Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загрюзитися
загрюкати
загрюкотіти
загрякотіти
загрянишний
загуба
загубити
загубитися
загубіль
загугнити
загугнявіти
загуготіти
загуда
загудити
загудіти
загукати
загуляти
загуляти 2
загулятися
загуменний
загумення
загуменок
загупати
загурити
загуритися
загуркотати
загурчати
загуряти
загурятися
загусати
загусти
загутати
загутатися
заґавити
заґавитися
заґвалтувати
заґеґотати
заґедзелити
заґедзкатися
заґелґати
заґелкати
заґерґотати
заґерґотіти
заґеровувати
заґрундзьовувати
заґудзлити
зад 1
зад 2
задава
задавати
задаватися
задавити
задавійко
задавлячка
задавнений
задавнення
задавнити
задавнювати
задавнюватися
задання
задар
задарити
задарь
задарювати
задати
задаток
задача
задвигтіти
задвижати
задвірковий
задвірок
задвоякий
задекретувати
заденчити
задера
задерака
задерачка
задеревіти
задерев'яніти
задержати
задержувати
задержуватися
задерика
задерикуватий
задерихвіст
задерій
задернувати
задернути
задерти
задесенець
задесенський
задесенщина
задешевіти
заджерґотати
заджеркотіти
заджижчати
задзвеніти
задзвонити
задзвонитися
задзеленькотіти
задзеленьчати
задзєкати
задзижчати
задзичати
задзігорити
задзюрити
задзюркотати
задзюркотіти
задзюрчати
задибати
задивитися
задивлятися
задивувати
задивуватися
задимати
задимити
задимка
задимлювати
задимувати
задинати
Баби́нка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба 1? Встрѣчено въ слѣд. однокуплетной пѣснѣ: Ой нікого так не люблю, як свою бабинку, та даю їй сіна їсти в сіньох за драбинку. Гол. IV. 496.
Гука́ння, -ня, с. Крикъ, окликаніе, зовъ.
Зака́зувати, -зую, -єш, сов. в. заказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать, приказать, наказывать, наказать, дѣлать, сдѣлать распоряженіе. Ой заказано і загадано всім козаченькам у військо йти. Маркев. 24. Поховали його, як він заказав. Мнж. 36. Тепер закажу світові всьому: нехай не вірить ніхто нікому. Н. п. 2) Запрещать, запретить. Як я в матері гуляла, — мати не спиняла, а тепера іспинила чужая дитина, і світ мені зав'язала, гуляші, заказала. Грин. III. 86. Ой мені мати заказала, щоб я з тобою нігде не стояла. Мет.
Кисляк, -ка́, м. 1) Хлѣбъ кислый. Їж прісняки, заким будуть кисляки. Ном. № 12288. 2) Простокваша. Шух. І. 215.
Німчик 2, -ка, м. Ум. отъ німець.
Пришлий, -а, -е. Будущій. О. 1861. XI. Св. 36, 60. Дай нам, Боже, добре проживати цей рік і на пришлий в добрім щасті панувати. Чуб. ІІІ. 28. Пришле життя. О. 1862. IV. 104.
Просвіщати, -ща́ю, -єш, гл. = просвічати. Левиц. Пов. 164.
Спосіб, собу, м. Средство, способъ, возможность. — прибірати. Изыскивать средства Стали ляхи спосіб прибірати. Макс. жадним способом. Никакимъ образомъ. Ні жадним способом не можна було приступити. Рудч. Ск. І. 78. ані способу. Нѣтъ возможности, невозможно. Драг. 95, 102. коли не спо́сіб. Если нѣтъ возможности, средствъ. Драг. 82. уся́кий спосіб прибіра́ти. Изыскивать всевозможныя средства. Драг. 80. уся́кого було́ там способу. Употреблялись всевозможныя средства. Драг. 246. уживати якого способу. Употреблять какое-либо средство. Сього способу рідко уживають. Драг. 74. за добрим способом. При хорошихъ средствахъ. Як за добрим способом, то жінка днів два, три лежить, привівши дитину, а як при бідности, то й того самого дня встане. Мирополь. взятись на способи. Употребить всѣ старанія. не спо́сіб. Неудобно, не мѣсто. В сінях не спосіб держати свиней. Камен. у.
Твердошкурий, -а, -е. Толстокожій. Шейк.
Шусть меж. 1) Шасть, шмыгъ. Шусть у шинк. Левиц. І. Мені з уст, а тобі за пазуху шусть. Ном. № 7521. 2) Выражаетъ быстрое всовываніе во что. ЕЗ. V. 121. Палицею шусть в діру. Гн. II. 25. 3) шусть на люльки. Будемъ мѣняться трубками. Ананьев. у.
Нас спонсорують: