Дра́ли, -лів, м. мн. Шутливо: заячьи ноги.
Зажарітися, -ріюся, -єшся, гл.
1) Заалѣть.
2) Сдѣлаться яркимъ. По дощові як ся зажиріла озимина.
Княгня, -ня́ти, с. = княжя́. А в танці ходить княгня Іванко, на головойці сокола носить, в правій ручейці коничка водить.
Мані́жити, -жу, -жиш, гл. Бить. Я б її до стовпа на цілий місяць, як ту собаку, прив'язала... що-дня сирицею маніжила. Маніжив-маніжив (вовкулаку) стілко йому схотілось, та тоді вже тілко пустив.
Підспіль нар. = суспіль. Кумова хата стоїть підспіль з моєю.
Продражнити, -ню, -ниш, гл. Прозвать, дать насмѣшливое прозвище. Подавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом.
Управитель, -ля, м. Управляющій. Дармо тоді гукав управитель, щоб на панщину йшли. А пан з костьолу їхав, чи управитель, а не пан.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї).
1) = фик.
2) = парубок.
Хамінок, -нка, м. Чортъ.
Цвіль, -лі, ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла.