Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загрюзитися
загрюкати
загрюкотіти
загрякотіти
загрянишний
загуба
загубити
загубитися
загубіль
загугнити
загугнявіти
загуготіти
загуда
загудити
загудіти
загукати
загуляти
загуляти 2
загулятися
загуменний
загумення
загуменок
загупати
загурити
загуритися
загуркотати
загурчати
загуряти
загурятися
загусати
загусти
загутати
загутатися
заґавити
заґавитися
заґвалтувати
заґеґотати
заґедзелити
заґедзкатися
заґелґати
заґелкати
заґерґотати
заґерґотіти
заґеровувати
заґрундзьовувати
заґудзлити
зад 1
зад 2
задава
задавати
задаватися
задавити
задавійко
задавлячка
задавнений
задавнення
задавнити
задавнювати
задавнюватися
задання
задар
задарити
задарь
задарювати
задати
задаток
задача
задвигтіти
задвижати
задвірковий
задвірок
задвоякий
задекретувати
заденчити
задера
задерака
задерачка
задеревіти
задерев'яніти
задержати
задержувати
задержуватися
задерика
задерикуватий
задерихвіст
задерій
задернувати
задернути
задерти
задесенець
задесенський
задесенщина
задешевіти
заджерґотати
заджеркотіти
заджижчати
задзвеніти
задзвонити
задзвонитися
задзеленькотіти
задзеленьчати
задзєкати
задзижчати
задзичати
задзігорити
задзюрити
задзюркотати
задзюркотіти
задзюрчати
задибати
задивитися
задивлятися
задивувати
задивуватися
задимати
задимити
задимка
задимлювати
задимувати
задинати
Буркотливий, -а, -е. Воркующій. Чи бачили сивую голубку? Сиза буркотлива. Чуб. V. 24.
Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик. Кв.
Знахарство, -ва, с. Знахарство.
Знаюка, -ки, об. Знатокъ. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Крижаний, -а́, -е́ Ледяной. Желех.
Ободувати, -ду́ю, -єш, гл. Выгинаться ободомъ. Мнж. 187.
Огурятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. огуритися, -рюся, -ришся, гл. Упрямиться, заупрямиться, противиться, воспротивиться. Щоб козак в військо ходить не огурявся.
Перепочинок, -нку, м. Кратковременный отдыхъ. Стор. II. 123.
Робучий, -а, -е. = робочий 2.
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.
Нас спонсорують: