Витрюхати, -хаю, -єш, сов. в. витрюхнути, -ну, -неш, гл. = витрухати, витрухнути. Скрипить дуплинаста деревина від вітру і зовсім, здається, зогнила: середина витрюхла, випала.
Вороньок, -нька, м. = воронець 1. Пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком.
Зашелесті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Зашелестѣть, зашумѣть. Коли щось зашелестіло: рипнули двері, увійшла наша Одарка. Важко зітхнув, аж листя зашелестіло.
Обмарити, -рю́, -риш, гл. Произвести галлюцинацію, обмануть, обморочить. Здавалося шкапа, аж ослін! — аже ж обмарило. Це він не приходив, а так мене щось обмарило. Блукаю в лісі: відкіля не вийду, знову на те ж місце, неначе нечиста сила обмарила мене.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ.
Перемага, -ги, ж. = перемога. В тім тільки й перемага, що він бідний, а вона багатирка.
Перемірати, -раю, -єш, гл. Умирать. Хто перебірає, той голодом перемірив.
Прикладати, -да́ю, -єш, сов. в. прикласти, -кладу́, -де́ш, гл.
1) Прикладывать, приложить. Тернове віття, верхи у руки бере-хапає, до серця козацького прикладав. То лях до корчми прихожає, да свиня ухо до корчми прикладає.
2) Примѣнять, примѣнить къ чему. (Дружки співають), прикладаючи пісню до матері.
3) Насмѣхаться, давать, дать насмѣшливыя прозвища. На їх будуть прізвища прикладать.
4) Ревновать, приревновать. Жінка до свого чоловіка дівку прикладає. Такий неймовірний чоловік у мене, що до всякого мене прикладає.
Сральня, -ні, сратва, -ви, ж. = срач. Не йди туди, бо то панська сратва.
Угайство, -ва, с. = угайка. Оце нам угайство тіки, це б дома що вробив, а то сиди отутенька, дожидайсь старшини.
