Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдамаха

Гайдамаха м. = гайдамака. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДАМАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДАМАХА"
Видайкати, -каю, -єш, гл. Выклянчить (отъ словъ: дай, дай!) Запис. А. Крымскій.
Відучувати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Готя́, -тя́ти, с. Птенецъ-глухарь. Шух. І. 239.
Неситий, -а, -е. Ненасытный. Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели. Шевч.
Одноральський, -а, -е. Генеральскій.
Розбити, -ся. Cм. розбивати, -ся.
Рядняний, -а, -е. Сдѣланный изъ дерюги. На Ковалівці усе дівки да убогії, кроїли дари ряднянії. Чуб. III. 115.
Сварливість, -вости, ж. Бранчивость, сварливость.
Сухорлявий, -а, -е. Сухощавый. Єремія був з себе високого зросту і сухорлявий. Стор. МПр. 75.
Цибатень, -тня, м. = цибань.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙДАМАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.