Вір, вору, м. 1) Огорожка изъ жердей. Треба обкидати город вором. 2) Козлы. 3) — ра. Жеребець. Кобила відбиваєся з ворем, від чого стає вона жеребна. Ум. ворик.
Жирови́тий, -а, -е. Прожорливый. Жировитий чоловік. Корній жировитий — сам цілий хліб ззість.
Задриста́ти, -щу́, -єш, гл. Запачкать поносомъ.
Заруча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. заручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Обручаться, обручиться. Галочка заручається, од матінки одрізняється... Од батенька од рідненького до свекорка неймовірненького. 2) Ручаться, поручиться.
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. кунібничок.
Му́лько нар. 1) Жестко. 2) Неудобно, неловко, плохо. Попереду у їх було по шість десятин, а тепера як поділили подушно, то по одній, — так їм і мулько. І в того (сина) старому хутко стало мулько.
Назаумі́ру нар. = назавміру.
Припустниця, -ці, ж. Короткія стропила на обоихъ причілках крыши.
Продратися, -деруся, -ре́шся, гл. = продертися. Я пролізу, продеруся до дівчини в хижу.
Цурання, -ня, с. Отреченіе, удаленіе.