Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайворон

Гайворон, -на, м. Грачъ, Corvus flugilegus. Вх. Пч. II. 9. Та ще мене гайворони укрили з півночі... Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть. Шевч. 491.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙВОРОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙВОРОН"
Гайдарка, -ки, ж. Длинная пастушеская палка. Лубен. у.
Жи́тнище, -ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь. Вас. 196.
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Накомпонува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Насочинять.
Ошада, -ди, ж. и ошадина, -ни, ж. = ожелест. Вх. Лем. 455.
Пошикувати, -ку́ю, -єш, гл. Построить въ ряды.
Прачкарня, -ні, ж. Прачешная. Васильк. у. (Рк. Левиц.). Кіев.
Розгайнувати, -ную, -єш, гл. Привести въ безпорядокъ. У нас у хаті розгайновано було, а тут батюшка з хрестом у хату. Водч. у.
Хапу́-хапу́! меж. для выраженія частого хватанія. Шейк.
Штакун, -на, м. Инвалидъ, солдатъ инвалидной команды. Пішов на заробітки на Дін та й убив там когось, так його за штакунами сюди приведено. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙВОРОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.