Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гагакання

Гагакання, -ня, с. Вскрикиваніе, громкій говоръ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАГАКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАГАКАННЯ"
Бабівщи́на, -ни, ж. = Баби́зна. Волч. у.
Вексель, -ля, м. Вексель. Векселя не дав. Г. Барв. 318.
Звузи́ти, -ся. Cм. звужати, -ся.
Зда́лий, -а, -е. = здатний. Желех.
Кеба, -би, ж. = кебета. Нема кеби зробить. Кіев. г.
Конопляний, -а, -е. Конопляный. Залізний вовк, конопляний хвіст. (Голка). Заг. Ном. № 352.
Ожеледа, -ди, ж. = ожеледиця. Не зайду я в полонинку, бо там ожеледа. Шух. І. 202.
Прикомірок, -рка, м. Чуланъ, пристроенный къ хатѣ или амбару. Рудч. Ск. I. 39.
Узбережжя, -жя, с. Берегъ, побережье. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра. К. (О. 1861. III. 6).
Унатуритися, -рюся, -ришся, гл. Развиться физически. Худе собі дівча, ще не внатурилось. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАГАКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.