Дзвя́кати, -каю, -каєш, одн. в. дзвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. 2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай. 3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне.
Ді́донько, -ка, м. Дѣдушка. Ум. отъ дідо. Ой, дідоньку, дідоньку, шовковая борода.
Кочережник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ сталять кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стали в кочережнику.
Леме́шик, -ка, м. Ум. отъ леміш.
Но сз.
1) Только, лишь. Чи всім людям таке горе, чи но мені молоденькій? Так і на всьому, шо но ідол робив. Гляди ж, прийди, а но тільки не прийдеш, то буду на тебе гніватись.
2) Же, ка. Гляди-но! Слухай-но!
3) = але. (Рѣдко употребляется и только нѣкоторыми писателями).
4) межд. = ньо.
Переточувати, -чую, -єш, сов. в. переточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Перецѣживать, перецѣдить, перелить изъ одной бочки въ другую.
2) Просѣвать, просѣять. Переточили пшеницю на решето.
3) Истачивать, источить. Черви переточили дерево. Миші ярину мені так перемочать та переточать, що скот понюхає й не їсть.
Повнонька, -ки, ж. Ум. отъ повни́ця.
Попрацюватися, -цююся, -єшся, гл. Сильно потрудиться. Отому чоловікові, що хата згоріла, так горе: доведеться попрацюватися, бо все з себе самого, ніхто не поможе.
Роспарки мн. О сапогахъ, рукавицахъ и пр. = не парные. Cм. ii. роспари.
Свердел, -дла, м. Буравъ. Бере жінку, рескаль, лопату і сокиру і свердел — ідуть заробляти.
2) = сохар.