Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадило

Гадило, -ла, с. Родъ игры съ пѣсней. Гад, гад, гадило, що по полю бродило и пр. Мил. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДИЛО"
Безхатник, -ка, м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.
Гамазій, -зію, м. и гамазія, -зії, ж. = гамазея. Оттой хліб, що в гамазії, добрі люде розібрали. Кв. П. І. 145.
Домочи́ти Cм. домочувати.
Дурня́чка, -ки, ж. = дурноха. Желех. Вх. Зн. 16.
Качатник, -ка, м. Помѣщеніе для утокъ. Мнж. Ск. 181.
Піяцтво, -ва, с. Пьянство. Желех.
Позсихати, -ха́ю, -єш, гл. Изсохнуть (во множ.). Були річки, — позсихали. Чуб. V. 539.
Попосміятися, -юся, -єшся, гл. Насмѣяться вдоволь, посмѣяться много. Попосміялись же за те з Цьомаха довго. Сим. 215. Тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35).
Розбрат, -ту, м. 1) Разрывъ дружественныхъ отношеній, вражда. К. Кр. 38. Жили добре, а пішло у їх на розбрат.
Умілий, -а, -е. Умѣлый, искусный. У речах не сунься за вмілими. Ув умілого й долото рибу ловить. Ном. № 6019.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.