Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зимець

Зиме́ць, -мця, м. Фронтонъ (у гуцуловъ). Вх. Зн. 21. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИМЕЦЬ"
Горо́дчик, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Доверши́ти Cм. Довіршувати.
Довінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Довѣнчать.
За́жив, -ву, м. = зажинок 2. Инші думають,.. що в нашій землі мало заживу. О. 1861. IV. 34.
За́руб, -ба, м. = зарубка. Шух. І. 171.
Обмежувати, -жую, -єш, сов. в. обмежити, -жу, -жиш, гл. Проводить, провести межу вокругъ, обмежевать, ограничивать, ограничить.
Понаростати, -таємо, -єте, гл. Нарости (во множествѣ) І коли ці дівчата понаростали? Черниг. г.
Попізнитися, -нимо́ся, -ните́ся, гл. Опоздать (о многихъ).
Порозносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и рознести, но во множествѣ. Що неділі вам нарізно порозносити сорочки, кому на село, кому на місто. Г. Барв. 504.
Султанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ султан. 2) Раст. а) Турка angustifolia L. ЗЮЗО. І. 140. б) мн. Typha latifolia L. ЗЮЗО. І. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.