Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайвір

Гайвір, -ру, м. = гав'яр. Св. Л. 271.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙВІР"
Багряний, -а, -е. = Багровий.
Балабаєчка, -ки, ж. Ум. отъ балабайка.
Лобі́дка, -ки, ж. Ум. отъ лобода. ЗЮЗО. I. 113.
Ми́лиця, -ці, ж. Костыль, деревяшка, деревянная нога. Щоб ти на милицях пішов. Ном. 3720. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 398.
Пальок, -лька, м. 1) = палець 2. Шух. І. 103. 2) Cм. деркач. Шух. І. 166.
Повиїздити, -димо́, -дите́, гл. = повиїжджати.  
Помірчий, -чого, м. Землемѣръ. Н. Вол. у.
Потовкучий, -а, -е. Хлопотливый, суетливый.
Страждатися, -даюся, -єшся, гл. = страждати. Де син Божий страждається однині й довіка. Чуб. III. 368.
Утікти, -чу, -чеш, гл. = утекти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.