Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадина

Гадина, -ни, ж. 1) Гадъ, пресмыкающееся животное, змѣя. В'ється, як гадина. Ном. № 3002. Гадина в його словах дихає. Ном. № 2932. Хоч би гадина там сичала, то візьме (такой воръ). Ном. № 11084. Туга коло серця як гадина в'ється. Чуб. V. 473. 2)сліпа = веретінник, Anguis fragilis. Вх. Пч. II. 16. 3) — сороката. Pelias chersea. Шух. І. 22. 4) — чорна. Pelias chersea. Шух. І. 22. 5) Употребляется какъ бранное слово. Ум. гадинка. Грин. І. 6; гадинонька, Мет. 251; гадиночка. Чуб. V. 434.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДИНА"
Броїтися, -їться, гл. безл. Мерещиться. Це тобі броїться. Шейк.
Дігтя́р, -ра́, м. Дегтярникъ. Дігтяр і смердить дігтем. Ном. № 7161.
Запльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заплюва́ти, -люю́, є́ш, гл. Заплевывать, заплевать.
Надсми́кати Cм. надсмикувати.
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Недовіркуватий, -а, -е. Недовѣрчивый. Волынь. Слов. Д. Эварн.
Незнарошно нар. Безъ умысла, ненарочно.
Спилити, -лю, -лиш, гл. Поднять пыль. Їду я, — це як подме вітер, так і спилив киптюгу поперед мене. Новомоск. у.
Тапчанина, -ни, ж. Плохой тапчан. Шейк.
Триндичка, -ки, ж. Родъ пѣсни на живой бойкій мотивъ, содержанія преимущественно шутливаго; тринди́чки поются обыкновенно на вечерни́цях. Мил. 63, 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.