Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайворон

Гайворон, -на, м. Грачъ, Corvus flugilegus. Вх. Пч. II. 9. Та ще мене гайворони укрили з півночі... Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть. Шевч. 491.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙВОРОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙВОРОН"
Глипіти, -плю, -пиш, гл. = глипати. Желех. Вх. Зн. 10.
Дзиґа́рний, -а, -е. Часовой. Дзиґарна стрілка. Біл.-Нос.
Доку́пи нар. Вмѣстѣ. Ком. І. 50.
Зачу́чверіти, -рію, -єш, гл. Зачахнуть, закорявѣть.
Звалі́ння, -ня, с. = звал. Впиваються до зваління з ніг. Левиц. І. (Правда, 1868, 556).
Під'ядлівчак, -ка, м. пт. Sitta euroраеа, поползень. Вх. Лем. 449.
Пообгоряти, -ря́ємо, -єте, гл. Обгорѣть (во множествѣ). Стіни пообгоряли. Харьк.  
Порозрізувати, -зую, -єш, гл. Разрѣзать (во множествѣ).
Четвертак, -ка, м. 1) Лошадь или быкъ четырехъ лѣтъ. Харьк. 2) Бревно въ 4 сажня длиной. Шух. I. 177. 3) Четвертакъ (заимств. изъ русск. языка?) Ум. четвертачо́к.
Шилуватий, -а, -е. О палкѣ, древесномъ стволѣ: съуживающійся къ одному концу, подобно шилу. Шилувата ліска на обруч не здатна. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙВОРОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.