Гри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Кістки гризти. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Гризе мене одна думка. 4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так.
Доле́гливість, -вости, ж. Досада, непріятность.
Мора́льний, -а, -е. Нравственный. Не зупиняймося й моральним занепадом наших українців. Од моральної втоми він не зміг стояти.
Первітка, -ки, ж.
1) = первістка.
2) Первая возлюбленная. Була і в мене дівка первітка, щиро її кохав, та не довелося подружиться; тепер вона заміжжю.
Перепросини, -син, ж. мн.
1) Извиненіе, принесете извиненія.
2) Пирушка послѣ примиренія.
Попереповзувати, -зую, -єш, гл. Переползти (во множествѣ).
Попка, -ки, ж. Зрачекъ.
Посвячувати, -чую, -єш, сов. в. посвяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Посвящать, посвятить, освятить. Як будете посвячувати, посвятіть і моє. Посвятить хату.
Сліпнути, -ну, -неш, гл. Слѣпнуть.
Слобонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. слобони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Освобождаться, освободиться, избавляться, избавиться. Слобонилась од.... напасти.
