Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загрюзитися
загрюкати
загрюкотіти
загрякотіти
загрянишний
загуба
загубити
загубитися
загубіль
загугнити
загугнявіти
загуготіти
загуда
загудити
загудіти
загукати
загуляти
загуляти 2
загулятися
загуменний
загумення
загуменок
загупати
загурити
загуритися
загуркотати
загурчати
загуряти
загурятися
загусати
загусти
загутати
загутатися
заґавити
заґавитися
заґвалтувати
заґеґотати
заґедзелити
заґедзкатися
заґелґати
заґелкати
заґерґотати
заґерґотіти
заґеровувати
заґрундзьовувати
заґудзлити
зад 1
зад 2
задава
задавати
задаватися
задавити
задавійко
задавлячка
задавнений
задавнення
задавнити
задавнювати
задавнюватися
задання
задар
задарити
задарь
задарювати
задати
задаток
задача
задвигтіти
задвижати
задвірковий
задвірок
задвоякий
задекретувати
заденчити
задера
задерака
задерачка
задеревіти
задерев'яніти
задержати
задержувати
задержуватися
задерика
задерикуватий
задерихвіст
задерій
задернувати
задернути
задерти
задесенець
задесенський
задесенщина
задешевіти
заджерґотати
заджеркотіти
заджижчати
задзвеніти
задзвонити
задзвонитися
задзеленькотіти
задзеленьчати
задзєкати
задзижчати
задзичати
задзігорити
задзюрити
задзюркотати
задзюркотіти
задзюрчати
задибати
задивитися
задивлятися
задивувати
задивуватися
задимати
задимити
задимка
задимлювати
задимувати
задинати
Виймати, -маю, -єш, сов. в. вийняти, -йму, -меш, гл. 1) Вынимать, вынуть; обнажать; освобождать. Ключі з-під голов виймав. Макс. Дай, Боже, воювати, та шабель не виймати. Ном. № 4637. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає. Макс. 2) Исключать, исключить, изъять. 3) — зуби. Рвать зубы. 4) — очі. Выкалывать, выклевывать глаза. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі. Шевч. 54.
Ґерґе́тня, -ні, ж. 1) = Ґеґання. 2) = Джерґіт 2. Жидівська ґерґетня. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Зчезати, -заю, -єш, сов. в. зче́знути, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами. Стор. МПр. 125.
Кривдонька и кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Лягови́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = лягати 1. Крутиться, вертиться, під припічком спать ляювиться. Грин. І. 248. Чи договорюсь я тобі, щоб ти покинула прясти та ляговилась швидче спати. Кв.
Приповість, -ти, ж. 1) = приповідка. Приповість в школярів: не вкрав, але достав. Ном. № 6095. 2) Разсказъ. Чуючи од батька страшні приповісти про війни та походи... Мир. ХРВ. 82. Од старих людей приповісти такої не чувала, щоб о Петрі бистрії ріки-озера замерзали. ЗОЮР. І. 27. 3) Притча. Говорив до них приповістями. Єв. Мр. III. 23.
Рябко, -ка, м. 1) Родъ варенаго кушанья изъ пшена и гречневой муки. Кіевск. у. Вбірали.... хрін з квасом, редьку, буряки, рябка, тетерю, соломаху. Котл. Ен. IV. 19. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячини: діда, братки, рябка, сучку, каленика.... Кух. (О. 1861. XI. 27.) 2) Кличка собаки. Як Рябка годують, так Рябко й гавка. Ном. № 7129. 3) Названіе пестраго кота. Ой ти, коте-рябку! Мил. 42.
Свекрівонька, -ки, ж. Ум. отъ свекруха.
Скотарчук, -ка, м. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Улік, -ка, м. = вулік. Ведмідь цілий улік меду припер. Рудч. Ск. Н. 15.
Нас спонсорують: