Витрачувати, -чую, -єш, сов. в. витратити, -чу, -тиш, гл.
1) Истратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Було трохи масла, та вже витратила.
2) Губить, погубить, истребить.
Від'ї́зд, -ду, м. Отъѣздъ.
Карк, -ка, м.
1) Затылокъ, загривокъ. Єдин веде за чуприну, другий у карк б'є. Новц. карка вломити. Сломать шею. карка вигинати. Земно кланяться, низкопоклонничать. Александровск. у.
2) Верхняя часть шеи у вола.
Ліщи́на, -ни, ж. Орѣшникъ, Coryllus Avellana L. Ой гай, гай, шумить гай, зашуміла ліщина. Кущі зеленої ліщини. Ум. ліщи́нка, ліщинонька, ліщиночка. Ти б пішов ти ліщинки де заробив ґринджоли, огород би обгородили. Зашуміла ліщинонька. Сировая ліщиночко, чом не гориш, тільки куришся?
Оснівний, -а, -е. О ниткахъ: идущій на основу. Оснівна вовна.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. З) Крыша, кровля. Комори, стайні — усе під побоями. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. А як пішов до побою, все військо побідив. Ум. побоєць.
Поприлучатися, -чаємося, -єтеся, гл. Присоединиться (о многихъ).
Приорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. приора́тися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Допахивать, допахать до какого либо мѣста. Приорався Семен до межі, до бору.
Сіменець, -нця, м. Конопляное сѣмя.
Сплав, -ву, м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. 3) Родъ женской болѣзни. Cм. сплавня.
