Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зашпунтуватися
зашрубувати
заштабувати
заштовхати
заштокати
заштокуватися
заштрикати
заштурмовувати
зашубортати
зашугати
зашукувати
зашулити
зашуміти
зашумотіти
зашумувати
зашушукати
защавити
защебетати
защедрувати
защекнути
защеміти
защепити
защипувати
защита
защитити
защищати
защіпати
защіпка
защіпляти
защіпнути
защокати
за-що-раз
заюдовити
заюк
заюрити
заюртуватися
заюхторитися
заюшити
заюшитися
заява
заявити
заявляти
заякати
заякоритися
заяловіти
заялозений
заялозити
заялозитися
заян
заянець
заяринитися
заяровувати
заяровуватися
заясля
заятрення
заятрити
заятритися
заяць
заячати
заячий
заячина
збабити
збабіти
збабратися
збабчений
збава
збавитель
збавити
збавлення
збавляти
збавлятися
збагатити
збагатитися
збагатіти
збагнітувати
збагнути
збайдужіти
збалакатися
збаламутити
збан
збандірувати
збанка
збанкрутитися
збанок
збаночок
збантурити
збанувати
збаня
збармувати
збахтати
збачати
збаяти
збезумитися
збезчестити
збентежити
збентежувати
збентежуватися
зберегти
зберігати
збершніти
збесідувати
збивання
збивати
збиватися
збивач
збит
збити
збиткувати
збиткуватися
збитний
збитниця
збиток
збитошник
збіг
збігати 1
збігати 2
збігатися 1
збігатися 2
збігленя
збіглий
Виличковувати, -вую, -єш, сов. в. виличкувати, -кую, -єш, гл. Очищать, очистить шкуру отъ шерсти.
Відмінча, -ча́ти, с. = відміна. 5.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.
Накрапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать. Не буйні вітри шуміли, не дрібні дощики накрапали. Н. п.
Незвичний, -а, -е. = незвиклий.
Пахати, -хаю, -єш, гл. Нюхать, обонять. Угор.
Пороздрочувати, -чую, -єш, гл. Раздразнить, раздражить (многихъ).
Прогноїти, гною́, -їш, гл. 1) Прогноить. В калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668. 2) Унавозить. Прогноїти поле. Вх. Лем. 457.
Сваволя, -лі, ж. Своеволіе. Добра та ладу не бум. а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87. Синочку, Ясеньку, мене Кася не слухала, в сваволю вдавалася. Чуб. V. 727. 2) Своевольная женщина. Яка ж у тебе дочка-сваволя.
Чуприндирь, -ря, м. Носящій хохолъ, длинные волосы. К. ЧР. 87. Молодці низовці чуприндирі. К. МБ. 275. Троянці наші чуприндирі на землю скіць, — як там були. Котл. Ен. IV. 19.
Нас спонсорують: