Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загрюзитися
загрюкати
загрюкотіти
загрякотіти
загрянишний
загуба
загубити
загубитися
загубіль
загугнити
загугнявіти
загуготіти
загуда
загудити
загудіти
загукати
загуляти
загуляти 2
загулятися
загуменний
загумення
загуменок
загупати
загурити
загуритися
загуркотати
загурчати
загуряти
загурятися
загусати
загусти
загутати
загутатися
заґавити
заґавитися
заґвалтувати
заґеґотати
заґедзелити
заґедзкатися
заґелґати
заґелкати
заґерґотати
заґерґотіти
заґеровувати
заґрундзьовувати
заґудзлити
зад 1
зад 2
задава
задавати
задаватися
задавити
задавійко
задавлячка
задавнений
задавнення
задавнити
задавнювати
задавнюватися
задання
задар
задарити
задарь
задарювати
задати
задаток
задача
задвигтіти
задвижати
задвірковий
задвірок
задвоякий
задекретувати
заденчити
задера
задерака
задерачка
задеревіти
задерев'яніти
задержати
задержувати
задержуватися
задерика
задерикуватий
задерихвіст
задерій
задернувати
задернути
задерти
задесенець
задесенський
задесенщина
задешевіти
заджерґотати
заджеркотіти
заджижчати
задзвеніти
задзвонити
задзвонитися
задзеленькотіти
задзеленьчати
задзєкати
задзижчати
задзичати
задзігорити
задзюрити
задзюркотати
задзюркотіти
задзюрчати
задибати
задивитися
задивлятися
задивувати
задивуватися
задимати
задимити
задимка
задимлювати
задимувати
задинати
Болюх, -ха, м. Болѣзнь? Ти болюх болющий (изъ заговора отъ испуга). Мил. М. 48. Ув. болюшище. Мил. М. 11.
Валій, -лія, м. Сукновалъ. ЗЮЗО. І. 286.
Ли́пина, -ни, ж. 1) Липовое дерево. Білий як липина. Ном. № 13147. 2) Липовый лѣсъ. Пішов у липину. 3) Щепки, лучина. Вх. Зн. 32. Потрощити на липину.
Накрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. 1) Покрасоваться вдоволь. Старша дочка... іще не охмається й заміж: я, каже, татусю, погуляю в тебе, надівуюсь і накрасуюсь. Г. Барв. 9. 2) Зацвѣсти (о хлѣбныхъ злакахъ). Вже жито накрасувалося. 3) Cм. напрасовуватися.
Окликати, -ка́ю, -єш, сов. в. окликну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оглашать, огласить, провозглашать, провозгласить.
Острахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Испугаться. Він устав, немов острахнувсь, щоб вона до його не зближилася. МВ. (О. 1862. І. 87). Так огнем і паше... Старші ж брати острахнулись, а Іван-царевич пішов. Мнж. 19. Як острахнеться звір у полі, то зрадується гость у дорозі. Мет. 184.
Переп'ятити, -п'ячу, -тиш, гл. = переп'ясти. Битий шлях переп'ятити. К. ЦН. 242.
Прибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. прибрати, -беру, -реш, гл. 1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. Єв. Л. XI. 25. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. Грин. III. 250. 2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Чуб. V. 733. Дівчата гарні, усі прибрані. Кв. Прибери пень, то й пень покращає. Г. Барв. 414. 3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. до рук прибрати. Прибрать къ рукамъ, захватить. 4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходить въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Грин. ІІІ. 76. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. Грин. II. 191. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім'я Основ'яненко. К. Гр. Кв. 6. нічого не прибрав більш їй одмовити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. МВ. О. 1862. І. 73)розуму, ума, спосіб, способу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що йому робить. ЗОЮР. І. 76. Прибрали мок способу літати по воздусі. Дещо. Стали ляхи способ прибірати. АД. II. 113. син прибраний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. Ном. № 8101. 5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Г. Барв. 507. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько. МВ. (О. 1862. III. 36).
Ремесний, -а́, -е́ Ремесленный. Ремесні козаки. О. 1562. II. 61. Як ремесни́й чоловік, то й добре живе тепера — пошив чоботи та штани, от і є на хліб. Лебед. у. Оддати дитину до ремесної науки. К. (О. 1862. III. 22).
Хворостиння, -ня, с. То-же, что и хмиз? Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збірать хворостиння. Грин. II. 72.
Нас спонсорують: