарукований
зарумати
зарумсати
зарум'янити
зарум'янитися
зарусявіти
зарути
заручання
заручати
заручатися
заручини
заручити
зарюмати
зарюмсати
зарюмсатися
зарябіти
заряд
заряджувати
зарядити
зарядка
заряжати
зарязь
зарясніти
зарятовувати
зарятовуватися
засада
засадець
засаджувати
засадистий
засадити
засадич
засадний
засадчик
засадчичок
засадьок
засакраментуватися
засалабонити
засалити
засалювати
засалюватися
засандричити
засандричитися
засапатися
засапуватися
засатарити
засваритися
засватати
засвататися
засвашкувати
засвербіти
засвистати
засвідчення
засвідчити
засвідчувати
засвітати
засвітити
засвітла
засвічувати
засвічуватися
засвоїти
засвоювати
засвяткувати
заселити
заселище
заселювати
заселюватися
засера
засивіти
засиджувати
засиджуватися
засилати
засилити
засилка I
засилка II
засилок
засилювати
засинати
засинити
засинитися
засиніти
засинітися
засип
засипати I
засипати II
засипатися 1
засипатися 2
засипляти
засирнити
засирнювати
засиротити
засиротіти
засисати
Вищипувати, -пую, -єш, сов. в. вищипати, -паю (-плю), -паєш (-плеш), гл. Выщипывать, выщипать. Вищиплю, виломлю кленовий лист. Мет. 297.
Ґанчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. Уман. у. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила. Канев. у.
Зад 1, -ду, м. 1) Задъ, задняя часть. 2) Задъ; задница. Голова — кість, а зад, вибачте, м'ясо: в голову цілують, а в зад б'ють. Ном. № 1288. Ум. задо́к, задо́чок.
Коряк, -ка́, м. 1) Ковшъ. Святе діло наші січові коряки! У нашому коряці утопиш иншого мізерного ляшка. К. ЧР. 122. Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами, закупили запорожці та її тнуть коряками! Шевч. 369. 2) Плата мельнику мукою за помолъ. Моє діло мірошницьке: підкрути та й сядь, а коряки бери. Ном. стр. 285, № 3114. 3) = корець 3. Вх. Зн. 28. Ум. корячо́к. Кожному гостю по корячку і почали частуваться і кружать. Стор. МПр. 154.
Лебердаші мн. Мѣдные крестики. Вх. Зн. 31.
Підбурювати, -рюю, -єш, сов. в. підбурити, -рю, -риш, гл. 1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить. 2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.
Сплачувати, -чую, -єш, сов. в. сплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Выплачивать, выплатить. Грин. І. 293. Давайте мені всю худобу, а я за ваші частини буду вам сплачувати. Зміев. у.
Увіряти, -ряю, -єш, сов. в. увіри́ти, -рю́, -ри́ш, гл.на ко́го. Довѣрять, довѣрить кому. Всі кріпко на її ввіряли: що було скаже — не минеться. О. 1862. VIII. 13.
Урочистий, -а, -е. Торжественный. Підождемо до врочистого часу. Спаси мене в день судний, урочистий. К. ЦН. 285. урочисте свято. Годовой праздникъ. Подол. г. О. 1861. X. 47. К. МБ. X. І. урочиста оказія. Высокоторжественный день (крестины, именины и т. п.). Подол. г. О. 1861. X. 47. То-же значеніе: урочи́сте ді́ло. Сим. 204.
Хабзина, -ни, ж. = бузина. Вх. Пч. II. 36.
Нас спонсорують: