Ара́пин, -на, м. 1) Аравитянинъ, арабъ. 2) Негръ. 3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица. 4) Грязный, запачканный человѣкъ.
Виїдати, -даю, -єш, сов. в. виїсти, -їм, -їси, гл.
1) Выѣдать, выѣсть. Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
2) Съѣдать, съѣсть все, всѣхъ. Їх би такого росплодилось, що й світу б не було, як би їх грім не бив та вовки не виїдали. Хліб... сарана виїла. Когда говорится о ѣдѣ людей, то виїсти употребляется только въ приложеніи къ жидкой пищѣ: Виїв миску борщу, поїв усі пироги, та й буде з мене.
Дере́вце, -ця, с. 1) Ум. отъ дерево. Червоная калинонька, білеє деревце. 2) Часть плуга. 3) Свадебное деревцо. Cм. Гільце.
Друбу́шки, -шок, ж. мн. = дрібушки 3.
Меру́щий, -а, -е. Умирающій. Бжоли (сняться)... проти мерущого.
Обталапатися, -паюся, -єшся, гл. = заталапатися.
Поголубіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться голубымъ.
Поро́бок, -бка, м. = Уток.
Узолити, -лю, -лиш, гл. Достаточно утолочить (бѣлье).
Шлея, шлеї, ж. Шлея. Ум. шлейка.
