Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

габлина

Габлина, -ни, ж. Телятина. Желех; Вх. Зн. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАБЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАБЛИНА"
Багня, -няти, с. = багнітка. Вх. Лем. 389.
Будущина, -ни, ж. = будучина. К. Кр. 17. К. ХІІ. 9. Думає..., лякаючись сама своєї будущини. Г. Барв. 166.
Вдовівна, -ни, ж. = удовівна.
Владати, -даю, -єш, гл. Обладать, владѣть. Князі Вішневецькі владали на Україні великими маєтностями. Стор. Владав трохи не половиною земель українських. О. 1861. X. 136.
Котолуп, -па, м. 1) Кошкодеръ. Хоч і котолуп, та гроші має. Ном. № 14334. 2) Разносчикъ мелкихъ товаровъ изъ м. Рашевки, Гадяцк. у. ЗЮЗО. І. 228. Вас. 189.
Мі́рчити, -чу, -чиш, гл. Брать часть зерна за помолъ. Вх. Зн. 36.
Покіль нар. = поки. Ой спи, дитя, до обіда, покіль мати з міста прийде. Мет. 1.
Пообрівнювати, -нюю, -єш, гл. Обравнять (во множествѣ).
Світок, -тка, м. Ум. отъ світ.
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАБЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.