Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з
за
заарештувати
забабити
забабіти
забабувати
забава
забавити
забавка
забавляти
забавлятися
забавний
забагати
забагатися
забагатіти
забагнити
забагнути
забагнювати
забагнюватися
забагти
забагтися
забажати
забажатися
забазікатися
забазікуватися
забаїти
забайдуже
забайдужитися
забалакати
забалакувати
забалакуватися
забаламкати
забаламутити
забаламучувати
забалувати
забалуватися
забаляндрасити
забамкати
забандуритися
забандюритися
забанити
забанутися
забанювати
забара
забарабанити
забарвити
забарвляти
забарити
забарний
забарність
забарно
забаряти
забарятися
забаскалитися
забасувати
забатувати
забахурувати
забачати
забачення
забачити
забачитися
забгати
забега
забезвинно
забезневинно
забезпека
забезпечати
забезпечити
забезпечувати
забейкати
забелькотати
забендюгувати
забенкетувати
забенкетуватися
заберберити
заберберитися
забережень
забережжа
забесідувати
забиванка
забивати
забивний
забигач
забигачкий
забий-круча
забийство
забийця
забильняк
забирзати
забирзатися
забиркувати
забити
забитний
забиття
забіг
забіга
забігайло
забігання
забігати
забігати 2
забігатися
забіглий
забігматися
забігти
забідити
забідкатися
забідніти
забіжний
забій
забійниця
забійня
забіл
забілити
забіліти
забілка
забілювати
забілюватися
забір
забірати
забіратися
Безнапасний, -а, -е. Не знающій горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині. МВ. ІІ. 135.
Вихруватий, -а, -е.
Відвага, -ги, ж. Отвага. Відвага мед п'є і кайдани тре. Ном. № 4256. Де відвага, там щастя. Ном. № 4253.
Гидість, -дости, ж. = гидота. Переясл. у.
Ли́пці, -ців, м. мн. Шесть для сниманія фруктовъ, расколотый на одномъ концѣ на четыре части, раздвинутыя на извѣстное разстояніе, чтобы удобнѣе было снимать фрукты. Полт. г.
Невмисне нар. Неумышленно, ненарочно.
Опроче нар. 1) = опріче 1. Опроче тих пісень... співають і таких. О. 1861. XI. 9. 2) = опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у.
Позапечатувати, -тую, -єш, гл. Запечатать (во множествѣ).
Понатрощувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и натрощити, но во множествѣ.
Тло, тла, с. Основаніе, основа. Налетіла сараньча і стяла до тла. Гн. II. 24. Нахвалялися вирізати до тла всіх ляхів. Левиц. І. 148. нема і тла. Нѣтъ ничего. Мнж. 162. Въ томъ же значеніи: і на тлі не видко. Випила б і гноївки, та нігде і на тлі води не видко. Гн. II. 64.
Нас спонсорують: