Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадячий

Гадячий, -а, -е. 1) = гадовий, гадючий. Мил. М. 48. Сім голов гадячих. Гн. І. 22. 2) гадяче зілля. Раст. Veronica chamaedrus. Вх. Пч. II. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЯЧИЙ"
Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью. Вх. Уг. 230.
Напороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Напылить. 2) Посыпать, насыпаться. Напорошив сніг.
На́сильці, нар. Насильно.
Повідламувати, -мую, -єш, гл. Отломать (во множествѣ). Повідламував усі колючки з тернової гілки.
Порострачувати, -чую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Прозеленуватий, -а, -е. Зеленоватый. Конст. у.
Пульцан, -на, м. = пульпак = индик. Вх. Пч. II. 12.
Путлиця, -ці, ж. Ремень, которымъ привязывается стремя.
Трахтир, -ра, м. Трактиръ. А милень з трахтира йде. Чуб. V. 588.
Хвирса, -си, ж. = хвижа. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.