Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайвір

Гайвір, -ру, м. = гав'яр. Св. Л. 271.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙВІР"
Бодрий, -а, -е. Бодрый. Котл.
Вдовіти, -ві́ю, -єш, гл. = удовіти.
Відрізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відрізатися, -жуся, -жешся, гл. Отрѣзывать, отрѣзать себя отъ чего. Взяла ключ відрізалася. Чуб. Нерівно відрізалося.
Кадження, -ня, с. Кажденіе. Множество народу молилось із надвору під час кадження. Єв. Л. 10.
Ослаба, -би, ж. Ослабленіе. на ослаб, на ослабі. Слабо, непритянутый. Чуб. VII. 416. Ланцюг висить на ослабі. Як держиш на ослаб чепігу, то й вивернеться плуг. Волч. у.
Пороскуйовджувати, -джую, -єш, гл. = пороскудлувати.
Пря, -прі, ж. Споръ. Бо ти став на прю за мене, вивів мов право. К. Псал. 17. Хто з ним на суд, на прю словесну стане. К. Іов. 19.
Роївня, -ні, ж. Ройникъ, корзина, куда собираютъ рой.
Супшен, -ну, м. Раст. Triticum spelta. Вх. Пч. ІІ. 36.
Щипавка, -ки, ж. 1) Насѣк. а) Хвостовертка, хищникъ, Staphilinus. Вх. Пч. І. 7. б) Дитикъ, водяной хрущъ, Dyticus. Вх. Пч. І. 6. 2) = сікавиця. Вх. Пч. II. 19. 3) Приборъ для срыванія плодовъ съ дерева.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.