Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зичливець

Зичли́вець, -вця, м. Доброжелатель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧЛИВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧЛИВЕЦЬ"
Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Дозо́рець, -рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
Закандзю́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. закандзю́битися, -блюся, -бишся, гл. Загинаться, загнуться (крючкомъ). Ніс закандзюбився як у кобця. Стор. МПр. 4. воно́ такі́ї на діло закандз́́юбилось. Ном. № 10010. Похоже, какъ будто что-то изъ этого и выйдетъ.
Занузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай. Ном. № 12235.
Лісни́ця, -ці, ж. Лѣсная груша или яблоко. Угор.
Назирну́ти Cм. назирати.
Настолочити Cм. настолочувати.
Посмажити, -жу, -жиш, гл. Изжарить (во множествѣ).
Упоминок, -нку, м. Напоминаніе. Не буде вам ніякої кари, ні упо'минку. ЗОЮР. I. 155.
Шелепа, -пи, об. Нерасторопный, тупой человѣкъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЧЛИВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.