Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забулькотати
забулькотіти
забундючитися
забунтувати
забуритися
забуркотати
забуркукати
забурний
забуртати
забуртатися
забуртити
забурувати
забурунний
забурхати
забурчати
забути
забутіти
забутковий
забутний
забуток
забуття
забухикати
забучавіти
забуяти
завабити
заваблювати
завага
завагітніти
завагоніти
заваготіти
завада
заваджати
завадити
заважати I
заважати II
заважити
заважний
заважніти
заважувати
заважуватий
завала
завалий
завалистий
завалисто
завалити
завалувати
завальковий
завалькувати
завалькуватий
завальний
завалювання
завалювати
завалюватися
заваляти
завалятися
завалящий
завар
заварити
заварка
заварувати
заварювання
заварювати
заватра
завбільшки
завбожіти
завважити
заввиш
завволити
завгарити
завгеть
завглиб
завглибки
завглибшки
завгодно
завгодя
завгорити
завгородній
завгорювати
завгрубшки
завдаванка
завдавати
завдалеки
завдальшки
завдання
завдарім
завдати
завдаток
завдача
завдовж
завдовіти
завдруге
завдяки
завдячати
завдячений
заведений
заведення
заведено
заведенція
заведисвіток
заведія
завезиско
завезлиско
завезти
завейкати
завеличатися
заверба
завербувати
завергати
завередити
завередувати
заверетенитися
заверещати
заверниголова
завернути
завертайло
завертати
завертатися
завертаха
завертень
завертіти
Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Ном. № 13968. Гуком бараболі. Грин. ІІІ. 556. Тепер у мене гуком свиней. Г. Барв. 420.
Ді́йка, -ки, ж. 1) Сосокъ у коровы. 2) = Дійниця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корт дійки. ХС. VII. 452.
Заречи́, -чу́, -че́ш, гл. = заректи. Желех.
Злекши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Облегчить. Теперка все краще як за панів було: злекшив, облекшив царь. Камен. у. Ми на тебе злекшимо. Н. Вол. у.
Незабаром нар. = незабавом. Як воно (сонечко, Coccinella septempunctata) скоро зніметься й полетить — незабаром сояшно буде. Ном. № 337. Незабаром після сього вернувся з війни мій батько. Стор. МПр. 30.
Опірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. опрати, оперу, -ре́ш, гл. = іі. обпірати, обіпрати. Туга зіма буде, а хто ж її (неньку) в тую пору опірати буде? Чуб. V. 726. Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опірала. Борз. у.
Пастухувати, -ху́ю, -єш, гл. Пастушествовать, быть пастухомъ. Черк. у. Мій син те літо пастухував. Волч. у.
Плянта, -ти, ж. Ровное мѣсто? Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видно. Чуб. II. 183.
Протарахкотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Простучать, прогромыхать (быстро). Хтось возом протарахкотів проз хату.
Уставляти, -ляю, -єш, сов. в. уставити, -влю, -виш, гл. 1) Вставлять, вставить. Що ж будеш робить! свого розуму не вставиш. Ном. № 6294. у те́бе однії клепки в голові́ нема. тобі треба клепку вставити. Ты глупъ. Тебя нужно вразумить. Ном. № 6254. 2) Ставить, поставить во что. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37.
Нас спонсорують: