гад
Гад, -ду, м. 1) Гадъ, пресмыкающееся. Чужими руками добре гада ловити. 2) соб. Много пресмыкающихся. Гад руками з ями до ями носить. Там коло криниці побачив такого багацько темного та сірого страшенного гаду. 3) Бранное: гадина. Скверний гаде, куди ти лізеш? Схаменись!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 263.
Том 1, ст. 263.