Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті.
Жени́шенько, -ка, м. Ум. отъ жених.
Красотворний, -а, -е. Творящій красу. Божий день на землю красотворний прийде.
Оврашковий, -а, -е. 1) Принадлежащій суслику, относящійся къ нему.
2) оврашкові хвости. Раст. Triticum cristatum Schrt.
Панщар, -ра, м. = панщанин.
Платка, -ки, ж. = латка.
Тіснісько нар. = тіснісінько.
Уцілити, -лю, -лиш, гл. Попасть въ цѣль. А другая (куля) устрелила, у серденько уцілила. Де я мірю, там я вцілю. Так мені сим і вцілила в серце.
Штитися, штуся, шти́шся, гл. = шануватися. Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися. Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився.
Шугай, -гая, м.
1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит. Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю.
2) Родъ женской одежды.
3) Имя собаки.
