Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зібрати

Зібра́ти, -ся. Cм. збірати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІБРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІБРАТИ"
Близня, -няти, с. 1) Ребенокъ близнецъ. 2) мн. Близнята. Двойни. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там чи що, бо буде вагоніть усе близнятами. Ном. № 286. 3) мн. = близнюк 4. а. Kolb. І. 51. Ум. близнятко, близняточко. ЗОЮР. І. 34.
Варенуха, -хи, ж. Водка, сваренная съ медомъ, плодами и пряностями. Чуб. VII. 447. Як випили варенухи, то й загули як мухи. Ном. № 11635. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Котл. Ен. I. 20. Ум. варенушка, варенушечка. МУЕ. ІІІ. 183.
Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Чуб. VII. 401. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это Рудч. Чп. 249—250). Треба, як п'ятого колеса до воза. Ном. 9811. Привезено сіна тридцять віз. Екатер. у. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. Мнж. 148. Віз на небі вниз повертавсь. Котл. Ен. VI. 20. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. Кв. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. КС. 1887. VI. 465. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.
Запили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Запылиться. А вже хустиночка та й запилилась. Чуб. V. 289.
Зґо́я, зґо́ї, ж. пт. сойка, Carrulus glandarius. Шух. І. 23.
З'ї́хати, -ся. Cм. з'їздити, -ся.
Неминуче нар. Неминуемо, неизбѣжно, непремѣнно. Неминуче коли не після Покрови, то вже після Дмитра засватана буде. Г. Барв. 305.
Тарасина, -ни, ж. Хворостина изъ фашинника. Вх. Зн. 68.
Частити, чащу, -стиш, гл. = учащати. Фр. (Желех.).
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. Ном. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ном. № 12331. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Н. п. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. Полт. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Ном. № 841. Чорт зна що, не Брути! Шевч. 214. Чорт зна що плутає. Рудч. Ск. І. 187. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Ном. № 3288. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Левиц. І. 527. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Ном. № 8272. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Рудч. Ск. І. 25. Чорт його зна, як і вчитись. Левиц. І. 247. Чорт батька знає, як співають! Гліб. Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! Рудч. Ск. І. 75. до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. чортик, чорто́к. Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. чортисько, чортище. Чуб. І. 106. Чортяка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІБРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.