Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зівати

Зіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Раскрывать и закрывать ротъ. Здорова щука припливла... та ротом і зіва. Мнж. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІВАТИ"
Заміра́ння, -ня, с. Обмираніе, летаргія. Левиц. І. (Правда, 1868, 460).
Заму́рзувати, -вую, -єш, сов. в. заму́рзати, -заю, -єш, гл. Замусливать, замуслить, испачкать.
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Кофа, -фи, ж. Кружка для воды. Федьк.
Латер, -тра, м. Куча дровъ, кубическая сажень дровъ. Вх. Зн. 31. Млак. 108.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав. Пог.
Підосінь, -ни, ж. Начало осени. Харьк.
Чара, -ри, ж. Большая рюмка. Гостю налив чару, а сам випив пару. Ном. № 11564.
Черніт, -ту, м. Черная шерстяная пряжа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.