Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затирити
затиркотати
затирликати
затирювати
затискати
затихати
затичка
затишина
затишитися
затишний
затишно
затишок
затіва
затівати
затіватися
затікати
затінити
затінок
затіняти
затіпати
затіпатися
затір
затірка
затіснити
затісно
затісняти
затісувати
затіяти
заткалка
заткално
заткати
заткатися
заткнути
заткнутися
затлітися
затлумити
затнути
затоваришувати
затовкмачувати
затовкувати
затовмистий
затого
затока
затокарити
затокмачити
затокмачувати
затокотіти
затолочити
затомити
затомість
затомлюватий
затон
затонути
затопити
затопляти
затоплятися
затопотіти
затоптати
затоптувати
заторгувати
заторкотати
заторопити
затороплений
заторохкотіти
заторохтіти
заторочити
заторочити 2
заторочка
заточити
заточувати
заточуватися
затрата
затратити
затрачувати
затрембітати
затремтіти
затримання
затримати
затрімати
затріпати
затріпатися
затріпотати
затріпотитися
затріпотіти
затріщати
затроюдити
затрубити
затруд
затруїти
затрусити
затруситися
затрухлявіти
затрушувати
затруювати
затрюхати
затрясти
затрястися
затугавіти
затужавілий
затужавіти
затужити
затула
затулити
затулка
затулок
затулочка
затульщина
затуляти
затулятися
затуманити
затуманіти
затуманювати
затуманюватися
затупити
затуплювати
затуплюватися
затупотіти
затурбувати
затурбуватися
затурготіти
Буки-барабан-башта. Чепуха, чушь, нелѣпица. Та се так, не во гнів сказати, — буки-барабан-башта, шануючи Бога й вас. Котл. Н. П. 399.
Воркотуха, -хи, ж. Ворчунья. Годі тобі, стара воркотухо! Стор. 11. 216. Жила Аматина там нянька.... скупа і зла і воркотуха. Котл. Ен. IV. 42.
Доброві́льний, -а, -е. Доброжелательный. Да чи він (батько женихів) добрий, да чи добровільний, да чи такий, як мій рідний. Мет. 147.
Живи́й, -а́, -е́. 1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Ном. № 5847. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. Ном. № 7291. чи живі-здорові? Какъ ваше здоровье. (Обычная форма привѣтствія). до живи́х печіно́к допекти́ (Рудч. Ск. II. 55); вра́зити до живо́го (Федьк.). Сильно допечь, досадить. живи́й жаль бе́ре. Очень, въ высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. Ном. № 680. вея́на жива́ ду́ша. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. Левиц. І. 207. ні живої душі. Рѣшительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. Левиц. І. 82. в живі́ї о́чі бр́ше. Прямо въ глаза вретъ. Ном. № 6950. живе́ зі́лля. Бальзаминъ. живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Дещо. 66, 45. Свѣжій, недавній. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Шевч. Ум. живе́нький, живе́сенький.  
Обопільно нар. Взаимно. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка, непокірлива; не долюбляла і вона його обопільно. МВ. ІІ. 79.
Оголошення, -ня, с. Объявленіе.
Стидати, -да́ю, -єш, гл. Стыдить. Баба стидає дитину. Рк. Левиц.
Топцюватися, -цююся, -єшся, гл. Топтаться. Передні вже були біля вікна.... задні топцювалися коло хвіртки. Мир. Пов. І. 146.
Увічливий, -а, -е. Вѣжливый, привѣтливый, любезный, предупредительный. К. (Желех.). Гарна, ввічлива, звичайна, як бува в народі. Мкр. Н. 30. Моя дитина ввічлива, все мене слухається.
Четверинка, -ки, ж. Въ загадкѣ каждая штука изъ четырехъ. Чотирі четверинки, п'ята п'ятиринка, шосте гостре, сьоме просте (вікно). Ном. № 284, стр. 298.
Нас спонсорують: