Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайвір

Гайвір, -ру, м. = гав'яр. Св. Л. 271.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙВІР"
Борознюк, -ка, м. = борозняк. Желех.
Бунт Ii, -ту, м. Бунтъ, возмущеніе, мятежъ. бунт зривати. Бунтоваться. Звели нам під москаля тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. АД. II. 114.
Доте́пник, -ка, м. Способный мужчина, дока, молодецъ.
Знирнути, -ну́, -не́ш, гл. Вынырнуть, всплыть. Адже не знирнула, так вона й не відьма. Кв. II. 94.
Лито́вка, -ки, ж. = литвинка. О. 1861. X. 32.
Сверготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Чирикать. Попід стріху горобчики сверготять. Чуб. V. 639.
Темноокий, -а, -е. 1) Черноглазый. Шейк. 2) Слѣной. Шейк.
Уловитися, -влюся, -вишся, гл. Пойматься. Нехай вловиться в тенета, що на мене потай ставив. К. Псал. 81.
Чимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти быстро. Шевч. 621. Люде ідуть мостом, а він прямо водою чимчикує. Драг. 140.
Чубрик, -ка, м. 1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки. 2) = чубок. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.