Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з
за
заарештувати
забабити
забабіти
забабувати
забава
забавити
забавка
забавляти
забавлятися
забавний
забагати
забагатися
забагатіти
забагнити
забагнути
забагнювати
забагнюватися
забагти
забагтися
забажати
забажатися
забазікатися
забазікуватися
забаїти
забайдуже
забайдужитися
забалакати
забалакувати
забалакуватися
забаламкати
забаламутити
забаламучувати
забалувати
забалуватися
забаляндрасити
забамкати
забандуритися
забандюритися
забанити
забанутися
забанювати
забара
забарабанити
забарвити
забарвляти
забарити
забарний
забарність
забарно
забаряти
забарятися
забаскалитися
забасувати
забатувати
забахурувати
забачати
забачення
забачити
забачитися
забгати
забега
забезвинно
забезневинно
забезпека
забезпечати
забезпечити
забезпечувати
забейкати
забелькотати
забендюгувати
забенкетувати
забенкетуватися
заберберити
заберберитися
забережень
забережжа
забесідувати
забиванка
забивати
забивний
забигач
забигачкий
забий-круча
забийство
забийця
забильняк
забирзати
забирзатися
забиркувати
забити
забитний
забиття
забіг
забіга
забігайло
забігання
забігати
забігати 2
забігатися
забіглий
забігматися
забігти
забідити
забідкатися
забідніти
забіжний
забій
забійниця
забійня
забіл
забілити
забіліти
забілка
забілювати
забілюватися
забір
забірати
забіратися
Бандури, -дур, ж. мн. Внутренности, преимущ. животнаго. Мнж. 36. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив. Мнж. 13. Гляди, щоб він не випустив тобі бандур. Черном.
Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. Кост. (О. 1862. VI. 46). На дрівітні дров ні поліна. ЗОЮР. І. 220. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. ЗОЮР. L 291. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню. Кв. II. 160.
Ма́зання, -ня, с. Мазаніе.
Повисьорбувати, -бую, -єш, гл. Выхлебать (во множествѣ).
Повсаджувати, -джую, -єш, гл. Усадить, посадить (многихъ).
Позакручувати, -чую, -єш, гл. Закрутить (во множествѣ). Позакручували уси. ЗОЮР. І. 162.
Прийом, -му, м. 1) Пріемъ въ новобранцы; также и мѣсто, гдѣ онъ производится. Ой ставали до прийому а все в одну лаву. Н. п. Та повезли до прийому, оддали в москалі. Шевч. 477. У прийому славний двір, — там нам буде перебір. Чуб. V. 997. 2) бо́гу в прийом. Въ жертву Господу. Богу в прийом! — приказує титарь, ходячи з карнавкою по церкві. Рк. Левиц. Ум. прийо́мочо. Чуб. V. 997.
Рано нар. 1) Рано. Прийшов пізно, аж завізно; прийшов рано, так не дано. Ном. № 1802. Ой дівчино, збуди мене рано, так рано, щоб ще не світало. Чуб. V. 63. 2) Утромъ. Приложи ти, моя мила, до голови рути; клади рано і ввечері, щоб здоровій бути. Н. п. Викопайте криниченьку в вишневім саду, чи не прийде дівчинонька рано по воду. Н. п. рано-пораненьку, рано-раненько, рано-вранці. Рано утромъ. Ой в неділю рано-пораненьку брала дівчина льон. Чуб. V. 290. Встала вона рано-раненько, умилася біло-біленько. Чуб. V. 704. Ой у неділеньку ввесь день пила, в понеділок спала, а в вівторок снопів сорок пшениченьки нажала.... а в неділю рано-вранці однесла шинкарці. Чуб. V. 1098. з рана. Съ утра. Будь весела з рана до вечора. Чуб. V. 1080. Ум. раненько, ранесенько. Мет. 8. Шевч. 542.
Розсумуватися, -муюся, -єшся, гл. Затосковать.
Таксаторів, -рова, -ве Принадлежащій таксатору. Шейк.
Нас спонсорують: