Блимання, -ня, с.
1) Мерцаніе, мельканіе, то вспыхиваніе, то погасаніе (объ огнѣ).
2) — очима. Бросаніе взгляда, миганіе глазами, хлопаніе глазами.
Верхом нар. = верхи. Не сідай верхом (на собаку).
Висохлий, -а, -е. . = висхлий
Воздібний и воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
Зда́лити, -лю, -лиш, гл. ? Сюди, сюди, парубочки, ми вам раді будем: бочку спалим, другу здалим — ми вам роздобудем.
Кавук, -ка, м. Мѣшокъ.
Карлик, -ка, м. Карликъ. Ум. карличок.
Княгня, -ня́ти, с. = княжя́. А в танці ходить княгня Іванко, на головойці сокола носить, в правій ручейці коничка водить.
Простіненько нар. = простісінько. А я простіненько за ним побіг.
Угіден, угідний, -а, -е. Угодный, пріятный, удобный; хорошій. Зняв, як він мені не вгіден.