Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зикати

Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Чуб. II. 8. Як не крикне, як не зикне. Н. Вол. у. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає. Шевч. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИКАТИ"
Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Грин. ІІІ. 639. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Ном. № 10314. Лізе в вічі мов оса. Ном. № 2758. Довго, довго козаченька вічми провожала. Макс. (1849). 8. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ном. № 3982. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки. Макс. (1849). 95.
Дола́жувати, -жую, -єш, гл. = доладжувати.
Клинцювання, -ня, с. Клинышки, забитые въ стѣну передъ обмазкой ея, клинцовка. Глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання. Г. Барв. 19.
Мудра́ція, -ції, ж. Мудренность, замысловатость, искусство. А ми втнемо рукавця і нові, хиба мудрація велика. Гліб. 39.
Напоро́ти Cм. напорювати.
Пихиць! меж. для выраженія пиханія, толканія. А він підскочив та пихиць її! Так і заноричилась. Черниг. у.
Позасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Пу, та й позасмальцьовував ти обидва рукава!. Полт.
Прилопотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прибѣжать.
Роїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Роиться. Сідайте, щоб рої роїлись. Ном. № 11862. 2)в голові. Вспомниться. Усього то не згадаєш... а так перекину, що роїться в голові з крамаревого оповідання. О. 1862. IX. 70. Йому в голові і буде все роїтись, що.... вона йому не рівня. Котл. Н. П. 373.
Уславляти, -ляю, -єш, сов. в. уславити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи. К. Досв. 113. Славою його уславив, шаною його звеличив. К. Псал. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.