Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадячий

Гадячий, -а, -е. 1) = гадовий, гадючий. Мил. М. 48. Сім голов гадячих. Гн. І. 22. 2) гадяче зілля. Раст. Veronica chamaedrus. Вх. Пч. II. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЯЧИЙ"
Комизитися, -зюся, -зишся, гл. Капризничать, упрямиться. Коли б вона та не бісилась, замовкла і не комизилась. Котл. Ен.
Ма́тонька, -ки, ж. Ум. отъ мати.
Набу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Наколотить. Набухали кулаччям по спині. 2) Налить или наложить слишкомъ много.
Піскозоблиця, піскозо́бниця, -ці, ж. = піскоглід. Вх. Пч. II. 20.
Покласти, -ся. Cм. покладати, -ся.
Попокланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. І. 32.
Почаркувати, -ку́ю, -єш, гл. Попьянствовать.
Страва, -ви, ж. Кушанье, пища, кормъ, продовольствіе. Ой нате вам, рибалочки, ще й соли на страву. Мет. 18.
Тіпати, -паю, -єш, гл. 1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду. ХС. IV. 23. 2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ. Рудч. Ск. І. 161. Чуб. VII. 409. Вас. 200. 3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця. Харьк. г. 4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений. Грин. II. 178.
Укупоньці, укупочці, укупці, нар. Ум. отъ укупі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.