Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затирити
затиркотати
затирликати
затирювати
затискати
затихати
затичка
затишина
затишитися
затишний
затишно
затишок
затіва
затівати
затіватися
затікати
затінити
затінок
затіняти
затіпати
затіпатися
затір
затірка
затіснити
затісно
затісняти
затісувати
затіяти
заткалка
заткално
заткати
заткатися
заткнути
заткнутися
затлітися
затлумити
затнути
затоваришувати
затовкмачувати
затовкувати
затовмистий
затого
затока
затокарити
затокмачити
затокмачувати
затокотіти
затолочити
затомити
затомість
затомлюватий
затон
затонути
затопити
затопляти
затоплятися
затопотіти
затоптати
затоптувати
заторгувати
заторкотати
заторопити
затороплений
заторохкотіти
заторохтіти
заторочити
заторочити 2
заторочка
заточити
заточувати
заточуватися
затрата
затратити
затрачувати
затрембітати
затремтіти
затримання
затримати
затрімати
затріпати
затріпатися
затріпотати
затріпотитися
затріпотіти
затріщати
затроюдити
затрубити
затруд
затруїти
затрусити
затруситися
затрухлявіти
затрушувати
затруювати
затрюхати
затрясти
затрястися
затугавіти
затужавілий
затужавіти
затужити
затула
затулити
затулка
затулок
затулочка
затульщина
затуляти
затулятися
затуманити
затуманіти
затуманювати
затуманюватися
затупити
затуплювати
затуплюватися
затупотіти
затурбувати
затурбуватися
затурготіти
Вередливо, нар. Капризно, прихотливо.
Вищати 1, -щаю, -єш, гл. Дѣлаться выше.
Головеня, -няти, с. Головка. О. 1862. І. 72. В головеняті у дитини. О. 1862. I. 70.
Кождісенький и кождіський, -а, -е. = Кожнісенький.
Копил, -ла́, м. 1) Сапожная колодка. Швець копилом перекинув. Ном. №301. 2) Столбики (отъ 4 до 6), связывающіе полозья съ ящикомъ саней. Kolb. I. 67. Шух. I. 180. Копили поробив на сани. 3) Незаконнорожденное дитя. Вх. Зн. 28. Ум. копиле́ць. Ном. № 14299.
Лі́женько, ліжечко, -ка, с. Ум. отъ ліжко.
Панич, -ча, м. 1) Баричъ, барчукъ; бѣлоручка. 2) Холостякъ. 3) Иносказ. чортъ. 4) кручені паничі. Раст. Ipomea. Анн. 108. Ум. паничик, паниченько, паничо́к. Грин. III. 15.
Прибір, -бору, м. 1) Одежда, нарядъ. Краща дівчина твоя всіх, на їй приборі більше всіх. Чуб. III. 150. 2) Одѣваніе, наряжанье. Хиба мені до прибору? Аби гарної. Ком. Пр. № 823. Косу заплетемо, — які ж тут прибори? Та й до церкви, та й т рушник. О. 1861. XI. Кух. 27. Вообще приготовленія къ чему либо (свадьбѣ, празднику) и необходимыя для этого вещи. Треба ж таки прибраться к весіллю; хоч рушники і єсть готові, так іще дечого треба. — Аби рушники були, а за прибори на весілля не турбуйтесь: наш Возний... на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне. Котл. Н. П. 377. 3) Узорная вышивка цвѣтными нитками по лацкану полушубка. Вас. 155.
Роскроїтися, -роюся, -їшся, гл. Треснуть. Губа спідня роскроїлася. Борз. у.
Тридесятий, -а, -е. числ. Тридцатый. Шейк. Рудч. Ск. II. 105.
Нас спонсорують: