Обличчя, -чя, с. Лицо. Прийняв він (янголь) на себе обличчя цара. На обличчя був препоганий.
Піджога, -ги, ж.
1) = підпал. Без піджоги і вогонь не горить.
2) Подстрекательство. Як би не було піджоги, то я з батьком жив би добре. Товаришки потішають та піджоги дають.
Приректи, -речу, -че́ш, гл. Сказать. Вона прирекла до дітей: «Чекайте, діти!»
Псувати, псую́, -єш, гл.
1) Портить. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує.
2) Бранить, поносить.
Розскакатися, -каюся, -єшся, гл. Распрыгаться, растанцоваться.
Сібірник, -ка, м.
1) Сосланный въ Сибирь.
2) Злодѣй, разбойникъ.
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію.
Усь! меж. для натравливанія собаки.
Хропти, -пу, -неш, гл. Храпѣть. Хропе на всі заставки. Хріп на всю хату. Кінь так харапудиться: хропе та сопе, та ніздрями паше.
Хуторянець, -нця, м. = хуторянин.
