Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затирити
затиркотати
затирликати
затирювати
затискати
затихати
затичка
затишина
затишитися
затишний
затишно
затишок
затіва
затівати
затіватися
затікати
затінити
затінок
затіняти
затіпати
затіпатися
затір
затірка
затіснити
затісно
затісняти
затісувати
затіяти
заткалка
заткално
заткати
заткатися
заткнути
заткнутися
затлітися
затлумити
затнути
затоваришувати
затовкмачувати
затовкувати
затовмистий
затого
затока
затокарити
затокмачити
затокмачувати
затокотіти
затолочити
затомити
затомість
затомлюватий
затон
затонути
затопити
затопляти
затоплятися
затопотіти
затоптати
затоптувати
заторгувати
заторкотати
заторопити
затороплений
заторохкотіти
заторохтіти
заторочити
заторочити 2
заторочка
заточити
заточувати
заточуватися
затрата
затратити
затрачувати
затрембітати
затремтіти
затримання
затримати
затрімати
затріпати
затріпатися
затріпотати
затріпотитися
затріпотіти
затріщати
затроюдити
затрубити
затруд
затруїти
затрусити
затруситися
затрухлявіти
затрушувати
затруювати
затрюхати
затрясти
затрястися
затугавіти
затужавілий
затужавіти
затужити
затула
затулити
затулка
затулок
затулочка
затульщина
затуляти
затулятися
затуманити
затуманіти
затуманювати
затуманюватися
затупити
затуплювати
затуплюватися
затупотіти
затурбувати
затурбуватися
затурготіти
Зані́зка, -ки, ж. = заніз. Угор. Шух. І. 194. Ум. занізочка. Занізочки все мідянії. Гол. II. 17.
Зловитися, -влю́ся, -вишся, гл. Пойматься.
Плакати, -чу, -чеш, гл. Плакать.
Повіджинати, наю, -єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.
Погомоніти, -ню́, -ниш, гл. Поговорить, побесѣдовать. Чумаки собі й байдуже, а москалі щось погомоніли собі тихенько. Рудч. Ск. II. 171. Парубки погомоніли-погомоніли та й розійшлись. МВ. І. 40. Сядь, погомони. ЗОЮР. І. 48.
Покавкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о воронѣ).
Роговня, -ні, ж. Въ волынкѣ: рожекъ козы, прикрѣпленный къ концу трубки. О. 1862. V. Кух. 38.
Розгуджувати, -джую, -єш, сов. в. розгудити, -джу, -диш, гл. Разлучать, разлучить, отвращать, отвратить отъ чего наговорами. Драг. 74. Кого Бог судить, чоловік не розгудить. Ном. № 8950. Сужене — не розгужене. Ном. № 8950.
Самобійка, -ки, ж. О саблѣ: сама рубящая (въ сказкахъ). Шабелька-самобійка така, що скільки війська не буде, — все сама побє. Грин. I. 100.
Хвузія, -зії, ж. Ружье. Салдати з хвузіями на сонці так і сяють. Драг. 198. Фузію намірив, обох разом застрілив. Гол. ІІІ. 63.
Нас спонсорують: