Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зичити

Зи́чити, -чу, -чиш, гл. Желать, хотѣть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Ном. № 2393. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить. Стор. МПр. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧИТИ"
Висунути, -ся. Cм. висувати, -ся.
Гадочка, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Гарбузячий, -а, -е. = Гарбузовий.
Зазо́рений, -а, -е. Заподозрѣнный. Левч. 44.
Когутій, -я, -є. = когутячий. Вх. Лем. 426.
Пітькати, -каю, -єш, гл. О перепелкахъ и коростеляхъ: кричать. Пітькають перепелиці, деркачі. Шух. І. 23.
Потверезу нар. Въ трезвомъ видѣ. На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали; уже тоді в голові нічого не було. Верхнеднѣпр. у.
Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива. Харьк. у.
Трачення, -ня, с. Расходъ. Шейк.
Цитувати, -тую, -єш, гл. Цитировать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.