Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ззувати

Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЗУВАТИ"
Височінь, -ні, ж. = височиня. Желех.
Дворе́ць, -рця́, м. = Двірець. Ой на горі дворець карбований, а в тім дворці хлопець мальований. Гол. І. 205.
Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). Мик. 481.
Жовнірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Служить солдатомъ.
Затя́жни́й, -а, -е. Набранный, навербованный (о войскѣ). 2) Продолжительный, хроническій. Затяжна хвороба. 3) Затягивающійся. Затяжний хомут.
Натиски нар. Нажимая, натискивая, давя. Напився... Доброму коню натиски налягає. Лукаш. 43.
Періюватий, -а, -е. Съ примѣсью перію. Гарна солома періювата.
Планітний, -а, -е. Полезный, приносящій помощь. Лік планітний. Вх. Зн. 50.
Попалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. Попылать сильно.
Робітний, -а, -е. 1) Трудолюбивый, работящій. Там є дівка дуже красна, та лем не робітна. Гол. IV. 504. 2) Рабочій, для работы. Не сорочка робітна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.