Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зашпунтуватися
зашрубувати
заштабувати
заштовхати
заштокати
заштокуватися
заштрикати
заштурмовувати
зашубортати
зашугати
зашукувати
зашулити
зашуміти
зашумотіти
зашумувати
зашушукати
защавити
защебетати
защедрувати
защекнути
защеміти
защепити
защипувати
защита
защитити
защищати
защіпати
защіпка
защіпляти
защіпнути
защокати
за-що-раз
заюдовити
заюк
заюрити
заюртуватися
заюхторитися
заюшити
заюшитися
заява
заявити
заявляти
заякати
заякоритися
заяловіти
заялозений
заялозити
заялозитися
заян
заянець
заяринитися
заяровувати
заяровуватися
заясля
заятрення
заятрити
заятритися
заяць
заячати
заячий
заячина
збабити
збабіти
збабратися
збабчений
збава
збавитель
збавити
збавлення
збавляти
збавлятися
збагатити
збагатитися
збагатіти
збагнітувати
збагнути
збайдужіти
збалакатися
збаламутити
збан
збандірувати
збанка
збанкрутитися
збанок
збаночок
збантурити
збанувати
збаня
збармувати
збахтати
збачати
збаяти
збезумитися
збезчестити
збентежити
збентежувати
збентежуватися
зберегти
зберігати
збершніти
збесідувати
збивання
збивати
збиватися
збивач
збит
збити
збиткувати
збиткуватися
збитний
збитниця
збиток
збитошник
збіг
збігати 1
збігати 2
збігатися 1
збігатися 2
збігленя
збіглий
Ковати, кую́, -є́ш, гл. = кува́ти.
Кривитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Искривляться. Чобіт привиться. 2) Кривиться, дѣлать гримасу. Матері, батьки кривились. Мкр. Н. 35. Хто п'є, тон кривиться; кому не дають, той дивиться. Ном. № 11493.
Лінува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Лѣниться. «Поможи, Боже!» — А ти не лінуйсь, небоже! Ном. № 9943. Я їй щиро робила, не лінувалась і слухняна була. МВ. І. 29.
Німіти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Шевч. 23. Поле німіє. Шевч. Біль німіє трохи.
Очутити, -ся. Cм. очучати, -ся.
Перебієць, -бі́йця, м. Боецъ кулачный. І грища здумав завести і п'яний зараз роскричався, щоб перебійців привести. Котл. Ен. II. 14.  
Позасолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Поліпшити Cм. поліпшувати.
Понадряпувати, -пую, -єш, гл. Нацарапать (во множествѣ).
Розчитатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали. Гол. IV. 545. 2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти. Харьк.
Нас спонсорують: