Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зичливець

Зичли́вець, -вця, м. Доброжелатель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧЛИВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧЛИВЕЦЬ"
Короїда, -ди, м. Насѣк. Короѣдъ, Bostrychus. Вх. Пч. І. 5.
Огородник, -ка, м. Огородникъ. Чуб. І. 182.
Плащечок, -чка, м. Ум. отъ плащок.
Пододавати, -даю́, -є́ш, гл. Окончить прибавлять (во множествѣ).
Подорожити, -жу, -жи́ш, гл. = подорожитися.
Присваха, -хи, ж. Въ сѣдлец. губ.: женщина, сопровождающая, вмѣстѣ со старшей дружкой, невѣсту въ то время, когда послѣдняя ходитъ сзывать сосѣдей на сватанье. Чуб. IV. 64.
Рятунок, -нку, м. Спасеніе. К. Бай. 41. На тім світі пани рятунку не мають. Н. Вол. у. Ах там молод козак потопає: просить він рятунку. Лукаш. 131.
Скомина, -ни, ж. Оскомина. Угор.
Четверуватися, -руюся, -єшся, гл. Запрягать двѣ пары воловъ въ возъ (при тяжелой клади). Міусск. окр.
Шелесть меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. По-за кущем шось шелесть, шелесть. Ном. № 4356. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Шевч. 588. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо. Ном. № 10830.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЧЛИВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.