Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загрюзитися
загрюкати
загрюкотіти
загрякотіти
загрянишний
загуба
загубити
загубитися
загубіль
загугнити
загугнявіти
загуготіти
загуда
загудити
загудіти
загукати
загуляти
загуляти 2
загулятися
загуменний
загумення
загуменок
загупати
загурити
загуритися
загуркотати
загурчати
загуряти
загурятися
загусати
загусти
загутати
загутатися
заґавити
заґавитися
заґвалтувати
заґеґотати
заґедзелити
заґедзкатися
заґелґати
заґелкати
заґерґотати
заґерґотіти
заґеровувати
заґрундзьовувати
заґудзлити
зад 1
зад 2
задава
задавати
задаватися
задавити
задавійко
задавлячка
задавнений
задавнення
задавнити
задавнювати
задавнюватися
задання
задар
задарити
задарь
задарювати
задати
задаток
задача
задвигтіти
задвижати
задвірковий
задвірок
задвоякий
задекретувати
заденчити
задера
задерака
задерачка
задеревіти
задерев'яніти
задержати
задержувати
задержуватися
задерика
задерикуватий
задерихвіст
задерій
задернувати
задернути
задерти
задесенець
задесенський
задесенщина
задешевіти
заджерґотати
заджеркотіти
заджижчати
задзвеніти
задзвонити
задзвонитися
задзеленькотіти
задзеленьчати
задзєкати
задзижчати
задзичати
задзігорити
задзюрити
задзюркотати
задзюркотіти
задзюрчати
задибати
задивитися
задивлятися
задивувати
задивуватися
задимати
задимити
задимка
задимлювати
задимувати
задинати
Бризкати, -каю, -єш, гл. Брызгать. Дощик бризкав. Чуб. ІІІ. 218.
Му́дрішки, -шок, ж. мн. Выдумки; искусно, мудрено, замысловато сдѣланныя вещи. Прегарна природа гуцульских гір піддержує його (гуцулову) фантазію і робить його способнішим до усьи́ких му́дрішок. Шух. І. 294.
Огоня, -ні, ж. 1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи. Кіев. г. 2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли. Кіев. г.
Отхнябитися, -блюся, -бишся, гл. Отколоться, отстать. Мнж. 188.
Перековувати, -вую, -єш, сов. в. перекувати, -кую́, -єш, гл. 1) Перековывать, перековать, наново сковать. 2) Наново подковывать, подковать. Пане, треба коні перековувати, бо не доїдем до міста, падають. Грин. II. 231. 3) Только сов. в. О кукушкѣ: прекратить кукованье. 4) Передавать, передать, пересказать кукованьемъ кукушки. Ой ти, моя родинонько, не цурайся мене, хоч сивою зозулькою перекуй до мене. Мет. 463.
Підстрочити, -чу́, -чиш, гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.
Подвижництво, -ва, с. Подвижничество. К. ПС. 85. К. Бай. 14, 32.
Троїти, трою, -їш, гл. = труїти.
Уморитися, -рюся, -ришся, гл. Устать, утомиться.
Хлептати, -пчу, -чеш, гл. = хлебтати. Не погане море, що собаки хлепчуть. Ном. № 5210. Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду. К. МБ. X. 12.
Нас спонсорують: