Болона, -ни, ж.
1) Плева, оболочка, перепонка.
2) Оконное стекло.
3) Ворота? калитка? Да прибіжи, коню, додому, да ударь копитом в болону. Ум. болонка, болоночка. Ой як гляне у його болоночку, аж усі ляхи в місті. Cм. оболона.
Гидкість, -кости, ж. Гадость.
Зеріпа́ти, -па́ю, -єш, гл. = зіпати.
Коліш, -ша, м. Колесо на валу (надъ колодеземъ)? Колішем тягнуть воду.
Огида, -ди, ж.
1) Мерзость, гадость. Вийди, паноньку, до нас, викуп сі вінець у нас... Бо як не вийдеш до нас, не викупиш вінця у нас, до корчми понесемо, горівки нап'ємо, занесемо до жида, — буде, пане, огида. Що у людей високе, те огида перед Богом.
2) Отвращеніе, омерзеніе. Аж огида дивитися, — таке погане.
3) Противный человѣкъ. Лучче б мені, моя мати, гірку редьку їсти, як ледачу жуінку мати, що гидко й присісти. Пошов би я поміж люде, чи Богу молиться, — як здумаю про огиду, забуду й хреститься.
Пожинатоньки гл. ум. отъ пожинати. Широке поле, жито густеє... Чим же тоє пожинатойки?
Позасвідчувати, -чую, -єш, гл. Засвидѣтельствовать (во множествѣ).
Походити 2, -джу́, -диш, гл. 1) Походить. Єсть у мене гарний хлопець, я його любила, то він буде припадати, де я походила. по тобі похо́дить ще й ломака — будешь еще и палкой битъ. 2) Износить. Батеньку-голубоньку! не гнівайся на мене, що-м ті хліб переїла, сукні-м ті походила. 3) Забеременѣть (о коровѣ). Раненько походили корови, раненько й попрокидалися.
Прочухан, -на, м. прочуханка, -ки, ж. Трепка, потасовка. Дали нам греки прочухана і самого Енея пана в три вирви вигнали відтіль. Ой там на долині жуки бабу повалили і сорочку зняли, прочуханки дали.
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана.