Бортяник, -ка, м. = бортник.
Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють.
Жаля́чка, -ки, ж. = жалива.
Заляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. залягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Занимать, занять мѣсто, покрывать, покрыть собою. Геть! бач моє місто залягла. Сиві кабани усе поле залягли. Великая худобонька все подвір'я заляже. 2) Полечь. Не одного тепер ляха голова заляже. (1834). 123. 3) Заваливать, завалить. Сирая земля двері залегла. 4) Залегать, залечь. Заліг, як собака в грубі. Заляжу до завтрього. 5) Засѣдать, засѣсть (въ засадѣ). Залягли вони на нас у балці. Та ж за ордою пан Хмельницький вгнався. Він у Ведмежих Лозах залягав. 6) Затихать, затихнуть (о вѣтрѣ). Вітерець заліг десь, тиша. 7) Оставаться, остаться безъ обработки. Ця нива ще торік залягла.
Покращати, -щаю, -єш, гл.
1) Похорошѣть, сдѣлаться красивѣе. Той чіпок так пристав до її лиця, що вона вдвоє покращала.
2) Сдѣлаться лучше.
Посовуватися, -вуюся, -єшся, гл. Подвигаться.
Прокачати, -ча́ю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время (бѣлье).
Прудкість, -кости, ж. Быстрота, скорость.
Топчаковий, -а, -е. Относящійся къ топчаку.
Фасоля, -лі, ж.
1) = хвасоля.
2) Родъ орнамента на писанкѣ.
