Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайвір

Гайвір, -ру, м. = гав'яр. Св. Л. 271.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙВІР"
Бомбулька, -ки, ж. 1) = бомбовка. Вх. Уг. 228. 2) Часть одежды. (Какая)? Вх. Уг. 225.
Дзе́ня, -ні, ж. Все, что звенитъ, преимущественно деньги, (дѣтск. слово). О. 1862. XII. 119.
Ди́вдерев, -ва, м. = Дивдерево. Лв. 98.
Запро́данець, -нця, м. Человѣкъ, продающійся кому, предающійся изъ-за корыстныхъ выгодъ. Желех.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ. Желех.
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. кунібничок. Черниг. г.
Лю́тість, -тости, ж. Ярость, свирѣпость. Стор. МПр. 61. Котл. Ен. V. 68.
Минера́льний, -а, -е. Минеральный. Дещо. 71.
Недбальниця, -ці, об. = недбайлиця. Оддала заміж за п'яницю, за недбальницю. Чуб. V. 592.
Трапунок, -нку, м. Случай. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.