Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдай

Гайдай, -дая, м. = гайдарь. Аж там стоїть гайдай молоденький. Лукаш. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДАЙ"
Галайстра, -стри, ж. Толпа, куча народа, дѣтей. Желех.
Зів, -ву, м. 1) Въ пловучей, на лодкахъ, мельницѣ: пролетъ между двумя лодками для водяной струи, приводящей въ дѣйствіе мельничныя колеса. Вас. 173. 2) мн. зіва и зіви. а) Ротъ. Свої ж слова та їй у зіва! Ном. № 7029. б) Жабры. в) Въ плугѣ: отверстіе между леміше́м и череслом. Як у плуг у зіви набереться багато трави, як ореш, то плуг погано одвертає скибу. Волч. у. (Лободовск.).
Келев, -ва, м. = келеп 2. Гол. Од. 70, 80.
Клюба, -би, ж. 1) Выкопанное съ корнемъ дерево, которое возятъ на ґалярах. Вх. Зн. 25. 2) Тиски. Вх. Зн. 25. Желех.
Конання, -ня, с. Агонія, умираніе. Ум. кона́нійко. МУЕ. III. 35.
Осоружний, -а, -е. Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли... вони мені осоружні. Котл. Н. П. 363.
Повиточок, -чка, м. 1) Свивальникъ и пеленки, въ которые завернутъ ребенокъ. А жаль мені тую дочку, що покинула в повиточку. Чуб. V. 665. 2) Сорочка (въ которой родится иногда животное). Теля в повиточку. Богод. у.
Смолі, -лів, м. мн. Сопли. Угор.
Спацір, -ру, м. = спацера. Вийшла вона раз на спацір. Чуб. II. 133.
Шурубурство, -ва, с. Продѣлка, куралесничанье. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙДАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.