Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia.
Добро́дійка, -ки, ж. 1) Благодѣтельнница. 2) Сударыня. "Так ти на тім світі була?» — Була, моя добродійко. — «Що ж ти там бачила?» — Усе бачила, добродійко, що діється з грішними душами. 3) Госпожа. Добродійка N сіми днями виїхала звідси. 4) Шано́вна добро́дійко! Високопова́жна добро́дійко. Милостивая государыня! Ум. Добро́дієчка.
Зада́внення, -ня, с. Давность, застарѣлость.
Кульчик, -ка, м. Сережка.
Мазну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) одн. в. отъ мазати (въ 5-мъ значеніи не употребляется). 2) Ударить, шлепнуть. Випручавши руку ..., мазнула його по виду.
Перекладати, -да́ю, -єш, сов. в. перекласти, -кладу, -де́ш, гл.
1) Класть, положить черезъ. Перекладу я кладку через муравку.
2) Перекладывать, переложить съ одного мѣста на другое.
3) Перегружать, перегрузить. Перекласти вози.
4) Переводить, перевести (литерат. произведете). З шведської мови на московську книжки перекладала.
Повідшукувати, -кую, -єш, гл. Отыскать (во множествѣ).
Прикол, -ла, м. Небольшой колышекъ, вбитый въ землю. кінь ходить на приколі. Конь пасется, будучи привязанъ на длинной веревкѣ къ колу.
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно.
Розрізнити, -ся. Cм. розрізняти, -ся.
