Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайвір

Гайвір, -ру, м. = гав'яр. Св. Л. 271.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙВІР"
Багнити, -ню́, -ни́ш, гл. Грязнить, пачкать. У цьому ставку мити, — тільки шмаття багнити.
Видивити, -влю, -виш, гл.очі. Испортить глаза отъ напряженнаго смотрѣнія. Поки сина ожениш — очі видивиш. Сумск. у.
Двійне́сенький, -а, -е., Ум. отъ двійний. Як проїхав козаченько да повз ворота, ворітечка двійнесенькі, роздвойтеся. Чуб. V. 776.
Друка́рський, -а, -е. Типографскій.
Зачудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Удивить.
Змунити, -ню, -ниш, гл. Померкнуть. Сонце то засяє, то змуне. Левч. 113. Сонце майорить між ними (хмарами) — то засяє, то овсі змуне. О. 1862. IX. 62.
Пришта, -ти, ж. = причта. Драг. 237. Була й нам пришта. Грин. І. 89.
Пущальний, -а, -е. Мясопустный.
Розстрявати, -ряю́, -єш, гл. = розстряватися.
Уманити Cм. уманювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.