Болесний, -а, -е. = Болісний. Плач.... болезний. МВ. І. 100. Не болезне, то и не любезне. (Мачиха говоритъ о пасынкѣ или падчерицѣ). Фр. Пр. 103. До Матері сі пречистої, до святої сі Матері болезної помолю. ЕЗ. V. 108.

Вереск, -ку, м. Визгъ, крикъ. Левч. 62. Вереск у хаті. Фр. Пр. 146.

Верстат и варстат, -ту, м., варстать, -ті, ж. 1) Также кросна. Ткацкій станокъ. Чуб. VII. 409. Хто пряде, хто за верстаттю. Г. Барв. 33. Части верстату видны изъ слѣдующаго рисунка гуцульскихъ кросен: 1 и 1. передні коники; 2 и 2. задні коники; 3 и 3. ставки; 4 и 4. победрини; 5 и 5. поперечниці; 6. сідавка = сідец; 7 и 7. льонки; 8. маґоль; 9. штак; 10. спідній навій = воротило; 11. сучка з зубами; 12. песик; 13. верхній навій = воротило; 14. сучка, кєгло; 16. песик; 17. чіп; 18. шнур; 19. камінь; 20. поперечниця; 21. вуха; 22. поножі; 23. скракник; 24. скраклі з кільцями; 25. ничиниці; 26. мотузи; 27. стріла; 28 и 28. снизьки; 29 и 29. набівка ( = ляда), а в ній 30. бердо; 31. основа; 32. полотно; 33. човник; 34. полотно, навите на спідній навій. Шух. І. 254 — 256. Иныя названія тѣхъ же частей: а) 1. коники, 2. слупки, 3. стативи. 4. жердки, 5а. жердки, 5б. шайда, 6. сідак. 7. льонтки. 8. маґіль, 9. штак, 10. долішній навій, 11. триб, 12. песик, 13. горішній навій, 14. триб, 15 — 16. сука, 20. шайда, 21. кочки, 22. підніжки, надѣтыя на сворінь. 25. начинє, 27. жердка, 28. лядобійці. 29. властива ляда, 30. блят, 31. основа, 32. полотно, 33. човник, 34. полотно. Восточн. Галиція. МУЕ. III. 16 — 20. б) 1. передні стояни (стояки), 2. задні стояни (стояки), 3. коні (застрямини), 4 и 5а. жертки (жертки), 5б. шайда (шайда), 6. лавка, 7. ломки, ед. ч. ломок (лоно), 8. штак (магівниця), 9. штак, 10. спідній навій, 11. колесо (трибок), 12. цуґа (жабка), 13. верхній навій, 14. колесо (коло), 15 — 16. цуґа (дзуґа), 20. шайда (шайда), 21. (жабка), 22. підніжки, надѣтыя на шворінь (то-же), 23. середня жертка, 24. жабки — ихъ двѣ (жидки), 25. начиння (начиння), 26. мотузочки, 27. жерточка (жертка) — къ ней привязана ляда своею роспинкою, — въ гуцульскихъ кроснах жерточка и роспинка, какъ видно изъ рисунка, сведены въ одно, 28. хвости, 29. сама ляда (то же), 30. блят (блят), 31. основа (то-же). Конст. у., записалъ Б. Гринченко; въ скобкахъ поставлены названія, указанныя у Вас. 165 — 166. — Cм. еще отдѣльныя описанія: блят, ляда, навій, начиння. 2) варстат гончарський. Cм. круг гончарський. Шух. I. 260. 3) варстат трацький. Подставки, на которыя кладуть дерево при распиливаніи его на доски. МУЕ. ІІІ. 30.

Заїда́ння, -ня, с. 1) Заѣданіе (чѣмъ). 2) Заѣданіе, загрызеніе (кого). 3) Погубленіе (кого). 4) Захватываніе (чужого добра). К. ЦН. 243.

Заробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зароби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Запачкиваться, запачкаться. Заробився як чорт. Ном. № 6649.

Збіросло́в, -ву, м. Словарь. Встрѣчено у Номиса на первой страницѣ его предисловія къ «Украінським приказкам».

Кажний, -а, -е. = кожний. Та за се по три поклони кожному святому покладав. Срезн. Запор. Стар. Ум. кажнесенький. Cм. кажніненький, кажнісінький.

Нічник, -ка, м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Шух. I. 216, 190. Cм. ночник 3.

Подубіти, -біємо, -єте, гл. 1) Окоченѣть. Руки подубіли. 2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі. Мнж. 112.

Прямий, -а́, -е́ 1) Прямой. Рубайся дерево і пряме, й криве. Рудч. Ск. II. 7. 2) Настоящій. То ж не татари, то но прямії, — то бояри молодії. Грин. III. 470. Ум. пряменький, прямесенький. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201.