Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадючина

Гадючина, -ни, ж. Мясо гадюки, змѣи. Ном. № 12174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧИНА"
Вибузувати, -зую, -єш, гл. Выкопать. Але ми й яму вибузували! Як полетить хто, то и гнию зверне.
Відшукування, -ня, с. Отыскиваніе. Ном., стр. II.
Гомелува́тий, -а, -е. Уродливо кудрявый (о соснѣ). Гомелувата сосна. Мнж. 178.
Гра́пський, -а, -е. Графскій. ЗОЮР. І. 299.
Замудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Замудрить, замудрствовать. Отце Нептун замудрував. Котл. Ен. II. 7.
Купаловий, -а, -е. Относящійся къ купалу, купальскій. Купалове огнище. K. ДС. 4.
Мелькну́ти Cм. мелькати.
Мі́рність, -ности, ж. Умѣренность. Желех.
Принцизна, -ни, ж. Принцесса. Драг. 259. Хиба принцизни ждеш? Федьк. Бив єден царь, а ніхто не міг до його принцизни доступити. Драг. 274.
Проморочитися, -чуся, -чишся, гл. Провозиться, испытать затрудненія, хлопоты, заботы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДЮЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.