Барашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Болтать, растабаривать.
Джинджигиля́стий, -а, -е. Кокетливый, вертлявый, франтоватый.
Добри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Задабривать. А вона вже і всміхається до його і стравою що найкращою його добрить, так ні! сидить, насупившись, мов той сич. 2) Хвалить. Тільки й добрить, що той світ, ніби вже в сьому світові нема ні добра, ні краси. 3) Удобрять. Ні вже, коли ґрунт пісковитий, то хоч чим, мовляв, добри, а хліба не їстимеш.
Дойня́ти Cм. доймати.
Закурни́кати, -каю, -єш, гл. Замурлыкать, забормотать.
Напосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Собраться, наладиться, наготовиться. Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився, — лагодиться емірати.
На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.
Пірити, -рю, -риш, гл.
1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить.
2) Бить, колотить.
Солити, -лю, -лиш, гл. Солить. Тричи борщ солити не годиться.
Споювати, -по́юю, -єш, сов. в. споїти, спою, -їш, гл. Сплачивать, сплотить, пригонять, пригнать (о плотничьей, столярной работѣ).