Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ззувати

Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЗУВАТИ"
Гадвабний, -а, -е. = єдвабний. Гадвабна хусточка. Гол. IV. 435.
Дорогі́сінький, -а, -е. Въ высшей степени дорогой. Моя й матінко, моя й дорогісінька. Мил. 200.
Європе́йський, -а, -е. Европейскій. Європейська культура. К. Європейські ідеї. Левиц. І.
Ногавки, -вок, ж. мн. Штаны изъ холста. Угор.  
Ноші, нош, ж. мн. Носилки.
Пастая, -таї, ж. Раст. Lunaria rediviva L. Вх. Зн. 47.
Подоважувати, -жую, -єш, гл. Довѣсить (во множествѣ).
Прасолувати, -лу́ю, -єш, гл. Заниматься прасольствомъ.
Розживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розжи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. 1) Жить хорошо, хорошей жизнью. Живи, живи, дівко, з парубком, живи, розживайся. Чуб. V. 284. Узяв милий свою милу у світлочку: «отут тобі, мила, розживаться». Чуб. V. 762. 2) Разживаться, разжиться, дѣлаться, сдѣлаться зажиточнымъ. Як стали жити, розживатися, стала родина признаватися. Мет. 246.
Служечка, -ки, ж. Ум. отъ слуга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.