Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ззувати

Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЗУВАТИ"
Богомазів, -зова, -ве Относящійся къ иконописцу, къ плохому живописцу, принадлежащій ему.
Вихвицом нар. Вскачь. Жене коні вихвицом.
Долуба́тися, -баюся, -єшся, гл. = довбатися, длубатися.
Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Копнути Cм. копати.
Погараздитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться какъ слѣдуетъ, прійти въ нормальное положеніе. Тепер дівчина не хоче йти за вдівця, а як повінчаються та стануть жити вкупі, то й погараздиться. Він чоловік ще молодий, гарний. Волч. у.
Покрасувати, -су́ю, -єш, гл. = покрасуватися.
Пообважуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Набрать много тяжести на возы.
П'ятидесятий, -а, -е. Пятидесятый.
Четверговий, -а, -е. Четверговый. Грин. III. 558.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.